Проліскова мафія
Це ціла мафіозна структура. Спочатку підсніжники у горах Криму та Карпат зривають місцеві мешканці, складають у букетики по 30 квіточок і продають наступній ланці мафіозного ланцюга, скажімо, по 3 гривні. Наступна ланка – посередники – мають доставити квіти до потяга в Київ або в інші міста України. До вартості букета вони додають ще кілька гривень
"Люди у переході на тебе скаржаться, що ти їм жити не даєш. Які підсніжники у січні? Де ти їх бачив?", - питав патруль міліції у природоохоронця Олександра Соколенка у "каптьорці" в переході біля метро Харківська у Києві, коли той звернув увагу правоохоронців на незаконний продаж підсніжників у підземці.
"Замість ловити наркоманів і убивць ми змушені якісь квіти у переходах шукати! Ти на обліку у психушці не стоїш? То я тебе поставлю!", - погрожував старший патрульний.
Після з'ясування адреси та контактів Олександра відпустили, але порадили більше "не пхати свого носа у цей перехід" і не дзвонити в міліцію з такими питаннями, бо інакше - "ми тебе задовбем".
Такий інцидент трапився у середині січня з одним із активістів природоохоронного руху. Член Дружини охорони природи "Зелене майбутнє" Іван Парнікоза каже: "Це тепер, швидше, виняток, коли міліціонери працюють на користь продавців первоцвітів. За останні 4 роки у нас тільки 3 рази було подібне".
Утім, щороку до дня Святого Валентина та 8 березня біля підземних переходів незмінно постають продавці з оберемками цих квітів. У Києві підсніжники ще не цвітуть. То звідки вони їх беруть?
Як підсніжники потрапляють до Києва
"Це ціла мафіозна структура. Спочатку підсніжники у горах Криму та Карпат зривають місцеві мешканці, складають у букетики по 30 квіточок і продають наступній ланці мафіозного ланцюга, скажімо, по 3 гривні. Наступна ланка - посередники - мають доставити квіти до потяга в Київ або в інші міста України. До вартості букета вони додають ще кілька гривень", - розповідає Михайло Богомаз, командир дружини охорони природи Києва, член Молодіжного відділення Національного екологічного центру України, кампанії зі збереження первоцвітів.
"Найнебезпечніша" робота у наступних перевізників, які транспортують букети у картонних коробках, заставляючи ними цілі тамбури плацкартних вагонів. "Небезпечна" тому, що саме їх найлегше зловити. Але, на жаль, їх не ловлять", - додає він.
Богомаз пояснює, що картонні коробки, у які компактно запаковані сотні букетів, вивантажують уже під Києвом (наприклад, у Фастові), і продають наступним посередникам уже по 7 гривень за букет. До Києва квіти спеціально не довозять, бо на центральному вокзалі набагато легше натрапити на "облаву".
"Ми колись рахували: в один тамбур уміщається близько 20 тисяч букетів. Люди, які їх везуть, заклали за кожен букет по 5 гривень, а продадуть по 7. Фактично, вони вклали близько 100 тисяч гривень і планують заробити за одну проведену в потязі ніч близько 40 тисяч. Якби міліціонери зняли їх із потяга саме у цей час, ці люди втратили би стільки грошей, що не ризикнули б у майбутньому цим займатися. Втім, міліціонери жодного разу, незважаючи на всі наші вимоги, не влаштовували акцій на вокзалі у останні роки", - каже Михайло.
Остання ланка - посередники, які доставляють підсніжники в "центр оптових продажів", звідки безпосередні продавці уже можуть викупити собі потрібну кількість букетів. Екологи вважають, що вони купують букети приблизно по 8 гривень, а продають по 10, заробляючи на кожному букеті по 2 гривні.
Я спробувала перевірити, чи дійсно подібна схема працює.
"У подруги день народження, хочу подарувати їй багато підсніжників. Де можна взяти їх оптом?" - наївно питаю у однієї з продавщиць на метро Мінська.
Та зацікавилася пропозицією і запропонувала мені "вигідну знижку" - купити 100 букетів за 900 гривень, а не за 1000.
Але прийти за ними треба завтра, і обов'язково прийти. Я принесу все.
Коли ж я пояснила, що мені букети потрібні сьогодні і що я хочу сходити за ними сама, у голосі жінки почулися нотки злості. Стало очевидно, що вона ніколи не "видасть" мені точку продажу і не втратить тих 100 гривень, які вона могла б заробити на цьому продажі.
Чому підсніжники не можна зривати та продавати
"Божі квіти, чим їх дужче рвеш, тим краще вони ростуть", - стверджували продавщиці підсніжників у переході метро Харківська.
Зірвані підсніжники гинуть за два дні. Тому для того, щоб довезти їх "свіжими", рослини виривають з корінням (бульбами). І більше вони не ростуть.
Неупинно зникає ще одна рідкісна рослина - цикламен Кузнєцова, що цвіте тільки в одному місці в Криму. Природна площа його поширення тепер складає всього половину площі столичного ботанічного саду. І більше ніде в світі цієї рослини немає. А починалося все з невинних букетиків.
"Кожного року виривають і квіти цикламенів, і їхні бульби, неминуче зменшуючи шанси рослин на виживання. Позитивно, що у Києві, де торгівці добре знають, що за торгівлю цикламеном "пощади не буде", цими квітами торгують уже вкрай рідко", - каже заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
Як боротися із винищенням рідкісних весняних квітів
Боротися з винищенням первоцвітів, за словами екологів, можна тільки двома способами: а) не купувати: б) повідомляти міліції про факти їхнього продажу.
"Вирощування та розведення цих квітів у домашніх умовах, на жаль, ситуацію не рятують. Тільки заходи з запобігання продажам можуть убезпечити їх від винищення", - пояснює Василюк.
Тому головне, що може зробити кожен, - не купувати первоцвіти і радити те саме іншим.
За законом, за кожну зірвану квіточку підсніжника або проліска винний має сплатити 12 гривень штрафу. Таким чином, якщо людину зловлять із букетом із 30 квітів, вона муситимете сплатити 360 гривень. Продавці до цієї суми додатково мають сплачувати ще близько 100 гривень - за факт продажу.
Між тим, первоцвіти зникають, і якщо й далі зривати їх так, як це роблять зараз, то скоро цих первістків весни не можна буде побачити навіть на листівках до 8 березня. До речі, "Укрпошта" уже другий рік приєднується до кампанії на захист первоцвітів і взагалі не видає листівок із їхнім зображенням - аби не спокушати людей.
Хто на варті
В Україні близько шести років діє операція "Первоцвіт" - її зініціювали екологи, аби захистити зникаючі рослини.
За даними Національного екологічного центру України, за останні роки у Києві значно менше стали продавати первоцвітів. Принаймні, ховаються із ними, якщо бачать наближення міліціонерів. Гірші справи в інших містах України - наприклад, у Львові, де робота по первоцвітах практично не ведеться.
"Загалом, за період дії операції "Первоцвіт" (9 лютого - 21 травня) міліція складає в середньому 40 протоколів на продавців первоцвітів. Ці справи передають до суду, і порушники притягаються до відповідальності", - каже Іван Парнікоза з Дружини охорони природи "Зелене майбутнє".
"Цього року про результати роботи ще не говорили, але уже зараз можна зазначити, що на території метрополітену квітів не продають, - охорона метро працює добре", - додає він.
Активіст зауважує, що значно гірше працюють патрульні біля станцій столичного метро: первоцвіти продають на Дарниці, Позняках, Харківській, Печерській, у підземному переході біля Універмагу "Україна".
У Державній екологічній інспекції Києва, яка має нараховувати відшкодування за зірвані квіти, повідомили, що цього року ще не почали займатися первоцвітами і "наберуть оборотів" під 8 березня. За 2011 рік вони склали один протокол - біля метро Харківська.
Показове покарання
До речі, інцидент між Олександром Соколенком і міліцейським патрулем на Харківській, описаний на початку статті, завершився показово. Після розміщення інформації про нього в інтернеті та особистої скарги на ім'я міністра внутрішніх справ, працівники МВС зв'язалися з Національним екологічним центром і повідомили, що весь наряд міліції, який "захищав" продавців підсніжників, звільнили. Щоправда, попросили також написати заяву про те, що звільняти їх не обов'язково.
"Ми довго не думали і згодилися написати, що звільняти нікого не треба. Зрештою, це поодинокий випадок, а загалом міліція у цьому напрямку працює достатньо ефективно", сказав Василюк із НЕЦУ.
Щоправда, екологи попросили навзаєм вибачень на адресу НЕЦУ, однак не отримали їх.
Марія Фатікова, Ірина Бондаренко, Національний екологічний центр України
Джерело: