Cегодня, 2 февраля, в национальном природном парке Гомольшанские Леса прошел украинский День Байбака. Гвоздем его программы был, естественно, сурок Тимка, традиционно предсказывавший ход грядущей весны, и, нетрадиционно, – итоги украинских матчей Евро-2012.
Читати далі…
Голові Верховної Ради України
Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,
природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони
Раді національної безпеки і оборони України
Кабінету Міністрів України
Міністерству фінансів України
Державній казначейській службі України
Адміністрації Президента України
Відкрите звернення
ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ УСТАНОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ,
ПІДПОРЯДКОВАНИХ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВУ
Шановні панове!
Дане звернення викликане відсутністю у Законі України “Про Державний бюджет на 2012 рік” коштів, цільовим чином передбачених на фінансування установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України (Держлісагентству).
Заповідники, національні природні парки й інші об’єкти ПЗФ України є резерватами найціннішого компоненту біосфери – біорізноманіття. Вони формують довкілля і є природними ресурсами України, які відповідно до ст. 3 Закону України “Про основи національної безпеки України”, є об’єктами національної безпеки держави. Читати далі…
Депутати Дніпропетровської обласної ради багато уваги приділили охороні природи та навколишнього середовища.
Зокрема, вони затвердили Червоні списки тварин та рослин відповідно до переліку, викладеного в наукових звітах «Червона книга Дніпропетровщини. Рослинний світ» та «Червона книга Дніпропетровщини. Тваринний світ».
До Червоного списку рослин увійшов 451 вид, а до Червоного списку тварин — 423 види. Серед першого — підсніжники, проліски, конвалії, волошки та чебрець. У другому числяться джмелі та ящірки, лелеки, лебеді й орли, бобри, видри, ховрахи, сарни й лосі та ще десятки інших, можливо, не таких помітних, але не менш цінних видів. Заплановано також створення «банків» для збереження генофонду окремих представників тваринного й рослинного світу та розведення їх у спеціальних умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах тощо).
Ще один крок у напрямі збереження навколишнього середовища зробили депутати, прийнявши рішення про створення двох ландшафтних заказників. Читати далі…
По мнению врачей, картечь, застрявшую в сердечной мышце, лучше не трогать, ведь она не доставляет пострадавшему никаких неудобств
Чрезвычайное происшествие случилось близ села Вежица Рокитненского района Ровенской области. Сотрудники заповедника, услышав лай собак, вышли на поляну, где заметили неизвестных мужчин, которые жгли костры. Жена лесника надеялась только на чудо, и оно свершилось
— Наши сотрудники в форменной одежде осуществляли плановый обход леса, — рассказывает директор Ровенского заповедника Василий Бачук. — Услышав лай собаки, группа из трех человек, где старшим был инженер леса Сергей Кириллович, вскоре вышла к костру, возле которого сидели пятеро мужчин с охотничьими ружьями. Пребывание в заповеднике с оружием расценивается как незаконная охота. Кроме конфискации оружия законодательство предусматривает штраф от ста до двухсот необлагаемых прожиточных минимумов или ограничение свободы сроком до пяти лет. Читати далі…
В Державному бюджеті України на 2012 рік не передбачені кошти для територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), підпорядкованих Держлісагенства. До числа «постраждалих» потрапили шість природних заповідників та понад десять національних парків.
У 2011-му році на їх функціонування з Держбюджету було виділено 53,0055 мільйонів гривень – це всього 7,1% коштів, передбачених на фінансування видатків та кредитів Державного агенства лісових ресурсів (Держлісагенство). Ці кошти надходили для заповідних територій за окремим кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду”, у поточному році, готуючи бюджет на 2012-й рік, урядом було виключено вказаний вище код видатків. Додатком 3 до Закону «Про державний бюджет на 2012 рік» зазначений лише код програмної класифікації видатків та кредитування 1901060 – «ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді”. Тобто, тепер заповідники будуть фінансуватись на загальних підставах разом із держлісгоспами, а їх грошима розпоряджатимуться обласні управління лісового господарства.
«Що ж це означає для заповідних територій? Тепер, коли об’єкти ПЗФ втратили свою фінансову автономність в межах Держлісагенства, виникає небезпека, що кошти, передбачені на заповідну справу і охорону природи, будуть витрачені на латання боргових дірок у якомусь з держлісгоспів» – говорить головний редактор видання «Станіславівський Натураліст» Андрій Заморока.
Екологічні організації вважають, що це неминуче призведе до невиконання об’єктами ПЗФ поставлених перед ними завдань з охорони і відтворення природних комплексів, а також це цілком реальний сценарій скорочення штату працівників об’єктів ПЗФ.
«Ми переконані, що наявність у структурі Держлісагенства об’єктів ПЗФ вищого рівня – безпосередня загроза національній безпеці держави та державним пріоритетам України в галузі охорони навколишнього природного середовища. – говорить заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Тому у найкоротший час слід завершити розпочате перепідпорядкування установ ПЗФ з відання Держлісагентства у підпорядкування Міністерства екології і природних ресурсів України як спеціально уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду».
У своєму зверненні до Уряду та Верховної Ради природоохоронці просять вжити невідкладних заходів та відновити у бюджеті код видатків та кредитування 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду», що дозволить поновити належне фінансування діяльності заповідних територій в складі Держлісагенства.
Заморока Андрій, «Станіславівський Натураліст»
[email protected]
Василюк Олексій, Національний екологічний центр України
097 1000 473
В Карпатах готується дерибан національного парку “Синевир”. Вже сьогодні намічено які саме землі вилучити з заповідної зони нацпарку.
Про це повідомляє Національний екологічний центр.
При кожному з національних природних парків (НПП) і заповідників працює так звана Науково-технічна рада (НТР). Через такі ради пропускають всі рішення стосовно долі нацпарку.
“В грудні 2011 року, “під ялиночку”, відбулося засідання науково-технічної ради Національного природного парку (НПП) “Синевир”. Як і все інше, що відбувається в Україні “під ялиночку”, НТР повелась несподівано і з легкістю погодила виведення зі складу заповідної зони парку 37 га і переведення їх до господарської зони”, – розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. (http://mizgir.com.ua/vidbulasya-naukovo-tehnichna-rada-npp-synevyr, http://zakarpattya.net.ua/News/91177-Pidhotovchyi-etap-proektu-orhanizatsii-terytorii-NPP-%EF%BF%BDSynevyr-zaversheno)
“Кожен національний парк України має чотири 4 функціональні зони у своєму складі, де заповідна зона – це та, в якій заборонено будь-які заходи, а господарська за своїм режимом не відрізняється по суті від звичайного лісництва. Також в господарській зоні за умови відповідного цільового призначення земельної ділянки дозволене будівництво. Але сьогодні цільове призначення, на жаль, легко змінюється. Дві інші зони – регульованої та стаціонарної рекреації, що виділяється для туризму на природі, – пояснює Олексій Василюк. – Виведення території з заповідної зони нацпарків – небачений для України прецедент і очевидно, що він переслідує зовсім не природоохоронні цілі”.
Екологічні організації мають запитання і до виконавців робіт по розробці нового проекту організації та зонування НПП “Синевир” – Державної екологічної академії. Адже саме вони мали б першими стати на заваді вилученню цінних лісів з режиму заповідання. Натомість новий проект зонування, саме ними, якраз і передбачив вилучення 37 га зі складу заповідної зони.
Екологи переконані, що поясненням цій ситуації може бути прагнення когось з великими можливостями побудуватись у заповідному “Синевирі”. Щоб отримати відповіді на “синевирські” питання, природоохоронні організації направили запит до НПП Синевир та звернення до Генеральної прокуратури.
Усе що було доброго у 2011-му – це те, що він був ліпшим за 2012-й… Ця парадоксальна фраза стала реальністю для заповідників і національних парків, які знаходяться у підпорядкуванні Державного аґенства лісових ресурсів України – уряд врізав їм фінансування! У Законі України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” видатків та кредитування за кодом “1901080 – збереження природно-заповідного фонду” немає взагалі! Уряд ріже по живому, впроваджуючи систему знищення заповідних територій… Читати далі…
Національний екологічний центр розпочинає проект ,
що виконується за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Читати далі…
Рішенням VІІ сесії Полтавської обласної ради організовано регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» у Гадяцькому районі загальною площею 12 тис. 803 га, оголошено об’єкти місцевого значення: ландшафтні заказники «Горбаневське» (222,8 га) і «Лізина гора» (24,1 га), комплексну пам’ятку природи «Озеро» (5,5 га), ботанічні пам’ятки природи «Тополя» (0,01 га), Читати далі…
Київський еколого-культурний центр і організація «Екоправо-Київ» подали позов у суд до Державного управління справами і Кабінету міністрів України з вимогою реорганізувати закриті мисливські угіддя в національні парки відповідно до указів Президента України. Читати далі…
На Буковині відкрили Національний природний парк «Черемоський». Відкрили ці заповідні території карпатських лісів символічно. А якщо точніше і реально, то їх закрили — від неконтрольованої господарської діяльності і натиску цивілізації, яку не може зупинити нині навіть перевал Німчич. А тут є що берегти й охороняти. На території Путильського національного заповідника ростуть такі рідкісні в цілому світі рослини, як лікарська сосюрея різноколірна та декоративна судинна чорнянка карпатська. Вчені стверджують: цей релікт росте тільки на території українських Карпат і налічує лише 180 особин. Читати далі…
