Призначення Северина І.О. на пост директора НПП “Гомільшанські ліси” у травні 2012 року викликало обурення природоохоронної громадськості. Основними чинниками, що викликали шквал опозиційних настроїв в середовищі фахівців у природоохоронній сфері та біологів були:
– невідповідність кандидатури Северина І.О. вимогам призначення на пост директора, а саме – відсутність досвіду роботи на керівній посаді протягом 5 років;
– підозри у причетності до браконьєрської діяльності в межах НПП “Гомільшанські ліси” у період до 2012 року;
– публічне висловлювання щодо бачення НПП не як природоохоронної території, а як науково-дослідної лісогосподарської установи, пан Северин І.О. неодноразово висловлювався, що для нього більш значущим є забезпечення населення дровами та проведення традиційної масштабної лісогосподарської діяльності, а не охорона рідкісних видів тварин та рослин (доречи, за словами теперішнього директора НПП “Гомільшанські ліси” усі рідкісні види комах – великий дубовий вусач, жук-самітник та ін. мають збірну назву “мандавошки”); тобто, пан Северин на вимоги чинного природоохоронного законодавства, зокрема – “закону про “Червону книгу України” та самої “Червоної книги України” реагував так: “нам треба людей рятувати, а не думати про збереження якихось там “мандавошок”, кажанів або гадюк”;
– призначення відбувалось у атмосфері цілковитої таємничості і закритості процесу для представників природоохоронної громадськості та профільних науково-дослідних установ.

У травні 2012 року представники влади у обличчі начальника державної адміністрації Мураєва Є.В., заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Білоуса Б.Г. стверджували, що кандидатура Северина І.О. є оптимальною на пост директора НПП “Гомільшанські ліси”, що він найкращим чином відповідає вимогам, які Держава ставить перед такими, як НПП, установами, що Іван Олександрович – чуйний і авторитетний керівник, людина з великим життєвим досвідом та природженим талантом адміністратора, що саме за його керівництва НПП “Гомільшанські ліси” “повстануть із забуття”, відродяться.
Пройшов майже рік, скоро – перегляд контракту директора, який укладають на термін 1 рік. Підсумуємо, чи вдалось Северину І.О. виконати базові завдання, що були поставлені у травні 2012 року, і які помилки допущені у керівництві установою. Наскільки невідповідність кандидатури Северина І.О. як директора НПП стала перешкодою до виконання певних першочергових завдань.

Перелік завдань, що були чітко сформульовані представниками влади перед директором НПП “Гомільшанські ліси” Севериним І.О. у травні 2012 року:
1. Протягом 6 місяців вирішити “земельне питання”, тобто, отримати акт на землю.
2. “Навести порядок” на екологічних стежках та у лісі загалі – ліквідація захаращеності, а саме – провести санітарно-оздоровчі заходи у вигляді санітарних вибіркових рубок у відповідності з вимогами чинного природоохоронного законодавства, проекту організації території.
3. Ліквідувати або мінімізувати браконьєрство в межах парку.
4. Залучити до співпраці широку низку науково-дослідних установ та громадських організацій.
5. Налагодити інформаційно-пропагандистську роботу, в т.ч. – рекламу НПП як суб`єкту рекреаційної діяльності.
6. Провести ремонт приміщення контори Коропівського природоохоронного відділення (ПОВ), покращити умови роботи відділів рекреації та екопросвіти, науки та моніторингу, державної охорони.
7. Вирішити проблеми “текучості кадрів” та трудової дисципліни.
8. Укласти договори з базами відпочинку та іншими суб`єктами рекреаційної діяльності на території НПП “Гомільшанські ліси”.
9. Відкрити територію парку (за винятком заповідної зони) для широкого доступу місцевих мешканців (включно заїзд автотранспорту по основним дорогам).
10. Благоустрій екологічних стежок, місць відпочинку та туристичних маршрутів.

Що ж було зроблено директором НПП “Гомільшанські ліси” Севериним І.О. за 10 місяців перебування на посту?
1. Перше завдання – отримання земельного акту – так і не було виконане, причому директор припустився помилки – не було своєчасно подано звернення на Кабмін для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельних ділянок в постійне користування НПП “Гомільшанські ліси”, – лише після відповіді Харківської облдержадміністрації (грудень 2012) на лист адміністрації парку, у якій було вказано на необхідність звернення до Кабміну, Адміністрація НПП подала таке звернення (31.01.2013). Цікаво, що робила адміністрація парку і сам директор Северин І.О. для вирішення земельних питань з 24 травня по грудень 2012 року? Адже на вирішення земельних питань директору було відведено 6 місяців!

2. На 20 березня 2013 року фактично не проведено санітарно-оздоровчих заходів – навіть вздовж діючих екологічних стежок та туристичних маршрутів! Замість того, щоб скликати діючу Науково-технічну раду НПП “Гомільшанські ліси” відразу після вступу на посаду директора парку, Северин І.О. розпочав довготривалу кампанію по формуванню нового – “кишенькового”, слухняного складу Ради. При цьому було зроблено кілька суттєвих помилок – усі подані списки (навіть останній варіант, який утвердило Мінприроди) за складом кандидатур не відповідають вимогам положення про НТР, у яких сказано, що при формуванні Ради перевагу необхідно віддавати фахівцям у галузі охорони навколишнього природного середовища, зоологам, ботанікам та іншим спеціалістам природничих наук. Проте сучасний склад Ради включає переважно представників місцевої влади та громадських організацій, які не є природоохоронними (козацтво, краєзнавці-історики). На формування нового складу НТР було потрачено значний час – 4 місяці, до Мінприроди на затвердження складу Ради п`ять разів подавали списки членів Ради! Засідання нової ради відбулось наприкінці вересня 2012 року. На це засідання було подано вкрай некоректно складені ліміти по санітарно-оздоровчим заходам: замість того, щоб, спираючись на чинний проект устрою території НПП “Гомільшанські ліси”, провести першочергові заходи по видаленню буреломів та захаращеності вздовж екологічних стежок та туристичних маршрутів, Северин І.О. розпочав “війну” з проектом організації території, сподіваючись не виконувати його вимог, а змінити сам проект. На це пішло багато часу – з жовтня по січень включно директор намагався оскаржити в Мінприроди чинність даного проекту, проте одержав позитивну оцінку проекту та чітке повідомлення щодо необхідності дотримання його вимог. Термінові санітарно-оздоровчі заходи так і не було проведено. Усі непрофесійні дії директора, спрямовані на зміну проекту організації, створення нового НТР забрали майже 8 місяців, а цей час можна було використати більш плідно.

3. За 2012 рік у НПП “Гомільшанські ліси” було складено 10 протоколів на порушників режиму природоохоронної території, і лише 1 з цих протоколів – за час директорства Северина І.О. – з 24.05.2012 по 31.12.2012! Кілька разів представники громадської природоохоронної організації “Печеніги” відвідували територію парку, перетинаючи її вздовж і поперек. Проте жодного разу не було відмічено присутність державної охорони. Усі інспектори були зайняті або ремонтом контори Коропівського ПОВ, ремонтом столів та стільців на рекреаційних пунктах або виміткою дерев під санітарно-оздоровчі заходи (які так і не відбулись, оскільки були заплановані на територіях, на яких ці заходи заборонені чинним “проектом організації території”). Звісно, за умов відсутності працівників державної служби охорони парку, в межах НПП відбувались численні порушення природоохоронного та мисливського законодавства, інакше – були створені сприятливі умови для процвітання браконьєрства. За час директорства Северина І.О., за даними місцевих мешканців, у декілька разів збільшилась кількість браконьєрських полювань. За нашими даними чисельність косуль та кабанів скоротилася у 1,5 рази. В цілому, браконьєрство не було подолане, а, навпаки, досягло небувалих за часів директорства Мотляха О.Д. масштабів.

4. Міжнародна співпраця НПП “Гомільшанські ліси” з іншими установами природно-заповідного фонду зійшла нанівець – майже не проводилось спільних робот згідно укладеним за директорства Мотляха О.Д. договорів. Погіршились відносини з науковою спільнотою – Національною Академією Наук України (Інститутом ботаніки та Інститутом зоології), Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна (кафедрами зоології й мікології). Спільні проекти НПП з цими організаціями фактично були припинені. Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького відмовився від наукового кураторства, також не погодився бути куратором і Український НДІ екологічних проблем. Наразі НПП “Гомільшанські ліси” є єдиним природно-заповідним об`єктом на сході України, який не має наукового куратора. А це ставить під загрозу ведення усієї наукової діяльності НПП – установи, що має пріоритетне науково-дослідне та природоохоронне значення. Директором Севериним І.О. це питання так і не вирішене.

5. Інформаційно-пропагандистська діяльність: є як позитивні факти, так і негативні. До першої групи фактів слід віднести покращення якості оформлення газети “Гомільшанський вісник”, яка є рупором національного парку – основним джерелом офіційного інформування місцевої громади відносно подій у НПП. З`явилось англомовне наповнення сайту, частіше поновлюється інформація. Проте, як і раніше, сайт працює з перебоями. Однак замість 4 номерів газети випущено лише 1 номер, а якість інформаційно-розважального наповнення значно погіршилась. Як і раніше, майже відсутня інформація про НПП “Гомільшанські ліси” на сайтах більшості туристичних фірм та туристичних спільнот, на сайтах інших об`єктів природно-заповідного фонду. На туристичних форумах рідше стала з`являтись інформація та відгуки про “Гомільшанські ліси”. Також у 2012 році не було проведено основного еколого-освітнього фестивалю “Гомільшанський екотоп”, що є серйозним недоліком як роботи відділу рекреації та екоосвіти, так і значним мінусом пропагандистській та інформаційній діяльності парку.

6. Було проведено частковий ремонт приміщення контори Коропівського ПОВ. Це, звісно, позитивне досягнення. Проте ремонт так і не було закінчено, а під час його проведення повністю приведені у нежилий стан гостеві приміщення та житлові приміщення наукового відділу. Наразі співробітникам наукового відділу ніде переночувати, нормальні умови для роботи відсутні.

7. За час перебування Северина І.О. на посаді директора НПП “Гомільшанські ліси” звільнилось 16 чоловік, що є рекордним за усі 10 місячні періоди усього часу існування парку з моменту його створення. Замість вирішення проблеми “текучості кадрів” було досягнуто рекордних показників цієї самої “текучості”. Серед працівників, які вимушені були звільнитись – єдиний ботанік національного парку, спеціаліст, що працює на території парку майже 20 років – Саїдахмедова Н.Б. На заміну цього видатного спеціаліста було прийнято академіка Лисенка – кандидата сільськогосподарських наук. Взагалі цікаво, як може бути академіком кандидат наук, а не доктор? Детальний пошук так і не дав результатів, членом якої з діючих офіційних академій наук є цей “академік”, адже його прізвища не знайдено в переліку ні НАНУ, ні Аграрної академії. Слід зазначити, що цей фахівець взагалі не має досвіду польових робіт і досліджень природних біоценозів на території НПП “Гомільшанські ліси”.
Інший вражаючий приклад кадрової політики директора Северина І.О. – звільнення “за власним бажанням” єдиного професійного екскурсовода – Валової І.В. Натомість у відділ рекреації та екоосвіти було прийнято на роботу кількох молодих співробітників, які не мають досвіду ні екскурсійної діяльності, ні спроможні самостійно готувати матеріали до екскурсій та лекцій. Тому до роботи відділу рекреації та екоосвіти регулярно долучають фахівців відділу науки та моніторингу, що не може бути постійною нормою функціонування цих двох відділів. Таким чином, відбувається суттєве погіршення рівня підготовки кадрів відділів науки та моніторингу та рекреації і екоосвіти внаслідок неефективної кадрової політики директора парку. Особисті відносини директора та працівників, а не професійні якості працівників стають вирішальними при проведенні кадрової політики у НПП “Гомільшанські ліси”.

8. За час роботи директора Северина І.О. було укладено угоди зі значною частиною суб`єктів рекреаційної діяльності на території НПП “Гомільшанські ліси”. Це є плюсом у діяльності Северина І.О. як директора парку.

9. Виконання доручення щодо відкритості території парку (окрім заповідної зони) для місцевих мешканців було втілено таким чином: повністю відкриті основні ґрунтові дороги під час пожеженебезпечного періоду, що є порушенням правил протипожежної безпеки у лісах України. Водночас у січні та лютому 2013 року, було закрито доступ людей до екологічної стежки №7 (від Козачої гори на південь – у напрямку с. Суха Гомольша), що є порушенням прав людей на відвідування туристичних маршрутів та екологічних стежок парку. Причини закриття стежки – підгодівля копитних тварин.

10. За період перебування Северина І.О. на посаді директора НПП “Гомільшанські ліси” (з 24.05.2012) було проведено благоустрій 1 екологічної стежки (Екологічна стежка №3 – “Козача гора”). Це є плюсом у діяльності Северина І.О. як директора парку. Проте інші екологічні стежки були зовсім занедбані, на них не проводили жодних робіт по догляду (ремонт альтанок, стільців, тощо, прибирання сміття). У деяких рекреаційних пунктах, наприклад, на берегах затоки Косач, сміття не прибирали. Наше відвідування цих ділянок у жовтні та листопаді 2012 року і у березні 2013 року показало наявність великої кількості сміття.

Таким чином, майже за рік перебування Северина І.О. на посаді директора НПП “Гомільшанські ліси” значною мірою або повністю було виконано лише 1 завдання з 10, які були поставлені виконавчою владою перед адміністрацією парку на час вступу на посаду директора. Ще 2 завдання виконані частково, є як позитивні моменти, так і негативні. Проте 7 із 10 базових завдань так і не були виконані директором Севериним І.О.
Тож, діяльність Северина І.О. на посаді директора НПП “Гомільшанські ліси” слід визнати як незадовільну.
Окремо слід зупинитись на чисельних скандалах та конфліктах за участю та по ініціативі директора Северина І.О. між адміністрацією НПП “Гомільшанські ліси” з одного боку, та представниками природоохоронних громадських організацій, наукової спільноти України та чиновниками Мінприроди з іншого.

Екологічна група “Печеніги”, [email protected]