Оповідаючи про польового горобця варто, мабуть, почати з опису його поширення у світі. Трапляється цей невеликий птах мало не по усій Європі, а також на значній частині Азії від полярного кола, Уральських гір та південного підніжжя Гімалаїв на схід до берегів Тихого океану, тобто цілком заселяє й Китай. Інший птах, не менш масовий – горобець хатній – поширений подібно, заселяє також Індію, а от у Китаї його можна побачити тільки в прикордонній смузі на півночі і на південному заході.

Тому саме з польовим горобцем пов’язана історія, що стала хрестоматійною для ілюстрації негативного ставлення людини до природи.

У 1958 році в Китаї був оголошений смертний бій горобцям як, ніби-то, злісним шкідникам зернових культур. Протягом року знищили майже 2 мільярди птахів, чим спочатку дуже пишалися й організатори, й виконавці цієї інквізиції.

У чому ж причина того, що відносно легко і швидко було занапащено таку неймовірну кількість птахів? …далі »

(Матеріал інтерв’ю, опублікованого в газеті «Слово Просвіти» 1–7 квітня 2010 р.)

Пам’ятаєте, як лякали горобців, намагалися привабити ластівку, годували взимку синичок з рук? Дитинство минуло, і тепер ми рідко звертаємо увагу на пташок, і голову в небо рідше піднімаємо, бо небо для нас — стелі багатоповерхівок і офісів… Але згадаймо про пернатих друзів 1 квітня, коли відзначаємо Міжнародний день птахів.

До нашої редакції надійшов незвичайний лист від Марії Собко, вчительки біології з Чернівецької області: “Пишу до “Слова Просвіти”, щоб читачі дізнались про киянина Геннадія Васильовича Фесенка — наукового співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. З цією неординарною особистістю, скромною людиною, науковцем-орнітологом нас познайомили птахи. Так, саме птахи, бо науковець Фесенко близько 15 років листується з юними орнітологами нашої школи, а я керую роботою орнітологічного гуртка. Ми вивчаємо перельоти птахів, ведемо фенологічні спостереження, моніторинг прильоту і відльоту. Наукові поради і консультацію нам дає Геннадій Васильович. Глибинний зміст пташиного перельоту, його зв’язок з явищами, що відбуваються в рослинному світі, для людини ще багато в чому залишаються загадковими. Саме на вивчення цих зв’язків спрямовані дослідження, які пропонує учням Геннадій Фесенко. Ми вдячні йому за доброчинну просвітницьку роботу, за книжки, які висилає науковець юним натуралістам з подякою за турботу про зимуючих птахів та моніторингово-фенологічні спостереження за орнітофауною своєї місцевості”.

Марія Собко дякує Фесенку за його книжки у співавторстві з А.А. Бокотеєм: “Птахи фауни України” і “Анотований список українських наукових назв птахів фауни України”, а ще — юні орнітологи з нетерпінням очікують на нові книжки Фесенка і, навіть, написали на честь орнітолога вірш.

Ми вирішили познайомитися з Геннадієм Фесенком і поспілкуватися про те, які проблеми існують у вітчизняній науковій орнітологічній номенклатурі, як живеться птахам в Україні, як прилучитися до вивчення пернатих тощо. …далі »

З вдячністю за турботу про птахів   
юннатам Жилівської школи на Буковині   
та їх учительці Марії Іванівні Собко   

У бажанні побачити щось незвичне в природі ми дуже часто звертаємо увагу на заморські краї, навіть не здогадуючись, що зовсім поряд з нами існують не менш дивні створіння. Найдрібнішими птахами люди найчастіше називають американських колібрі і дивуються, коли говориш, що такі самі дрібні пташки живуть майже біля кожної водойми нашої країни. Мова про ремеза – пташину вагою не більше 7–11 грамів, яка своїми звичками навіть перевершує колібрі: якщо заокеанським екзотичним пташкам для влаштування гнізда потрібні цупкі галузки на дереві, то ремезу достатньо однієї тоненької довгої гнучкої гілочки.

Не надто яскраве забарвлення і скромна поведінка нашої міні пташки, мабуть, стали причиною того, що вона мало кому потрапляла на очі і з нею не пов’язані якісь надоригінальні автентичні українські назви. У науковій літературі за нею міцно закріпилась назва німецького походження, тобто „ремез”, що означає „очеретяна синиця”, а в латині додається ще й означення від слова „pendulus” – у перекладі „обвислий”, „висячий”, „що звисає”. Повна латинська назва – Remiz pendulinus, вона, ймовірно, вказує на особливу звичку ремеза розміщувати гніздо на звислих гілочках-лозинках. Але й сама пташка може акробатично зависати на найтонших галузках дерев і кущів або на очеретинах, вчепившись у них тільки однією ногою. На зразок німецького варіанту в нашій мові ремеза ще називають болотяною синицею. Він дійсно є найближчим родичем справжніх синиць, та нерідко його і кілька найспорідненіших видів у Африці виділяють в окрему, особливу родину Ремезових.

Поширений ремез переважно у помірній кліматичній смузі від Центральної Європи на схід аж до Японії і Китаю. У південній частині цього простору він осілий або тільки кочовий, а у північних районах – перелітний. В Україні ремези можуть зимувати у невеликій кількості при м’якій погоді, проте більшість гніздових птахів відлітають південніше. …далі »

Щось незрозуміле коїться у лісі людських думок, схоже на захворювання на грип, епідемія, та й годі: яка б розмова на радіо або у телепрограмах не починалась, весь час балачка скочується на кризу, на сутужні справи, кризові явища. Чи то сезон такий особливий у людей настав – заворот думок від надмірних бажань, бажань поклювати побільше того, що ще не їхнє.

А тим часом, не дивлячись ні на які сезони, ні на літо, ні на зиму, живе поряд бадьора, жвава, рухлива, допитлива, товариська, кмітлива справді лісова пташка синиця велика. Без остраху зазирає до вас у вікно взимку, дзвінко й весело сповіщає піснею про настання весни, водить шумні виводки своїх пташенят влітку, згуртованими зграйками відмічає настання осені. Хіба у такої пташини може бути бодай колись криза, бо вона завжди зайнята корисною для природи справою, дарма теревені не править. Маса пташки усього 20 грамів, а оптимізму в ній на десятьох, і не синиць, а людей. Придивіться до цієї жовтогрудої, зеленокрилої, білощокої, блискучочолої пташини, і ваша так звана криза здрібніє, почне танути від доброго почуття до синички, яка випромінює життєрадісність.

Її завзяття може дуже згодитись у садівництві, бо живиться синиця комахами, з яких 90 % шкідники врожаю. Щодня одна пташина з’їдає комах майже стільки, скільки важить сама, а в період вигодовування пташенят здобуває їх навіть більше. …далі »

Конфлікт аматорського голубівництва і охорони хижих птахів

Використовуючи природні ресурси для своїх потреб, людина дуже часто опиняється перед дилемою – враховувати чи не враховувати і потреби того довкілля, яке власне забезпечує їй існування на усе вищих щаблях цивілізаційного розвитку. Але що є цивілізованістю в загальному русі технічного прогресу, який проявляється, зокрема, у відстоюванні тих чи інших споживчих інтересів? У гонитві за так званими благами цивілізації саме інтереси людини як користувача виставляються на перший план, а хто на противагу стане поборником інтересів кожної складової часточки природи? …далі »

Термін „орнітофауна” походить від грец. öρνις – птах і лат. Fauna – богиня лісів, полів, тварин. Орнітофауною є сукупність усіх видів птахів, які будь-коли траплялися або трапляються на території країни. До вимерлих видів птахів на території України належать, наприклад, страуси, марабу, дрохва-грицая, рештки яких знаходять у відкладах міоцену та пліоцену.

До складу сучасної орнітофауни України на час укладання цього допису було включено 424 види птахів, що належать до 21 систематичного ряду. В ряді Горобцеподібних видів найбільше – 172, в рядах Фламінгоподібних, Папугоподібних, Дрімлюгоподібних і Одудоподібних – лише по 1 виду. Численними є також ряди Гусеподібні – 38 видів, Соколоподібні – 35 видів, Сивкоподібні – 79 видів.

Основу орнітофауни складають близько 270 видів з регулярним гніздуванням у весняно-літній період, до 140 видів трапляються взимку, з яких близько 20 з’являються регулярно по усій країні лише в осінньо-зимовий період, причому у значних кількостях. На півдні країни інколи зимує більше 100 тис. гусей білолобих, що прилітають з півночі Західного та Середнього Сибіру. З гніздових біля 70 видів є осілими, зокрема пугач, тетерук, орябок, глушець, дятел трипалий, жовна чорна, посмітюха, підкоришники та ін. Решта є перелітними – у післягніздовий період залишають територію країни повністю або частково. Біля 40 видів птахів, переважно кулики, є пролітними, оскільки лише перетинають країну під час сезонних міграцій, зупиняючись для перепочинку і живлення. Більше 100 видів належать до залітних і потрапляють на Україну випадково: до них зараховують, наприклад, дрозда Свенсона, що поширений на гніздуванні в Північній Америці.

Статус перебування видів через різні причини може суттєво змінюватись. В Україні протягом останніх ста років стали гніздовими: пухівка, горлиця садова, сова бородата, дятел сирійський, плиска жовтоголова, очеретянка садова, вівчарик зелений, горобець чорногрудий. Водночас перестали гніздитися шуліка рудий, стерв’ятник, орел степовий. Внаслідок інтродукції до складу орнітофауни країни увійшли фазан (головним чином на півдні) та кеклик (у горах Криму). …далі »

На відміну від більшості птахів, у яких життєві клопоти пов’язані зі світлою частиною доби, сови обрали для вирішення своїх проблем нічну пору. Деякі з них вилітають на полювання тільки після настання суцільної темряви, інші – в присмерковий час, лише окремі види сов можуть бути активними і в день, хоча за умови, що день буде хмарний. Сонячне проміння ніби знерухомлює цих птахів, і вони робляться непомітними для людини – спробуйте угледіти птаха, який застиг у густій кроні дерева, принишк на землі або сховався в дуплі.

Тому й мої зустрічі з совами в природі були майже завжди випадковими, навіть з однією з наших найпоширеніших сов, з вухатою. Якось навесні трапилось помітити в голій кроні осокору вухату сову, яка нерухомо сиділа біля стовбура. Неподалік на сусідньому осокорі було старе гніздо чи-то сірої ворони, чи-то грака, в якому, можливо, в той час сиділа на яйцях самка сови. Іншим разом вухату сову довелося побачити, коли мені і товаришам спало на думку дізнатися, чи заселене старе гніздо ворони, яке було збудоване на ясені. Ми постукали по стовбуру дерева, гадаючи, що з гнізда злетить ворона, але несподівано для нас з нього безшумно знялася вухата сова.
…далі »