15.02.2008

Заява до Генеральної прокуратури України

Шановний читачу! Якщо ти не залишився байдужим до того звірства, що зараз коїться в кількох містах України, роздрукуй цю заяву та надійшли до Генпрокуратури України від себе особисто.
До Генеральної прокуратури України

З А Я В А

Наприкінці минулого року та на початку цього в кількох містах України розпочалося безпрецедентне за своєю масштабністю й жорстокістю знищення безпритульних тварин.

Про це неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації (додається). Інформацію про це також можна знайти в Інтернеті за адресами:

в Сумах: www.proua.com/news/2007/07/19/125803.html);

в Чернігові: www.ictv.ua/ukr/news_ukraine.php?news_id=108053 ,

www.forum.doggy.kiev.ua/viewtopic.php?t=217668&postdays=0&postorder=asc&start=0;

в Ужгороді (www.zik.com.ua/ua/news/2008/01/25/123366

http://ictv.ua/ukr/news_ukraine.php?news_id=108479

http://www.for-ua.com/ukraine/2008/01/30/071218.html

www.forum.doggy.kiev.ua/viewtopic.php?t=16877&highlight=Ужгород );

http://www.mukachevo.net/readnews.php?nid=13994

http://www.mukachevo.net/readnews.php?nid=14051

в Кременчуці www.stb.ua/newsv.php?item.11490.

Додаткові докази й свідчення масового вбивства тварин, що ведеться з порушенням законів України, можна отримати, звернувшись безпосередньо до осередків громадських організацій з захисту тварин.

Як випливає з повідомлень у ЗМІ та зі звернень громадських організації і окремих громадян, знищення тварин здійснюється особливо жорстокими методами – шляхом відстрілу з пневматичної зброї ампулами з отрутою, що спричиняє передсмертні страждання тварини. Усупереч існуючій методиці проведення епізоотичних заходів, тварин знищують без узяття їх на карантин, без проведення аналізів – суцільно, не розбираючи, чи щеплена тварина від сказу чи ні. Відстрілюють усіх тварин, і безпритульних, і тих, що мають опікунів з належним оформленням документів, стерилізованих (які не даватимуть більше потомства) та вакцинованих від захворювань, і навіть тих, що мають господарів – часто-густо на їхніх очах. За свідченнями очевидців, тварин відстрілюють на очах дітей, нещадно травмуючи їхню психіку й подаючи приклад жорстокості та порушення закону.

Такі дії є не лише варварськими й аморальними, а й грубо суперечать Українському законодавству – ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якою заборонено жорстокі методи умертвіння тварин, ст.ст. 18, 23, 24, 34 того ж закону, ст. 229 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами».

У відповідності до Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження», таке поводження є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині. Цим Законом забороняються жорстокі методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи. Також закон не допускає використання оснащень, інвентарю, що травмує тварин. Закон вимагає забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. У відповідності до цього Закону регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації. Також Закон передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Відстріл тварин, здійснюваний не фахівцями і проваджуваний в густо населеному місті (в Ужгороді, Чернігові, Кременчуку, Сімферополі, Рівному) становить небезпеку безпосередньо для громадян. До цих акцій в Ужгороді офіційно вирішено залучати двірників та інших комунальників (а подеколи й бомжів), видаючи їм на руки зброю та ампули з отрутою (див. публікації). Не варто нагадувати, яку загрозу являє собою натовп дилетантів зі смертельною зброєю в руках на вулицях міста. Крім того, в такий ситуації можливі зловживання ампулами зі смертельною отрутою, їх неконтрольоване використання (продаж стороннім особам), нецільове використання з надзвичайно небезпечними наслідками.

Масове вбивство тварин ініційовано міською владою з таких підстав: в Ужгороді – єдиного і достеменно не доведеного випадку захворювання на сказ домашньої вівчарки (не доведеного, тому що, за свідченнями самих співробітників СЕС, рівень лабораторного обладнання не дозволяє визначити збудник сказу напевне); в Чернігові – через покуси кількох собак хворою на сказ лисицею. Між тим, сказ не є хворобою, що передається повітряно-крапельним шляхом, а поодинокі випадки хворих тварин у місті мали місце й у минулі роки. Для порівняння: за повідомленнями ЗМІ, на Вінниччині та Миколаївщині останні місці таж мали місце випадки захворювань на сказ. Однак там немає масового знищення собак і котів.

В законі України „Про захист населення від інфекційних хвороб” в ст. 35 зазначається, що облік інфекційних хвороб базовано на системі обов’язкової реєстрації кожного випадку. Подаються відповідні статистичні звіти. Постановою КМУ України від 21.02.2001р. за № 157 розглянуто деякі питання реєстрації, обліку та звітності щодо інфекційних хвороб. Цією постановою затверджено перелік інфекційних хвороб, щодо яких подається статистична звітність, та порядок обліку та подання статистичної звітності щодо інфекційних хвороб, які підлягають реєстрації. Водночас прес-служба МОЗ повідомляє (www.proua.com/news/2007/06/21/125131.html), що 2007 року в країні зареєстровано 4 випадки захворювання людей сказом, врятувати яких медичним працівникам не вдалося. Отож у жодному регіоні України масового зараження людей від сказу не було. Як не було й масового зараження тварин. Одиничні випадки не є підставою для визнання ситуації загрозливою.

Крім того, викликає щонайменше подів масове знищення лише двох видів тварин – котів і собак, у той час як поширювачами збудника сказу можуть бути й багато інших тварин. Локалізувати гіпотетичне поширення хвороби можливо й необхідно лише законними й гуманними методами – вилучаючи та знищуючи лише хворих тварин, якщо такі справді є.

Відтак є підстави вважати, що насправді навколо епідеміологічної й епізоотичної ситуації у зазначених містах свідомо нагнітається атмосфера істерії й свідомо інспірується поширення неправдивої інформації (в тому числі й із залученням ЗМІ) з метою оголошення карантину в цих містах і подальшого «розв’язання» проблеми безпритульних тварин жорстоким, антигуманним і аморальним шляхом, усупереч визнаній міжнародній практиці. Хоч та ж практика доводить, що проблему розв’язує не знищення тварин, а їхня стерилізація та щеплення. Останнє не вимагає навіть збільшення бюджетних коштів, спрямованих на цю сферу.

У відповідності до законів України „Про ветеринарну медицину” та „Про захист населення від інфекційних хвороб” фінансування цих заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету та відповідних бюджетів. Постановою КМУ України від 15.08.1992р. за № 478 затверджено перелік інфекційних і паразитарних захворювань тварин (у цьому переліку зазначено сказ), заходи щодо ліквідації яких проводяться за рахунок коштів Держбюджету та відповідних бюджетів. Відсутність контролю з боку громадських організацій, зокрема, тварино- та правозахисних, над здійсненням витрат коштів, списуваних на знищення тварин, створює ґрунт для всіляких зловживань, у тому числі й відвертого розкрадання коштів. Так, в місцевих ЗМІ Ужгорода вже з’явилася інформація про те, що за бюджетні кошти вже провакциновано кілька тисяч тварин, що фізично неможливо.

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами (ст. 299), а також за приховування або перекручування відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238).

Кримінально процесуальний кодекс України покладає на прокурора обов’язок порушити кримінальну справу, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання (ст. 4). Причому, (ст. 94) приводами для порушення кримінальної справи є повідомлення, опубліковані в пресі; заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.

Отже, враховуючи зазначене вище та керуючись Конституцією України і законами України,

П Р О Ш У:

1.      порушити кримінальну справу за фактом жорстокого поводження з тваринами;
2.      припинити практику жорстокого поводження з тваринами;
3.      здійснити всебічну перевірку з метою встановлення дійсного становища з зараженням сказом на території України;
4.      звернутися з поданням до відповідних органів з метою всебічної перевірки використання бюджетних коштів, виділених для боротьби з інфекційними захворюваннями (у зв’язку з випадками сказу у тварин), та коштів виділених на заходи, пов’язані з безпритульними тваринами.

Відео: http://youtube.com/watch?v=tTzGTx1ajhU

HELP TO STOP ZOOCIDE IN UKRAINE!

Extermination of homeless animals, unprecedented in it scope and cruelty, spread in Ukraine early in this year. In the cities of Uzhgorod, Chernigiv, Rivne, Simferopol and Kremenchuk, mass killing of animals is done in an atrocious way, causing their terrible suffering – by shooting poison from pneumatic weapons. Adults and children become eyewitnesses to this cruelty, and it traumatizes their mentality.

An excuse for such flagrant, antihuman acts is single occurrence of rabies: in Uzhgorod, only ONE sheepdog was ill – moreover, it was domestic; in Chernigiv, a wild fox was found sick; in Simferopol, chickens were infected with poultry flu. However, rabies occurred in the past and still occurs sometimes in other cities and towns of Ukraine, and yet it does not cause mass killing of homeless dogs and cats.

Actions of local officials who made decisions to organize such slaughter are contrary to both international rules of law and effective legislation of Ukraine. All animals are killed – whether homeless or cared for, registered, vaccinated and sterile. Even home pets are shot – now and then before the very eyes of their owners. In that way local officials try to “resolve” the problem of homeless animals in Ukrainian cities. Instead of building shelters and taking measures for sterilization of animals, as is the case in Europe, Ukrainian officialdom prepared for the miserable ones a terrible death.

Animal-protecting organizations and all conscious Ukrainian public appeal to international human rights organizations and to all people of goodwill for help!

President of the non-government organization
“The Institute of modern problems of Ukraine” (Kyiv) – Tetiana Meteliova

Chairman of Uzhgorod animal-protecting
society “Help a friend” (Uzhgorod) – Vira Romanova

Chairman of Trans-Carpathian regional
non-government organization “Help a friend” (Uzhgorod) – T. Miaskovska

President of Chernigiv city association
“Animal protection center” (Chernigiv) – O. Stoliarova

P.S. Reports on the murderous deeds can be viewed in the Internet at the following addresses: