Марки на тему охорони природи випускають оператори поштового зв’язку різних країн. Найчастіше на них зображають види флори і фауни, що є характерними для якихось територій. Такі марки стають дуже бажаними для філателістів, котрі колекціонують поштові зображення з цієї теми. Вітчизняне державне підприємство „Укрпошта” також не становить винятку.

Установу „Укрпошта” організовано майже 30 років тому – на початку 1994 р. Уже в рік свого створення вона випустила дві марки із зображеннями птахів: на одній бачимо журавля сірого, на іншій – сокола сапсана. Обидва види включено до Червоної книги України ще в 1980 р., у її першій редакції. Відтоді зображення саме червонокнижних видів птахів почали домінувати на українських орнітофауністичних марках, що є зрозумілим. Малюнки обох видів створив Юрій Логвин, автограф якого пощастило отримати через його сестру Ірину. Зрештою не дивно, що на марках „Укрпошти” з усього різноманіття тварин першими зображено птахів. Знайомство людини з царством тварин часто починається якраз із них. Крім того, ці два види птахів, що зображено на марках, можна вважати одними з орнітологічних символів нашої країни. Сокіл і журавель неодноразово згадано в нашому пісенному та оповідному фольклорі.

Наступного 1995 р. вийшла марка із зображенням лелеки білого, присвячена події „Європейський рік збереження природи”. Птаха намальовано у стилізований спосіб, але впізнати його легко. Лелека білий не є червонокнижним видом, утім він також належить до птахів-орнітосимволів України й гніздиться у багатьох населених пунктах. У марці наче сказано, що довіра птаха до людей не має бути обманутою ними.

Перші три марки опубліковано до 1996 р., ще до проведення в Україні грошової реформи. Крім зображень птахів вони засвідчують й особливості тодішнього фінансового стану країни. Вийшли вони, коли в обігу був купоно-карбованець, що швидко знецінювався. На цих марках не вказано грошову одиницю, але числа є промовистими: у 1994 р. дві перші марки оцінено у 5000 і 10000 вітчизняних грошових одиниць, а у 1995 р. третя – вже у 50000 одиниць. Вартість збільшилася у 10 разів, тобто річна інфляція становила орієнтовно 1000 %.

З перервою в один рік – у 1997 р. – вийшли аркуші марок, серед яких у зчепленні із трьох марок зображено жайворонка польового, орлана-білохвоста і лелеку чорного, два останні з яких є червонокнижними видами, а жайворонок – також одним із орнітосимволів України. Усі ці птахи, як і види на марках попередніх років, гніздяться на нашій території. З них сапсан і орлан-білохвіст є найрідкіснішими.

У 1998 р. вийшов з друку особливо великий блок марок завдовжки з аркуш паперу формату А4 і завширшки в половину його ширини. Блок можна назвати персоніфікованим, оскільки його присвятили лише одному червонокнижному виду – казарці червоноволій, яка трапляється у нас тільки під час міграції та зимівлі переважно у приморських районах. У блоку на певній відстані двічі повторено прямокутну вставку із чотирьох марок, на яких в різній обстановці й позах зображено цю казарку.

Із 1999 р. на поштових марках почали зображати птахів у прив’язці до їхнього перебування на території тих чи інших природних заповідників або інших природоохоронних об’єктів. Так, цього року вийшов блок „Зоогеографічний фонд України”, що складається із шести марок, на двох з яких розміщено птахів, поширених на таких територіях: орлан-білохвіст – у Канівському природному заповіднику, баклан чубатий – у Карадазькому природному заповіднику. В оформленні цього блоку на деяких його марках і на полях використано мініатюрні зображення кількох інших видів птахів: повзика звичайного, крижня звичайного, чаплі сірої, серпокрильця чорного, дрохви євразійської, мартина тонкодзьобого, ймовірно, сича волохатого і підорлика малого, а також котрогось із видів очеретянок. Другопланові зображення значною мірою стилізовано, тому визначення птахів до виду в кількох випадках ускладнено. Того самого року окремо надруковано зчеплення з трьох марок із зображеннями тварин, серед них є сип білоголовий. Усі три види птахів, що на марках блоку і зчеплення, належать до групи червонокнижних. Баклан чубатий і сип білоголовий гніздяться виключно в Криму, але першого з них під час зальотів виявляли на о. Зміїному, а сип білоголовий як залітний птах траплявся навіть у північних областях України. Орлан-білохвіст гніздиться переважно у Придніпров’ї, в долині Сіверського Дінця та поблизу великих ставків у деяких інших регіонах.

Через рік, у 2001 р., було видрукувано перший аркуш марок із серії „Червона книга України”. У ньому на окремих марках у зчепленні зображено птаха шуліку рудого і савця ємуранчика. До середини ХХ ст. шуліка рудий траплявся на гніздуванні на схід до Києва, зокрема в його передмісті Пущі-Водиці. Наприкінці того століття він зник з гніздування скрізь по Україні, а нині дуже зрідка у нас на заході реєструють гібридні пари із шуліки рудого і шуліки чорного.

У 2002 р. серію „Червона книга України” продовжено випуском іншого поштового аркуша, що сформований зчепленням двох марок із зображеннями на одній – баклана чубатого, на другій – дельфіна морська свиня. Про те, що на марці представлено саме дельфіна, напису немає. Асоціативна ж назва „морська свиня” за змістом певною мірою є вульгарною й якось не пасує тварині достатньо високого розумового рівня. В українській мові до цієї назви є значно милозвучніші синоніми. У зазначеній серії випуском другого аркуша було завершено представлення в марочних зчепленнях зображень птахів разом із савцями.

Також у 2002 р. було розпочато осібне представлення у блоках марок великої низки природних заповідників і національних природних парків України. Першим з них став Чорноморський біосферний заповідник, причому блок, присвячений йому, ще не мав стандартизованого вигляду. На нижньому полі блоку розмістили мініатюрну емблему цього заповідника, що, власне, й вказує на відношення блоку саме до його території, яка багатьом відома своїм пташиним різноманіттям. Тож не дивно, що із п’ятьох марок блоку на чотирьох зображено саме птахів, а на одній – ірис карликовий. Із птахів три види є червонокнижними – кулик-сорока євразійський, кульон великий, пісочник морський. Перший з них у невеликій кількості гніздиться вздовж морського узбережжя, в заплаві Дніпра, Десни і Прип’яті; другий – рідкісний гніздовий на території заповідника і подекуди на північному заході України; третій – нечисленний і гніздиться переважно по узбережжю морів. Мартин тонкодзьобий, що на одній із марок, не є рідкісним, але трапляється на гніздуванні лише біля морів. На верхньому полі зображеного на блоку ландшафту розміщено зграю мартина середземноморського – птаха з емблеми заповідника.

На одній з марок блоку, присвяченого Яворівському національному природному парку, що надрукували в 2003 р., зображено рибалочку блакитного – коловодного птаха з барвистим оперенням, який трапляється по усій країні. На полях блоку великими літерами вказано назву парку, і цей тип напису надалі використали для представлення в наступні роки інших природно-заповідних територій.

Крім того, в 2003 р. побачив світ блок „Сови України”. На ньому марки розташовано симетрично по чотири у три ряди. У вітчизняній фауні налічують 13 видів совоподібних птахів. Отже, один з видів у блоку не представлено – це сова біла, що лише залітає до нас в осінньо-зимовий період. Із зображених на марках видів вісім є червонокнижними. Декотрі гніздяться лише на Поліссі та в Карпатах – сова бородата, сова довгохвоста, сичик-горобець, сич волохатий. Сплюшка євразійська поширена переважно на півдні країни. Пугач євразійський трапляється в невеликій кількості на півночі, заході та сході. Ще меншою є чисельність сипухи крапчастої, яка зрідка гніздиться на заході та півдні. Більш-менш рівномірно по території України гніздиться сова болотяна, але чисельність її є низькою. Наймасовішим видом сов з рівномірним розподілом по території можна вважати сову вухату. Звичайним видом є сова сіра, але тільки у старих лісонасадженнях. Сич хатній – найбільшою мірою пристосований до існування поряд з людиною вид совоподібних, оскільки часто гніздиться в сільських населених пунктах і приміській забудові. Сова яструбина, яку також зображено на одній з марок, належить до групи залітних видів.

На 2004 р. припав випуск блоку „Дунайський біосферний заповідник”, оригінальність оформлення якого полягає в прямокутній ромбічній формі марок. На них зображено тільки птахів, що не дивно, оскільки заповідник створено переважно для їхнього збереження. Серед них є червонокнижні види – баклан малий і косар білий. Обидва гніздяться у Північно-західному Причорномор’ї та на Сиваші, а косар – зрідка й подекуди на заході країни. На трьох інших марках представлено лебедя-шипуна, чепуру велику і гуску сіру, на яких можна натрапити біля водойм майже скрізь по країні. Наймеш численною з них є гуска сіра. У малюнку коловодного ландшафту на блоку використано зображення пелікана рожевого, одного з червонокнижних птахів.

Упродовж наступного півтора десятиліття „Укрпошта” надрукувала ще кілька блоків серії „Заповідники та природні парки України”, в яких на марках представлено певні види птахів або якихось із них намальовано в ландшафтному оточенні, зображеному на блоках. Так, 2005 р. вийшов блок „Карадазький природний заповідник” із зображеннями сокола балаба́на, баклана чубатого і крячка річкового. Два перші птахи є червонокнижними. У 2006 р. видруковано блок „Шацький національний природний парк” з малюнками лелеки чорного, сорокопуда сірого і очеретянки прудкої. Усіх їх включено до Червоної книги України, а особливо рідкісний із них – останній вид. Протягом 2008 р. надруковано блок „Кримський природний заповідник”, в якому на марках бачимо грифа чорного і лебедя-шипуна, а у зображеному ландшафті – сипа білоголового, чепуру велику і мартина середземноморського. У 2009 р. серію продовжив блок „Природний заповідник „Горгани” з маркою, на якій зображено глушця білодзьобого – найрідкіснішого у нас птаха із куроподібних, а тому – червонокнижного. Поштовий блок „Національний природний пар „Святі гори” випущено у 2010 р. На ньому є марка із синьошийкою, видом, поширеним на більшій частині території України. Після кількарічної перерви у 2018 р. філателісти отримали можливість придбати блок „Карпатський біосферний заповідник”, що містить марку із зображенням костогриза, який трапляється по всій країні. У 2019 р. серію продовжив блок „Мезенський національний природний парк”, прикрашений маркою із зозулею звичайною, яка поширена також по всій території країни. Згодом, на початку 2022 р. у цій серії вийшов ще один блок, але без зображення птахів.

На одному з блоків „Укрпошти” птахи розміщені на другому плані загальної художньої композиції, тобто без акценту на них. У 1998 р. до ювілею відомого в усьому світі заповідника було присвячено блок „100 років заповіднику „Асканія-Нова”, на якому в зображеному ландшафті розміщено силуети орла степового і журавлів сірих. У 2002 р. видано марку „Одеська область”, котру оздоблено зображеннями червонокнижного крячка каспійського, який гніздиться виключно на узбережжі морів. Виїмчастий хвіст і червонуватий дзьоб у птахів дають можливість чітко визначити їх до виду.

У 2007 р. було оприлюднено ще один персоніфікований блок, цього разу із зображеннями пелікана рожевого, червонокнижного виду птахів. Довжина блоку дещо більша за дві третини аркуша формату А4, а ширина – до 85 % цього формату. Блок по горизонталі розділено навпіл – з дев’ятьма марками в кожній половині, серед яких двічі повторено чотири марки з різними зображеннями птаха. Супровідний текст в одній половині подано українською, в другій – англійською мовами.

Птахами було прикрашено не лише блоки й окремі марки на тему охорони природи. Крім вже згаданого чотири роки поспіль було випущено художні поштові блоки серії „Щедра Україна”: у 2011 р. – під підзаголовком „Весна”, у 2012 р. – „Літо”, у 2013 р. – „Осінь”, у 2014 р. – „Зима”. У них не обминули й птахів, крім блоку „Щедра Україна. Літо”. На весняному панно розмістили вільшанку, на осінньому – омелюха звичайного, на зимовому – синиць великих. Вільшанка і синиця велика – дуже поширені гніздові види, омелюхи з’являються у нас восени, щоб перезимувати. Шкода, що для зображення літа не використали якогось птаха, що у нас гніздиться, наприклад зяблика звичайного, горихвістку звичайну або щиглика звичайного.

У 2019 р. на конкурс „Найкраща марка Європи – вибір колекціонера 2019” надіслали марки й з України. У номінації „Національні птахи” перемогу здобули саме вітчизняні марки, на одній з яких зображено соловейка східного на тлі розквітлої гілки яблуні, а на другій – пару лелек білих, один з них на гнізді. Авторкою цих поштових марок є Наталія Кохаль.

Можливо, висока відзнака марок з нашими орнітосимволами стала однією з причин того, що в 2020 р. „Укрпошта” замовила переможниці створити блок на тему „Червона книга України. Хижі птахи”. Висота випущеного блоку дещо більша за третину висоти аркуша А4, а ширина – дещо менша за ширину цього формату. На ньому марки розташовані за оригінальною симетрією. Вони містять зображення одного виду з ряду Соколоподібних – боривітра степового, який, можливо, ще трапляється на гніздуванні тільки на Керченському півострові Криму. Решта зображених видів належать до ряду Яструбоподібних – скопа західна, беркут, лунь степовий, лунь лучний, канюк степовий, орел-карлик і підорлик малий. Із них чотири останні у певній кількості гніздяться в різних регіонах України. Беркут поширений на гніздуванні лише в Карпатах, де його чисельність оцінено тільки у 10–15 пар. Скопа гніздиться винятково на заході Полісся – ймовірно, одна-дві пари. Лунь степовий трапляється нині виключно під час міграцій, хоча в минулому він у нас гніздився.

У 2021 р. з’явився блок „Птахи України”. На його марках зображено вісім видів ряду Куроподібних, тобто весь склад видів цього ряду, що поширені у нас. Куріпку даурську, яка була дев’ятою у цій групі, нині пропонують виключити з переліку фауни України, оскільки її інтродукція виявилася невдалою. Серед представлених у блоку видів три включено до Червоної книги України – глушець білодзьобий, орябок лісовий, тетерук євразійський, поширені ці птахи в лісах Полісся і Карпат. Вони належать до групи тетерукових птахів, до якої входить і куріпка біла, що є лише рідкісним залітним видом. Інші чотири види куроподібних є представниками групи фазанових птахів – куріпка сіра, перепілка звичайна, фазан звичайний і кеклик кремовогорлий. Два перші види поширені у нас скрізь, фазан – переважно на півдні та крайньому заході країни, кеклик – інтродукований у передгір’ях Криму.

На усіх охарактеризованих марках і блоках „Укрпошти” представлено види птахів виключно вітчизняної фауни. Проте є два логічні винятки. Зокрема, невеликий блок „Київському зоопарку 100 років”, випущений 2009 р. На його марці розміщено малюнок зарубіжного птаха – папугу амазона кубинського, що поширений на Кубі, Багамах і Кайманових островах Карибського регіону. У художньому оформленні на полях блоку зображено і пелікана рожевого. Обрання екзотичного птаха для марки у цьому блоку є зрозумілим, оскільки в зоопарках експонують тварин з усього світу. Подібну специфічність також має марка „200 років з часу відкриття Антарктиди”, надрукована у 2020 р. Вона містить зображення пінгвіна-шкіпера, який поширений на островах поблизу півдня Латинської Америки та Антарктиди. Україна є однією з небагатьох країн світу, котрі мають на цьому континенті постійні дослідницькі станції.

Хоча блок під назвою „Птахи України” надруковано лише 2021 р., але можна вважати, що серію блоків, присвячених саме птахам нашої країни, розпочато ще 2003 р. випуском блоку „Сови України”, і її було продовжено у 2020 р. блоком „Червона книга України. Хижі птахи”.

У цілому з 1994 р. на марках блоків або на окремих марках „Укрпошти” на передньому плані зображено 59 видів і ще 10 видів птахів нашої фауни розміщено на задньому плані деяких марок. Зважаючи, що у вітчизняній фауні налічують понад 440 видів птахів, для представлення їх на марках може знадобитися багато років. У одній тільки групі хижих птахів, до якої зазвичай включають і яструбоподібних, і соколоподібних, на блоках серії „Птахи України” залишаються непредставленими 14 червонокнижних видів. Можна створити два окремі блоки з їхніми зображеннями. Сподіватимемося, що цю серію блоків продовжать нові випуски.

Геннадій Фесенко

PS Оповідь опубліковано в журналі „Біологія і хімія в рідній школі”, № 3, 2022 р.

Запис створено 20 Вересня 2022. Рубрики: Нове.