30 жовтня Віктор Ющенко підписав Указ N 976/2008 про виведення зі складу Національного природного парку «Голосїівський» ділянки площею 11 гектарів для будівництва Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини. Цей документ став першим в Україні Указом Президента про виведення земель зі складу національних парків спеціально під забудову.
Будівництво Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини наразі є кількарічною епопеєю, реалізувати яку намагались в різних куточках Києва. Натомість вибір впав на територію заповідного урочища «Феофанія», що входить до складу Національного природного парку (НПП) «Голосіївський». Цей НПП був створений Указом Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року. Тоді, підписавши Указ про створення національного парку, Віктор Ющенко, логічно завершив історію понад як 20-річної боротьби за створення «Голосїівського». Звичайно, не все вийшло ідеально: парк виявився вдвічі меншим, ніж планувалось з початку. Та й багато територій встигли забудувати до того, як вони стали заповідними. Натомість, ніхто й сподіватись не міг, що пройде рік і сам Віктор Ющенко вилучатиме з заповідного Голосієва землю для забудови.
«Будівництво ціною земель національного парку, навіть коли мова іде про таку шляхетну справу як центр матері та дитини – неприпустимо. В Києві є безліч ділянок, на яких можна розмістити цю споруду. – розказує голова Спілки «Порятунок Голосієва» Михайло Михалко. – Ми дослідили це питання і запопонували Президентові інші варіанти розміщення Центру, тим більше всі вони є наразі вільними від забудови і мають готові комунікації. Втім, вибір таки впав на «Феофанію». На думку членів Спілки, не останню роль в цій історії відіграє і те, що проект спорудження Центру патронується особисто Катериною Ющенко. З цього приводу Спілка надсилала не одне звернення та всі вони виявились проігноровані. Навіть просили Президента пояснити дружині зміст статусу земель національного парку, та все марно.
На думку природоохоронних організацій Києва, відбувся дійсно неприпустимий прецедент. Ніколи в Україні з НПП не вилучались ділянки для забудови. “Цим кроком Президент показав нам всім, що статус Національного природного парку для нього нічого не значить. І найгірше буде, якщо це зрозуміють забудовники, яких поки ще стримує заповідний статус.” – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Олексій Василюк. Для того, щоб змінити межі будь-якого природно-заповідного об’єкту і тим більше – вилучити з його складу ділянку, необхідно пройти складну процедуру. І починається ця процедура з підготовки наукового обгрунтування. Коли природно-заповідний об’єкт створюють – готують обгрунтування того, яку він має природну цінність і чому його необхідно заповісти. Відповідно, для того, щоб вилучити ділянку із складу вже створеного заповідного об’єкту, необхідно підготувати аналогічне обгрунтування, яке б пояснило, що тієї цінності через яку цю ділянку заповідали вже нема. За інших обставин нічого вилучити не можна. Це питання суто процедури і навіть не того, чи є Президент України господарем свого слова. «В даному випадку ніякого обгрунтування не було підгтовлено. І не могло бути підготовлено. З 11 гектарів, які тепер планують забудувати, 8 га – віковий дубовий праліс, в якому між 300-річних дубів ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Забудовувати таку територію не можна ніяк. З дирекцією парку теж, як нам відомо, нічого не погодили.» - розказує Олексій Василюк.
Зараз природоохоронні організації звертаються до Президента з проханням скасувати Указ, адже він не лише порушує чинне законодавство України, а і створює напрочуд тривожний прецедент, що може дати поштовх дерибану багатьох заповідних земель. Заступник командира Дружини охорони Природи «Зелене Майбутнє» Шевченко Наталя іронізує з цього приводу: «Звісно, ми змушені писати самому Президентові. Нехай це малоперспективно… Але, врешті, не жалітись же на Президента в екоіспекцію».
Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі