Як ми вже повідомляли (http://pechenegy.org.ua/uk/node/985), 23 квітня адміністрацією національного парку “Гомільшанські ліси” була зібрана комісія зі зміни проекту організації його території. Нагадаємо, що на початку цього року Мінприроди визнало цей документ в повному ступеню враховуючим всі аспекти діяльності нацпарку, і тому не потребуючим ніяких змін (http://pechenegy.org.ua/ru/node/931).

До складу комісії ввійшли:
директор НПП “Гомільшанські ліси” І.О. Северин (голова комісії),
головний природознавець НПП “Гомільшанські ліси” С.В. Коломійчук,
науковий співробітник НПП “Гомільшанські ліси”, академік МАНЕБ В.П. Лисенко,
начальник Коропівського природоохоронного відділення НПП М.П. Бєлявцев,
головний лісничий ДП “Зміївське лісове господарство” О.М. Осовий,
лісничий Задонецького лісництва В.В. Желновач,
доцент кафедри ботаніки та екології рослин ХНУ ім. В.Н. Каразіна Ю.Г. Гамуля,
інженер-таксатор ДП “Харківська державна лісовпорядна експедиція” О.Ф. Сітченко,
завідуючий лабораторії підвищення стійкості лісів УкрНДІЛГА І.М. Усцький,
заступник головного лісопатолога ДСЛО “Східлісозахист” А.Д. Сидорчук,
головний спеціаліст Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Є.В. Дрібноход,
голова Ради ЕкГ “Печеніги” С.О. Шапаренко,
член ЕкГ “Печеніги” О.Б. Вяткін.

Наше припущення, що комісія збирається, щоб почати “узаконювати” рубки, було цілком вірним. За пропозицією І. Северина комісія об’їхала місця лісових пожеж в 67, 87 и 93 кварталах Задонецького лісництва, а потім – декілька ділянок по екскурсійних маршрутах парку. Природно, що на горільниках ми побачили повалені та обгорілі дерева, а на інших ділянках (нагадаємо, що масштабні рубки в парку були припинені в 2007 року) – трусок.
Слід відмітити, що відмерлі дерева є такою ж невід’ємною складовою природного лісу, як і живі. Дерево саме проростає, саме росте, саме вмирає – і, як і тисячі років тому, ніякої допомоги з боку людини воно не потребує. В лісі, як і будь-якій іншій екосистемі, все взаємопов’язане – і померле дерево стає поживою для грибів та безхребетних тварин-деревоїдів, надалі перероблені ними рештки дерева будуть використані для росту майбутніми деревами. І національний парк створювався, в тому числі, і для збереження лісів у такому природному стані – бо в “звичайних” лісах внаслідок лісогосподарської діяльності відмерлої деревини майже нема – дерева природним чином тут вмирати не встигають, бо потрапляють під рубку. В деяких європейських країнах взагалі існує норма, що в національному парку відмерла деревина повинна складати близько 30 % від її загального обсягу.
Тому, якщо обгорілі та сухі дерева з горільників дійсно слід прибрати (сухі як порох, вони загрожують пожежею і для інших ділянок лісу), впалі дерева на “нормальних” ділянках є абсолютно нормальним явищем, та й більш того – необхідною складовою лісової екосистеми.
Пропозицію представників ЕкГ “Печеніги” зайнятись прибиранням сухих та аварійних дерев на горільниках і уздовж екологічних стежок інші члени комісії не підтримали (причому прибирання стежок Мінприроди дозволило парку ще на початку року! – але це досі чомусь зроблено не було…). Вони підтримали ідею І. Северина: “Всі біди парку – через заборону лісогосподарських заходів (читай – рубок), Проект організації території вести їх забороняє – тому його треба змінити!”. Це рішення комісія і прийняла (її акт див. на http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/GomolshaNPP/Komis23_04_13/Act13_04_23.pdf).
Окреме питання – як можна було приймати рішення щодо території усього парку, подивившись на протязі одного дня лише деякі його ділянки? Але І. Северин сказав, що “На інших – так само!” – і комісію це задовольнило.

В п’ятницю має відбутися чергове засідання науково-технічної ради парку. Буде дивним, якщо воно висновок комісії не підтримає…
С. Шапаренко.
*
____________________

КОНТАКТ:
Сергій Шапаренко, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 387-46-81, [email protected]