Буковель зазіхнув на заповідник “Горгани”

Скандал, що розгорівся довкола туристичного комплексу “Буковель” продовжує набирати обертів. Підкилимова спроба провернути аферу з відчуження частини території природного заповідника “Ґорґани” (Івано-Франківська область), для будівництва власного шосе, здійняла хвилю громадських протестів та обурення. Незгода колективу та адміністрації заповідника із протиправними діями була жорстко придушена міністерством охорони природного навколишнього середовища, а директора природоохоронної установи звільнили із його посади…

Яблуком розбрату став проект будівництва “Реконструкції дороги Яремче–Зелена–Бистриця” – прямої дороги із м. Яремче до ТК “Буковель”. Хоча заанонсований шлях мав би пролягати через населені пункти в стороні від заповідника, однак, згідно цього конкретного проекту швидкісна траса повинна пройти через територію південної частини природного заповідника “Ґорґани”, оминаючи згадані вище села! Більше того с. Зелена лежатиме у 11-ти кілометрах північніше від запроектованої дороги, а с. Бистриця – у 12-ти кілометрах. Ясна річ, ніхто не прокладатиме до цих сіл шляхів, оскільки то є додаткові і невмотивовані витрати.

Будівництво дороги у заповіднику безпосередньо заборонено статтею 16, глави 1 Закону України “Про природно-заповідний фонд”. Де чітко вказано: “На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю природних заповідників…” (Закон України від 26 грудня 1992 року із доповненнями та змінами).

Ми зв’язалися зі звільненим директором природного заповідника “Ґорґани” паном Василем Кисляком з проханням пролити світло на ситуацію що склалася.

Уже початково було зрозуміло, що даний проект грубо порушує законодавство України, тому авторами було запропоновано вилучити із користування заповідника землі, через які планується прокласти автодорогу. Як випливає зі слів звільненого директора заповідника пана Василя Кисляка, до науково-технічної ради ПЗ “Ґорґани”, звернувся пан Юрій Добровольський – начальник управління земельних ресурсів Івано-Франківської області, представивши проект “Реконструкції дороги Яремче–Зелена–Бистриця” та його екологічне обґрунтування “Оцінка впливу на навколишнє середовище реконструкції дороги Яремче-Зелена-Бистриця”. Існування такого проекту здивувало адміністрацію заповідника, адже їх науковий штат не був залучений до підготовки даного обґрунтування… Пан Василь Кисляк зазначив, що до екологічної експертизи та обґрунтування був також залучений пан Ярослав Адаменко – завідувач кафедри екології Національного технічного університету “Нафти і газу”.

В обґрунтуванні сказано: “…при впровадженні інвестиційного задуму щодо реконструкції та будівництва нової автомобільної дороги Яремче-Зелена-Бистриця, запропонована діяльність не впливатиме на стан природних екосистем як по всій території земельного відводу, так і в межах природного заповідника “Ґорґани”, при умові вирішення питання щодо зміни статусу його функціональних зон…“. Це означає, що заповідні території будуть позбавлені їхнього природоохоронного статусу, а тоді з ними можна робити все що завгодно! Перепоною для великого бізнесу не стануть, а ні закон, а ні продажні чиновники, а ні адміністрація заповідника, а ні громадські орґанізації…

Посилаючись на ту ж таки 16-у статтю Закону України “Про природно-заповідний фонд” (передостанній абзац), пан Юрій Добровольський, таким чином, спробував легітимізувати будівництво дороги. У даному абзаці закону мовиться: “В разі термінової необхідності за клопотанням науково-технічної ради природного заповідника з дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха та в інших цілях, не передбачені Проектом організації…” (Закон України від 26 грудня 1992 року із доповненнями та змінами). На взамін, він запропонував можливість приєднати до ПЗ “Ґорґани” інші території, а від імені ТК “Буковель” – спорудити еколого-освітницькі центри. Науково-технічна рада прийняла рішення про детальніше вивчення даного проекту.

Одначе, стверджує екс-директор, рішення аж ніяк не вдовольнило замовників, тому від начальника Державної служби заповідної справи при Міністерстві охорони природного навколишнього середовища пана Петра Гриника, в ультимативній формі, надійшла вказівка щодо того, яким має бути “правильне” рішення науково-технічної ради ПЗ “Ґорґани”. Незгода з такою постановкою питання викликала шквал адмінресурсу у вигляді прискіпливої міністерської перевірки, яка визнала діяльність заповідника і його дирекції незадовільною. Директор же отримав догану… Слід сказати, що у справі фігурує ще одна перевірка діяльності заповідника, якої, зі слів пана Василя Кисляка, взагалі не проводилось. Саме за результатами другої перевірки до Державної служби заповідної справи надійшла службова записка, яка була скерована міністру охорони природного навколишнього середовища пану Григорію Філіпчуку.

27 лютого 2010 року директора природного заповідника “Ґорґани” пана Василя Кисляка звільнили за формулюваннями: “Недотримання вимог природоохоронного законодавства…”, “…Порушення трудової дисципліни…”, “…Невиконання доручень заступника міністра…”. Сьогодні рішення екс-міністра пана Григорія Філіпчука про звільнення директора ПЗ “Ґорґани” пана Василя Кисляка опротестовано і триває провадження справи у Івано-Франківському адміністративному суді.
За коментарями щодо ситуації довкола природного заповідника “Ґорґани” ми звернулись до Головного координатора проекту Всесвітнього фонду дикої природи в Україні (World Wide Fund), кандидата біологічних наук, пана Богдана Проця. З його слів, WWF співпрацює із ПЗ “Ґорґани” уже два роки, розробивши збалансовану модель сталого розвитку природоохоронної території та місцевої громади. Ця модель працює і пан Богдан висловив надію, що у недовгім часі вона буде поширена на інші об’єкти ПЗФ у Карпатах. Разом з тим, не аби яке занепокоєння у WWF викликає згаданий проект будівництва дороги через територію заповідника. Особливо той факт, що до його розробки не були залучені а ні науковці самого заповідника, а ні фахівці біологи із провідних науково-дослідних установ України. Проект реконструкції дороги передбачає неадекватне відшкодування збитків заповіднику, адже ця дорога несе у собі приховані загрози у вигляді фраґментації міґраційних шляхів для великих ссавців, шумове та полютантне забруднення середовища, руйнації екосистеми Сосни кедрової європейської, яка охороняється у цьому заповіднику. І це тільки початок – далі слідуватиме будівництво готелів, ресторанів і такого собі комплексу “Буковель-ІІ” і навіть “Буковель-ІІІ” ! А це неконтрольований потік туристів та автотранспорту через територію “Ґорґан”. У такій ситуації про існування заповідника можна забути цілковито.

WWF скерував листа-звернення до Державної служби заповідної справи, де зазначалось занепокоєння ситуацією довкола заповідника “Ґорґани”, однак так і не отримав відповіді. Всесвітній фонд дикої природи також активно співпрацює із пресою та громадськістю у цій справі, а також надає юридичну підтримку оскарженню рішення міністра Філіпчука у судових інстанціях.

Фахівці WWF та заповідника “Ґорґани” планують здійснити детальний огляд і вивчення спірної території аби адекватно можна було оцінити збитки, що будуть завдані заповіднику у випадку будівництва дороги.

“Станіславівський натураліст” закликає пресу, громадські орґанізації та усіх небайдужих долучитися до захисту недоторканності території єдиного карпатського природного заповідника “Ґорґани”. Сподіваємося, що новий міністер пан Віктор Бойко дослухається до громадськості та науковців у відстоюванні букви закону, збереження цілісності і недоторканності заповідника “Ґорґани”, а звільненого, його попередником, директора – поновить на його посаді.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Станіславівський натураліст

Leave a Reply