Від Індії відстаємо на 22 роки, від Норвегії – на 10 000
21 червня у Києві відбувся круглий стіл «Поновлювані джерела енергії – шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України». Учасниками заходу стали громадські організації, представники наукових установ та експерти. Вони підкреслили основні недоліки «Енергетичної стратегії Украаїни до 2030 року», обсудили нинішній стан сектору відновлюваної та небалансової енергетики в Україні і світі, наголосили на необхідності розвитку альтернативних методів отримання електроенергії в нашій країні. Експерти переконані, що фізико-географічні характеристики і оригінальні українські технології дозволяють вже сьогодні отримувати половину потрібної Україні електроенергії з альтернативних джерел.
«Технологічно досяжний енергетичний потенціал нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії в Україні з використанням вже існуючих розробок – 81 млн тон умовного палива на рік» - озвучує свої розрахунки фахівець Інституту відновлюваної енергетики НАН України Олександр Пепелов. Усього ж країна щорічно споживає 139 млн тон ум. п.
«Незважаючи на сприятливі фізичні умови, зараз ми знаходимось на 30 місці в світі по розвитку вітроенергетики. Якщо будемо і далі розвиватись такими темпами, то, скажімо, рівня Індії у 2006 році ми досягнемо у 2020», - продовжує Пепелов.
Володимир Нестеренко з Руху добровольців «Простір свободи» нагадує:
- За оцінками науковців, в 2050 році на нас чекає екологічна катастрофа, викликана неправильною енергетичною стратегією людства. Прицьому світові запаси нафти вичерпаються вже через 50 років, а газу – через 100. В цих умовах розвинені країни намагаються ефективніше використовувати відновлювані джерела енергії, турбуючись про власну енергетичну та екологічну безпеку. В той же час, зменшується чатка ядерної енергетики. Лідер у галузі відновлюваної енергетики - Німеччина. Уряд цієї країни задекларував відмову від ядерної енергетики до 2030 року, поступово замінюючи її частку за допомогою відновлюваних джерел. При цьому, для здійснення більш плавного переходу, планується незначне тимчасове збільшення видобування енергії на ТЕЦ. Україна ж планує нарощувати ядерні потужності, причому без врахування витрат на ліквідацію техногенних небезпек і виведення реакторів з експлуатації. Єдиний позитивний крок українського Міністерства палива і енергетики – затверджена у цьому році Концепція розвитку відновлюваної енергетики, згідно з якою, до 2030 року за кошти інвесторів 20% відчизняної енергетики стане відновлюваною.
За оригінальними розрахунками Ганни Кузьменко з Ради з вивчення продуктивних сил НАНУ України, теоретичний потенціал усіх відновлюваних і небалансових джерел енергії, наприклад, енергії зайвого тиску доменного і природного газу, вистачить, аби перекрити усі потреби України в електроенергії. Теоретичний потенціал альтернативної енергії становить 347,9 млрд КВт/год на рік при потребі в 288 млрд КВт/год, - стверджує Кузьменко.
Дмитро Хмара з Національного екологічного центру України, піддав різкій критиці ставлення відповідальних державних структур до проблем енергозбереження і відновлюваних джерел енергії.
- Енергоємність нашої промисловості вдвічі вища, ніж навіть у Білорусі, - каже Хмара. - А замість того, аби захочувати підвищення енергоефективності, Міністерство енергетики витрачає мільйони на рекламні фотографії з ядерними реакторами на фоні квіточок! При цьому Міністерство пишається тим, що за рік оновлено 0,0001% усіх труб гарячого водопостачання. Тобто всі труби, як це зроблено в Норвегії, будуть відремонтовані через 10 000 років. Закон «Про зелений тариф», без якого сектор відновлюваної енергетики не може ефективно функціонувати, 10 років знаходився на розгляді у різних інстанціях, і тільки тепер пройшов у першому читанні. 300 млн гривень було виділено на розвиток виробництва біопалива – заводи, заправки,- і абсолютно нічого не було зроблено. Тільки окремі фермери вирощують ріпак на експорт, збагачуючи закордонних виробників і виснажуючи українські грунти.
За результатами Круглого столу учасники підписали Резолюцію, що підсумувала їх позицію. Найефективнішими засобами розвитку альтернативної енергетики були визнані:
впровадження адміністративних умов для створення нових енергетичних компаній та надання можливості окремим користувачам надавати енергію в загальну мережу
підтримка виробництва енергії з альтернативних джерел, яке поки що є дорожчим за виробництво з традиційних джерел, але має значний потенціал у близькому майбутньому
запровадження «зелених тарифів», завдяки яким виробникам відновлюваної енергії гарантується певна ціна за продану енергію,яка може бути вищою за ринкову.
В подальшому учасники Круглого столу планують згуртувати бізнес, громадськість і наукові установи для ефективного стимулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні.
Маклюк Юлія, спеціально для
Автор
