Українські екологи попереджають Президента, що остання адміністративна реформа лишила заповідні території без керівництва, і тому просять створити Державне агентство заповідної справи України замість ліквідованої Державної служби заповідної справи. Читати далі…
Прес-служба Національного екологічного центру України інформує, що листом №03-01/3001 від 06.12.2010 Адміністрація Президента України повідомила актуальну ситуацію щодо створення національних природних парків на землях Державного управління справами (ДУС) при Адмінітрації Президента. У листі говориться, що національні природні парки «Синьогора», «Залісся» і «Білоозерський» будуть створюватись відповідно до завдань, визначених в Указах Президента про створення кожного з них.
Нагадуємо, що донедавна ДУС повідомляла у своїх офіційних листах, що не збирається виконувати зазначені Укази Президента та створювати національні парки http://pryroda.in.ua/zapzf/?p=126 .
27 грудня в Києві розпочинається суд за позовом Київського еколого-культурного центру та «Екоправа-Київ» до міністра освіти й науки України Дмитра Табачника. Справа стосується його наказу №1032 «Про реорганізацію Природного заповідника «Розточчя» при Національному лісотехнічному університеті України».
Згідно наказу міністра, «Природний заповідник «Розточчя» (Львівська область, Яворівський район, смт Івано-Франкове) повинен бути реорганізований у структурний підрозділ Національного лісотехнічного університету без права юридичної особи.
Як повідомив «ДТ» директор природного заповідника «Розточчя» Ярослав Бовт, у червні-липні Головне контрольно-ревізійне управління України провело ревізію і зробило зауваження про нецільове використання бюджетних коштів. Тобто, фінансування заповідника проводиться Національним лісотехнічним університетом (м. Львів) за програмою підготовки кадрів, хоча у відповідності до закону про природно-охоронний фонд, заповідник є природоохоронною та науково-дослідною установою, на базі якої проходять практику студенти вищих навчальних закладів. Читати далі…
Окружной Административный суд г. Киева принял решение об открытии судопроизводства по административному делу за иском Киевского эколого-культурного центра и Экоправо-Киев к Министерству образования и науки Украины в защиту заповедника Росточье. Читати далі…
У 2005 р. при піднятті вод Ташлицького водосховища серед іншого були затоплені і пасовища, розпайовані між мешканцями с. Виноградний Сад Доманівського р-ну Миколаївської обл.
Мешканцям Виноградного Саду досі не виплатили компенсацію за затоплені пасовища
Згідно чинного законодавства, при будівництві і інших діях, що несуть з собою дискомфорт для навколишніх мешканців, має проходити громадська рада за участю представників забудовників, експертів і мешканців. Читати далі…
Давно відомо, що із природно-заповідною справою в Україні не все дуже чесно. Тому вирішили ми якось провести розслідування, чи все в порядку із скасуванням ПЗФ.
З цією метою по всім областям були розіслані запити про те, які вони скасовували об’єкти ПЗФ за останні 10 років. Питали ми перш за все про лісові об’єкти, тому що лісники мають найбільший вплив та найбільше бажання до володіння територіями. Відповіді отримали дуже передбачувані. Тобто не всі ПЗФ були скасовані справедливо або нам просто не надають всієї необхідної інформації. Приведемо деякі найкращі «перли» лісників. У Черкаській області 90 гектарів соснового насадження скасували, бо воно було заражене сосновою губкою. В місті Лисичанськ Луганської області чомусь дуже не люблять геологічні пам’ятки природи, бо скасували одразу три з них і навіть не пояснили причин. В Сумській області парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва якимось чином втратив риси парку. У Волинській області чи то не розуміють значення слів, чи то просто роблять грубі помилки при написанні, але в них об’єкт ПЗФ втратив взагалі будь-яку природну цінність. Але найбільше вразила АР Крим, яка через те, що було затоплено 20 гектар із 70-ти, вирішила, що цей об’єкт втратив одразу естетичне, наукове та природоохоронне значення. Читати далі…
Минуло вже дев”ять місяців від підписання президентського Указу про створення Національного природного парку „Дністровський каньйон” – та жодних реальних дій на його виконання поки що не видно. Доля бюджетного фінансування не з’ясована, адміністрацію парку не створено, велика кількість унікальних природних пам”яток долини Дністра – одного з семи чудес України! – й надалі залишаються безгосподарними…
„Зелений Світ” вкотре намагається привернути увагу влади до необхідності виконання узятих на себе зобов”язань. Адже кожний рік зволікання із створенням національного парку обертається для краю втратами його природної та історико-культурної спадщини. Читати далі…
Рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2004 року N 878/2288 «Про створення регіонального ландшафтного парку “Дніпровські острови”, 1214,99 га островів у м.Києві були оголошені регіональним ландшафтним парком.
До складу Регіонального ландшафтного парку (РЛП) включили не всі острови, що викликало на той час осуд наукової і екологічної громадськості. Проте з часом стало зрозуміло, що і ті острови які отримали на папері охоронний статус, реально не відчули жодних змін на краще.
Створення РЛП є ініціативою Державному комунальному підприємству по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва (ДКП) «Плесо», яким в минулому були підготовлені всі документи щодо його сторення (в т.ч. наукове обгрунтування) та на землях якого РЛП створено. Тому у п.2 зазначеного рішення Київради, ДКП “Плесо” доручається здійснити розробку проекту організації РЛП. Це значить, що буде розроблено зонування РЛП, буде утворено адміністрація.
Сьогодні, через 6 років після створення РЛП, його адміністрація досі не існує, РЛП ЖОДНИМ ЧИНОМ не функціонує як територія природно-заповідного фонду, не має зонування, штату охорони. Що вже говорити про науковий штат! Читати далі…
