У класифікаційних схемах спорідненості різних груп птахів першими наводять ті з них, які є найдавнішими, а що ближче до завершення переліку, тим певні групи вважають молодшими за часом виникнення. Серед вітчизняної фауни птахи, котрі належать то ряду Куроподібних, є одними з еволюційно найстарших. У цілому їх вісім видів, а ще одного – куріпку даурську (Perdix dauurica) – в середині ХХ ст. намагалися інтродукувати в Україні, та ці спроби виявилися невдалими. Тож цей вид не варто включати до нашої фауни.

Куроподібні птахи ведуть переважно наземне життя, хоча деякі з них взимку часто тримаються на деревах. Політ у всіх них не надто швидкий і важкий. Вони не пристосовані до тривалого польоту і потребують частого перепочинку. Гнізда влаштовують здебільшого на землі. Споживають переважно різні рослинні корми, аде їхні пташенята, які одразу після вилуплення живляться самостійно, у кілька перших днів життя здобувають виключно дрібних безхребетних: жуків, коників, павуків, молюсків тощо. Зростаючи, поступово переходять до рослинного раціону. Майже всі куроподібні види нашої фауни є осілими, крім одного перелітного і одного залітного. Усіх їх представлено на марках Укрпошти, що їх випущено нещодавно у 2021 р. як продовження філателістичної серії „Птахи України”.

Серед них виділяються дві групи з відмінними рисами в зовнішньому вигляді й поведінці. До однієї з них належать чотири види тетерукових птахів. У одних із них пір’я вкриває ногу до пальців, у інших воно дещо не доходить до пальців або взимку вкриває й пальці. Самці усіх цих видів мають червоні шкірясті брови, які стають більшими у шлюбний період. Взимку, коли випадає багато пухкого снігу і сильні морози, вони ночують і відпочивають вдень у зроблених ними порожнинах під поверхнею снігу.

У цю групу входить вид, самці якого є найважчими з усіх наших куроподібних, – це глушець білодзьобий (Tetrao urogallus). Маса самця може досягати 5,5 кг, а в інших країнах, територія яких входить до ареалу цього виду, навіть до 6,5 кг. Самки значно легші і за забарвленням значно відрізняються від самців, що можна побачити на відповідній марці. Глушці заселяють соснові та сосново-березові ліси з ягідниками переважно на Правобережному Поліссі та смерекові ліси й криволісся біля полонин у Карпатах. Вид полігамний, для нього є характерним шлюбне групове токування самців у розрідженому лісі на токовищах, які птахи відвідують щороку навесні десятиліттями. Особливі риси самця, який токує, – розгорнутий віялом хвіст і частина пісні, так зване точіння, коли протягом трьох секунд птах перестає чути, що й зумовило його назву. Вид включено до Червоної книги України через значне зменшення його чисельності, що спричинено лісогосподарською діяльністю людини.

Наступний за розмірами із куроподібних птахів нашої фауни – тетерук євразійський (Lyrurus tetrix). Двісті років тому він траплявся на гніздуванні аж до морського узбережжя, нині ж гніздиться лише на Поліссі, в Розточчі, Карпатах і деяких північних районах Правобережного Лісостепу. Вид включено до Червоної книги України. Тримається в лісистих напіввідкритих місцевостях: березняках, осичниках, порушених сосняках, що зростають навколо боліт, у горах – по лісах та чагарниках, котрі межують з альпійськими луками. Тетерук – полігамний птах, самці токують в групах на постійних місцях серед боліт чи луків. Особливістю самців є ліроподібний хвіст і чорне оперення з синім полиском, що бачимо із зображення на марці. Самки схожі на самок глушця, але менші за них, як і за самців свого виду. Великої шкоди тетерукам завдають лісопідприємництво і меліорація боліт.

На одній із марок зображено самця орябка лісового (Tetrastes bonasia), у якого горло чорне. У самки воно білувате. Вид поширений на Поліссі, в Розточчі, Карпатах і подекуди на півночі Правобережного Лісостепу. Орябок – виключно лісовий птах, який полюбляє ділянки з переважанням берези, вільхи та ялини. Тримається там, де є густий підлісок. Моногам. Інколи гніздиться на деревах у старих гніздах хижих птахів. Через лісогосподарську діяльність і чинник непокою відбувається зменшення чисельності виду, тому його включено до Червоної книги України.

Із тетерукових птахів куріпка біла (Lagopus lagopus) належить до рідкісних залітних видів в Україні. У минулому вона траплялася взимку на відкритих просторах боліт Полісся. Найближчі райони її гніздування розташовані на півночі Білорусі. Вид моногамний. Вирізняється кількаразовою зміною оперення протягом року. Навесні голова, шия, воло і передня частина спини у самців вкриті іржастим оперенням.

Другу групу куроподібних становлять фазанові птахи, які відрізняються від тетерукових тим, що їхня цівка зовсім не вкрита пір’ям або воно є лише на її невеликій ділянці вгорі. Раніше в нашій фауні лише два види належали до цієї групи, та за пару останніх століть вдало інтродукували ще два.

Перепілка звичайна (Coturnix coturnix) – аборигенний і найменший птах із куроподібних нашої фауни. Маса птаха – 100–140 г. Перепілки заселяють луки і поля по всій країні. Не гніздяться лише у високогір’ї. Вид є полігамним, кожен самець токує окремо від інших на обраній ним ділянці. На марці зображено самця – у нього чорне горло. У самки горло кремове. Єдиний вид куроподібних, який у нас є перелітним. Мігрує тільки вночі. Зимує переважно в Африці, але окремі особини можуть траплятися взимку на півдні нашої країни. Негативний вплив на чисельність виду має застосування пестицидів і деяких інших технологій у агровиробництві.

До аборигенних осілих видів належить і куріпка сіра (Perdix perdix), яка заселяє луки й перелоги з чагарниками, ділянки полів біля лісосмуг, різні неугіддя скрізь, крім гір. Гніздиться окремими парами, пташенятами опікуються і самка, і самець. У повній кладці цих птахів може бути до 24 яєць, у інших країнах виявляли навіть 28 яєць. Особливістю забарвлення самця є велика каштанова підковоподібна пляма на грудях, що бачимо на марці. У самки пляма дуже невелика або її немає. Взимку ці куріпки тримаються зграями. У багатосніжні морозні зими чисельність виду може різко зменшуватися через недоступність корму.

Інтродукованим видом у нашій фауні є кеклик кремовогорлий (Alectoris chukar), який після завезення з Центральної Азії прижився в горах Криму. Тримається він на південних та частково північно-східних схилах гір і подекуди у передгір’ї. Гніздиться окремими парами на кам’янистих ділянках зі значно розрідженим чагарником. За забарвленням самці і самки однакові, проте самки дещо менші. Особливістю видує є те, що інколи самка влаштовує одразу два гнізда і в обидва відкладає яйця. Одну з кладок насиджує вона, а другу – самець. Зимують кеклики, зібравшись у зграї.

Інший інтродукований вид – фазан звичайний (Phasianus colchicus), що успішно самовідтворюється в південних та південно-східних областях України і на рівнині Закарпаття. На решті території країни можуть також бути осередки його перебування завдяки епізодичному випуску в природу штучно розведених і вирощених птахів. Осілий вид з полігамним розмноженням. Тримається в густих чагарника, очеретах, що зростають біля відкритих угідь. Самець токує усамітнено на обраній ділянці. Забарвлення у нього яскраве, оперення шиї і тулуба з різними відтінками червонувато-мідного кольору, що зображено на марці. Ймовірно, саме забарвлення самця цього фазана стало приводом для виникнення казкового образу жар-птаха, або жар-птиці. Самка дещо менша і забарвлена у різні відтінки бурого-кольору. Багатосніжні зими призводять до значної загибелі фазанів.

Птахи ряду Куроподібних здавна були бажаними об’єктами полювання. Донині істотним чинником скорочення їхньої чисельності є браконьєрство, зокрема й стосовно тих видів, яких включено до Червоної книги України. Заходи ж для їх збереження визначено й розроблено, потрібно лише дотримуватися їхніх норм.

Геннадій Фесенко

 

Among the first in the list of bird fauna of Ukraine

According to genesis, birds belonging to order Galliformes are one of the oldest in fauna of Ukraine. They are adapted for spending much time on ground and unable to fly long distances, nest on ground, mainly vegetarians. Almost all of them are sedentary in the country, except one migratory and other vagrant.

Birds of subfamily Tetraoninae. Feathers cover their foot to the toes. Males have red leather eyebrows. In winter, when there is a lot of snow and severe frosts, they spend the night under the snow surface.

The Western Capercaillie is a species whose males sometimes weigh 5.5 kg. Females are lighter and differ in color from the male that is shown on the stamp. Inhabits pine, pine-birch forests in Polissia and spruce forests and crooked forests in the Carpathians. The species is polygamy, characterized by spectacular communal display. The displaying male does not hear for 3 seconds in a certain segment of the song, that was the reason for the Ukrainian name of the bird – Hlushets (deafer). The species is included in the Red Book of Ukraine due to the decline in its population caused by human forestry activities.

The Black Grouse breeds in Polissia, Roztochchia, the Carpathians and some areas in the north of the Forest-Steppe zone. The species is included in the Red Book of Ukraine. It occures in forested areas near moor, bogs, and in the mountains in the forests and bushes near meadows. This birds is polygamous. In early spring the males gather for communal display among swamps or meadows. The male’s tail is lyre-shaped, as on the stamp. Females are similar to capercaillie females, but smaller than them. The species is harmed by forestry and wetland drainage.

A male of the Hazel Grouse is depicted on one of the stamps. The species occurs in Polissia, Roztochchia, the Carpathians and in some places in the north of the Forest-Steppe. It is forest bird, preferes areas with a predominance of birch, alder and spruce, where there is dense undergrowth. The species is monogam. Its numbers is declining due to economic activity and the factor of disturbance, so it is included in the Red Book of Ukraine.

The Willow Ptarmigan is a rare vagrant to Ukraine. It was recorded in winter in the open swamps of Polissia. The nearest breeding places are in the north of Belarus. The species is monogamous. In winter it is kept in flocks.

Birds of subfamily Phasioninae. Their tarsus is not covered with feathers or a little its part.

The Quail is a native and the smallest gallinaceous birds of Ukraine. Weight – 100–140 g. It inhabits meadows and fields throughout the country. The species is polygamous, each male displays separately. The male has a black throat, that is shown on the stamp. This species is the only of gallinaceous birds that is migratory in our country. Migrates only at night. Winters in Africa, some individuals occur in winter in our south. It is negatively affected by the use of pesticides on the fields.

The Grey Partridge is a native sedentary species inhabiting meadows and fallows with shrubs, fields near forest belts, waste grounds. It dreeds in separate pairs. Sometimes its full clutch consists of 24 eggs, in other countries found upto 28 eggs. Male plumage has dark brown belly patch, which we see on the stamp. In females, the patch is smaller or absent. In winter, these partridges are kept in flocks. In snowy frosty winters, numbers of the species decreases sharply due to the unavailability of food.

The Chukar Partridge is an introduced species. After introduction from Asia, it naturalized in the mountains of Crimea. It is kept on the southern and partly northeastern slopes of the mountains and in some places of the foothills. It breeds in separate pairs. Males and females have the same color, but females are slightly smaller. Birds spend the winter, gathered in flocks.

The Pheasant is an introduced species breeding in the southern, south-eastern regions of Ukraine and on the Transcarpathian plain. In the rest of the country there may be its small locations. Sedentary polygamous species. Kept in dense bushes and reeds near open lands. The male displays on the selected area. Plumage of its neck and breast have different shades of reddish-copper color that is depicted on the stamp. Probably, such coloring has caused emergence of a fairy fire-bird. The female is smaller and colored in shades of brown. Severe winters lead to significant mortality of pheasants.

The gallinaceous birds are a desirable target for hunters. Currently, one of the significant factors in reducing their numbers is poaching, including for the species of the Red Book of Ukraine. Measures have been identified and developed to preserve them.

Hennady Fesenko

Запис створено 10 Жовтня 2021. Рубрики: Нове.