Буковинські ведмеді втікають до Євросоюзу

Карпатські бурі ведмеді прямують до Євросоюзу. Міграції відбуваються цілими сім’ями. До Румунії мігрують не лише самки, а й самці та діти-ведмежатка. А коли вже потрібно залягати в сплячку, ведмеді повертаються до України. Вони майструють собі барлоги в ущелинах кам’яних печер, що на високогір’ях Карпат.

Йдуть у Румунію, бо дуже голодні

Буковинські ведмеді живуть на високогір’ях Карпат. Багато їх на Путильщині, яка межує з Румунією. Їхні сліди помічають на кордоні лісники та мисливці.

– Останнім часом ведмеді постійно ходять до Румунії, – розповів «МБ» мисливствознавець Путильського лісгоспу Ярослав Григоряк. – Там вони знаходять для себе більше м’яса. Останнім часом буковинці тримають у своїх господарствах менше худоби, бо це невигідно. Кормова база для хижаків, які крадуть худобу, поменшала. Тому у пошуках харчів ведмеді мігрують до Румунії.

– На кордоні є нейтральна смуга, де росте багато лісових ягід, – каже Ярослав Григоряк. – Якось бачив, як троє ведмедів – самка, самець і дитинча збирали там брусницю та чорницю, а потім попрямували за кордон.

Часом ведмедів, які зібралися в дорогу, бачать і лісники. Нещодавно вони спостерігали за ведмедицею з двома ведмежатами, які на кордоні їли ягоди. Пан Ярослав каже, що і румунські ведмеді можуть забрести на Буковину. Проте вони тут надовго не затримуються, бо стають голодними. На думку спеціалістів, у Румунії ведмеді мають більше можливостей для існування – там максимально зберегли первісну природу.

– На 70% Румунію вкривають гори, там досі збереглися густі ліси, – каже завідувач відділу природи краєзнавчого музею Ігор Скільський. – У нас же інтенсивно вирубують ліси. Тому ведмедям комфортніше жити за кордоном – у Румунії.

Щоби пролізти через кордон, рвуть дроти та шерсть

– Для того, щоби потрапити за кордон, ведмеді не потребують візи чи закордонного паспорта, – жартує Ярослав Григоряк. – Багато їхньої шерсті лісники знаходять на колючому дроті, який тягнеться лінією кордону. Досить часто бажання хижаків вислизнути настільки велике, що колючий дріт вони рвуть, навіть позбувшись шерсті.

Стежки, якими йдуть ведмеді, також відомі. Здебільшого вони пролягають через село Шепіт, хутори Сарата і Перкалаба.

За словами Ярослава Григоряка, іноді ведмеді повертаються до України, щоби поспати.

– Для сплячки ведмедям потрібно зібрати необхідний запас жиру, – каже пан Ярослав. – Якщо в Румунії цей запас вони зібрали, а зима люта, то спати повертаються на Буковину в свої старі барлоги. Здебільшого їхні барлоги знаходяться на високогір’ях.

Один і той самий ведмідь краде в одного хазяїна

Ведмеді, які вже повернулися чи ті, які не йшли в Румунію, шукають їжу вдома. Їхніми жертвами стають дикі кабани, поранені олені, людська худоба. Найбільше ведмедям смакує телятина та ягнята. Так, лише за останній місяць голодні косолапі викрали у селян трьох корів та двох баранів. Їхніми жертвами вже стала худоба в селі Шепіт, хуторах Нижня Яловичора та Сарата, що біля Перкалаби.

У Сараті вже два тижні поспіль один і той самий ведмідь краде баранів в одного і того самого хазяїна. Першого барана клишоногий вкрав два тижні тому, другого – ще через тиждень.

Ведмідь не міг влізти через двері. Тому зайшов у сарай через вікно. Торік із двору цього господаря ведмідь вкрав свиню.

Ярослав Григоряк допускає, що то був той самий ведмідь – має свою тактику.

– Він знає, як у господаря викрасти свиню з сараю, – говорить. – Крім того, добре знає, якими стежинами тікати.

Про ведмедів

Ігор Скільський, завідувач відділу природи краєзнавчого музею:

– Ведмеді в Українських Карпатах не завжди лягають у сплячку. Все залежить від того, наскільки суворі зими. Якщо зима холодна і морозна, то вони сплять. Якщо холоду немає, то ні. Шлунок бурих карпатських ведмедів пристосований до рослинної їжі. Вони харчуються горішками буку, вівсом і кукурудзою, ягодами. Проте якщо їм не вистачає рослинної їжі, їдять м’ясо. Ведмеді не люблять їсти свіже м’ясо. Свою здобич вбивають, тримають декілька днів і лише тоді з’їдають.

Цифри
25 особин ведмедів є на Буковині:
10 – Путильщина;
11 – Вижниччина;
4 – Сторожинеччина.

(Інформація надана управлінням лісового та мисливського господарства)

Марина Корпан, molbuk.ua