О.В.Василюк
Інститут зоології ім..І.І. Шмальгаузена НАНУ,
Є.П.Прекрасна
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
ВГО «Національний екологічний центр України»
Ліси в Україні (15,4 % площі України) складають переважну більшість земель, що перебувають у природному або наближеному до природного стані і є місцями поширення видів, які охороняються. Індивідуальні умови охорони видів повинні враховуватись при веденні лісового господарства та бути передбаченими у лісовому законодавстві, чого на практиці наразі немає.
Тож основним фактором впливу на лісове біорізноманіття в Україні є лісогосподарська діяльність: рубки головного користування, санітарні рубки, лісорозведення, вивезення мертвої деревини та мисливство.
Лісове господарство ведеться відповідно до лісовпорядкування. Згідно з ч. 9. ст. 46 Лісового Кодексу України, лісовпорядкування передбачає виявлення місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів. Самостійно лісовпорядні організації не здійснюють виявлення рідкісних видів через відсутність відповідних фахівців, механізму реалізації вказаної вище норми та безпосередньої зацікавленості у цій справі.
Частина потенційно важливих для біорізноманіття лісів (14% держлісфонду) вже включена до складу наявних територій природно-заповідного фонду (ПЗФ). Наукові відділи установ ПЗФ здійснюють збір первинної інформації про поширення видів. Така інформація щорічно включається до наукового документу – літопису природи, який видає установа ПЗФ. Збір даних здійснюється не лише в межах самої установи ПЗФ, а і на дрібних територіях ПЗФ розміщених навколо установи. Якщо така інформація відповідає лісівничій номенклатурі, вона є ідеальною для використання лісовпорядними організаціями при лісовпорядкуванні для включення її у таксаційні описи лісів. Сьогодні така практика здійснюється лише території НПП «Гомільшанські ліси», де матеріали лісовпорядкування для кожного з виділів лісу містять переліки рідкісних видів та режим їх охорони, а відповідно надалі обмежують лісогосподарські роботи в межах виділу.
Першим кроком до вирішення цієї проблеми має стати Доручення Мінприроди України до установ ПЗФ, яким вони зобов’язуватимуться:
а) включати інформацію про виявлення видів Червоної книги України та рослинних угруповань, включених у Зелену книгу України, до Літописів природи з чіткою географічною прив’язкою до номенклатури лісових кварталів та виділів;
б) проводити спільні засідання науково-технічних рад установ ПЗФ з керівництвом підприємств лісової галузі та лісовпорядними організаціями з приводу охорони біорізноманіття в межах лісових господарств;
в) щорічно передавати зібрану інформацію до лісовпорядної організації з метою її включення до таксаційних описів лісових насаджень;
г) щорічно до 15 грудня надавати в Мінприроди звіт про стан врахування інформації про поширення видів Червоної книги України та рослинних угруповань, включених у Зелену книгу України, в матеріалах лісовпорядкування на території установи ПЗФ.