Щось незрозуміле коїться у лісі людських думок, схоже на захворювання на грип, епідемія, та й годі: яка б розмова на радіо або у телепрограмах не починалась, весь час балачка скочується на кризу, на сутужні справи, кризові явища. Чи то сезон такий особливий у людей настав – заворот думок від надмірних бажань, бажань поклювати побільше того, що ще не їхнє.

А тим часом, не дивлячись ні на які сезони, ні на літо, ні на зиму, живе поряд бадьора, жвава, рухлива, допитлива, товариська, кмітлива справді лісова пташка синиця велика. Без остраху зазирає до вас у вікно взимку, дзвінко й весело сповіщає піснею про настання весни, водить шумні виводки своїх пташенят влітку, згуртованими зграйками відмічає настання осені. Хіба у такої пташини може бути бодай колись криза, бо вона завжди зайнята корисною для природи справою, дарма теревені не править. Маса пташки усього 20 грамів, а оптимізму в ній на десятьох, і не синиць, а людей. Придивіться до цієї жовтогрудої, зеленокрилої, білощокої, блискучочолої пташини, і ваша так звана криза здрібніє, почне танути від доброго почуття до синички, яка випромінює життєрадісність.

Її завзяття може дуже згодитись у садівництві, бо живиться синиця комахами, з яких 90 % шкідники врожаю. Щодня одна пташина з’їдає комах майже стільки, скільки важить сама, а в період вигодовування пташенят здобуває їх навіть більше. (більше…)