Чимало українців-діаспорян користуються мовою своїх пращурів, ведуть різноманітну культурологічну діяльність, укладають книжки українською, в тому числі й природничого пізнавального змісту, де оповідають про тваринний і рослинний світ екзотичних країн. У таких виданнях часто йдеться про види, зокрема птахів, українські назви яких авторам не відомі, і вони звертаються по консультацію до вітчизняних фахівців-орнітологів, маючи впевненість, що в українській лексиці просто не може не бути системи національних назв тварин і рослин світу. Наведення суто наукових латинських назв не сприймається цими авторами як достатнє і природне в кириличному тексті науково-популярного змісту.

Національні системи назв птахів є не лише у світових мовах, мовах міждержавного спілкування. Орнітологи сусідніх країн, населення яких, порівняно з нашою країною, менше, але консолідованіше, зокрема у Польщі та Словаччині, вже розробили такі системи. Нагальність формування національної номенклатури птахів світу існує і в Україні-Русі. На жаль, цілісна система національних назв, принаймні стосовно класифікації птахів світу, поки що не усталилась в нашій мові.

Поміж українських наукових першоджерел донедавна найбільша кількість видів і національні назви до них були представлені у зоологічному словнику О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983), в ньому згадано приблизно 860 видів. З цієї кількості 424 види належать до вітчизняної фауни (Фесенко, Бокотей, 2007), а за останніми спостереженнями, вже можна говорити про 429 видів. Інша половина птахів є суто іноземними. Кількість видів, що згадані у вказаному словнику, складає менше десяти відсотків видового складу птахів світу.

Важливість укладання вітчизняної системи назв природних об’єктів світу проявляється у необхідності вирішення конкретних питань: у потребі створення музейних природознавчих експозицій, викладання біогеографічних дисциплін з використанням усталених українських назв тварин чи рослин, забезпечення національною номенклатурою укладачів міжнародних документів у природоохоронній галузі, формування тематичних посібників, підручників, словників тощо.

Праця „Зоогеографічні особливості поширення птахів”, яку пропонуємо тут до уваги читача, як раз і демонструє практичну необхідність формування національної номенклатури назв птахів світу. В ній наведено українські назви приблизно для 1380 видів птахів. Певну кількість назв взято з книг М. Шарлеманя (1927), О. Б. Кістяківського та О. П. Корнєєва (1968), О. П. Маркевича та К. І. Татарка (1983). Проте в доробку цих авторів показових видів різних зоогеографічних регіонів згадано не так вже й багато, тому чи не більше як для дев’яноста відсотків видів, що вказані в нашій праці, українські назви подано вперше. Крім означення видів, робота містить українські назви 164 родин і 13 рядів (з них лише 3 не представлені у вітчизняній фауні), а також назви кількох підрядів, підродин і підвидів.

Формування складу назв видів починали з обрання назв родів. Вибір кожної з представлених у праці назв зумовлений чітко визначеними причина, але докладні пояснення стосовно кожної назви можуть бути подані лише в спеціальному виданні. Зазначимо лише, що національні назви родів запропоновані на основі лексики дев’яти мов. Вибір означувального прикметника у наведених українських назвах ґрунтувався на даних про види птахів, що містяться у виданні «Handbook of the Birds of the World» (1992, 1994, 1996, 1997, 1999, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011).

У представленому тут загальному файлі pdf-формату внесені невеликі корективи, порівняно з оригіналами двох частин, надрукованими в журналі „Біологічні студії”. Після додаткового уточнення меж ареалів кілька видів було вилучено з первинно надрукованого переліку.

Маю за приємний обов’язок висловити вдячність Олександру Головачому, який надав власноруч зроблені оригінальні фотографії екзотичних птахів, що ілюструють матеріал про показові види. З фотороботами пана Олександра, і не лише такими, що стосуються птахів, можна познайомитися на Інтернет-сторінці – www.holovachov.com

Завантажити pdf-документ „Зоогеографічні особливості поширення птахів”

Геннадій Фесенко

Запис створено 4 Березня 2014. Рубрики: Нове.