Згадаймо афористичний вираз: скажи хоча б щось, щоб я тебе побачив, тобто навколо вас може бути багато людей, і якщо хтось із них бажає привернути до себе вашу увагу, він має бодай у якійсь формі подати голос, власне вказати на себе, щоб ви помітили його присутність, його фактичне існування. У таксономії біологічних видів діє подібне правило: той чи інший таксон, зокрема вид птаха, вважають існуючим тільки тоді, коли йому дано певну назву. В зоологічній і ботанічній систематиці найпершою ознакою існування виду є присвоєння йому латинської назви.

Спробуйте обійтись без такої назви. Можете вказати на свій об’єкт уваги приблизно так: ото, воно, рябе, зелене й ворушиться. Від такого означення в уяві виникають образи принаймні двох тварин – зеленої з бурим ряботинням жаби на мілководді ставка або зеленого з плямами іншого кольору папуги у кроні дерева. А ви, мабуть, хотіли розповісти про ящірку прудку, бо й вона – зелена, ряба, бігає.

З використання латиниці вибудувані різноманітні класифікаційні системи тварин і рослин. Інтернет насичений ними, і завдяки їм можна познайомитися мало не з кожним біологічним видом нашої планети, про який науковцями зібрано хоч би найменшу інформацію. Про кожен вид птахів світу можна довідатися, наприклад, на сторінці Avibase – The World Bird Database, де на додачу до латини наведено і національні назви з багатьох переважно європейських мов. У згаданому інтернетівському джерелі для деяких видів вказано й наші, українські назви, але лише для тих, які трапляються на території України-Русі. Воно й зрозуміло, бо нашу національну номенклатуру достатньо розроблено переважно по птахах вітчизняної фауни. Коли у Avibase – The World Bird Database відкриваєш частини з даними про іноземні види, то бачиш, що нашу мову взагалі не згадано. Тож у таких випадках наче й не існує у світі української, справжньої руської мови: якщо немає в ній означення для іноземного виду, то зникає й згадка про нашу солов’їну словесність.

І справа не в тому, що у такому разі відчуваєш певне невдоволення через недостатню розвиненість вітчизняної номенклатури птахів світу, а у тім, що розумієш утилітарну потребу в такій розробці, принаймні для потреб поширення знань про птахів рідною мовою в Інтернеті як найвикористовуванішому інформаційному ресурсі на сьогодні. А ще цього потребують навчальні програми з біогеографії в навчальних закладах, створювачі експозицій у природничих музеях нашої країни, перекладачі цікавих природознавчих іншомовних книжок, укладачі офіційних державних документів міжнародного рівня в галузі збереження природи і навіть упорядники бібліотечної справи для ведення чіткої каталогізації книжок.

У світі налічують від дещо більше 9 до 13 тис. видів птахів, і якщо намагатися безсистемно, неупорядковано добирати національні назви для іноземних видів, то процес початкового формування вітчизняного називництва птахів світу може розтягтися на кілька десятиліть, якщо не століття. Власне, тоді він займе період чи не менший, ніж, скажімо, в англійській мові, де склад назв видів птахів формувався в ході розвитку досліджень заморських територій.

Проте в усіх класифікаційних природничих системах неодмінною є найголовніша ланка – це назва роду. Попрацювавши над обранням назв родів, можна досить вправно в цілому вибудувати національну систему назв птахів світу. Від назв типових родів, як у сучасних класифікаційних системах латининою, можна утворити назви відповідних підродин, родин, підрядів або рядів, а назви усіх родів, як правило, є складовими елементами назв видів та підвидів. Тож було розроблено підходи в обранні національних означень родів і результати цієї розробки опубліковано в статтях серії «Назви родів у вітчизняному іменування птахів світу», на pdf-формат яких є посилання в кінці цього пояснення. Наразі вийшло з друку три статті. Після опублікування четвертої, завершальної статті буде розміщено посилання і на неї.

До чотирьох статей цієї серії долучено і статтю про родові назви колібрі. У цьому квінтеті праць пояснено принципи формування вітчизняної номенклатури птахів світу, наведено характерні приклади обрання назв, вказано джерела походження назв родів з належними коментарями. У цілому представлено вітчизняні назви для 2214 родів, з яких 80 % є нововведеннями для тих родів, котрі в минулому не отримали вітчизняних означень. Частину родових означень утворено на основі відповідних видових назв, тому в опосередкованій або прямій формі у статтях наведено майже 780 національних назв видів, які раніше не були поіменовані в українській науковій літературі.

Формуючи вітчизняну систему назв птахів світу, не можна було обійтися без запозичень з інших мов. Потрібні запозичення зроблено після певного аналізу, а не автоматично.

На жаль, для багатьох з нас мало не звичайною рефлексією є машинальне запозичення з такої іноземної мови, як російська, хоча декотрі з назв у ній дуже далекі від досконалості або є елементарно дезінформаційними. Наприклад, у тій мові стосовно одного вимерлого виду птахів вживають назву «бескрылая гагарка». Збереглися опудала цього птаха, є прижиттєві малюнки. З них бачимо, що птах не є безкрилим. Навпаки, крила у нього чудово розвинуті, але пристосовані води для плавання під водою, а не для літання. Птах не міг літати, тобто це – нелетающая гагарка, а не безкрила. Безкрилим її назвали в образному розумінні. Хай вже там так, як вони собі вигадали. Нам до того немає діла, але є діло до запозичення тієї вигадки для нашого використання. Ніхто ж пінгвінів безкрилими не називає, а згаданий вид гагарки у Північній півкулі був аналогічним саме пінгвінам у Антарктиді – маючи крила, вони тільки ходять сушею і плавають під водою, та не літають.

Образність є однією з рис у назвах тварин і рослин, утім, на наш погляд, назва «бескрылая гагарка» аж надто дисонує із зовнішнім виглядом птаха. В нашу мову не слід рефлекторно перетягувати іноземну недолугість. В українській мові цьому птахові доцільніше дати назву – гагарка велика (Alca impennis, або Pinguinus impennis), за аналогією з її англійським означенням Great Auk. До відповідного роду належить інший, нині існуючий вид – гагарка мала (Alca torda).

Наводячи обрані вітчизняні назви родів у представлених статтях у pdf-форматі, даємо, умовно кажучи, ключі для створення назв видів, які найчастіше використовують будь-де в оповідях про екзотичних птахів. Власне кажучи, склад вітчизняних назв птахів усієї світової фауни вже розроблено. У рукопису обрані назви птахів світу вже існують. Залишився останній крок – знайти такі чи не усіма бажані гроші, щоб опублікувати повну вітчизняну номенклатуру птахів світу.

Але є ще час почути зауваження стосовно обраних назв родів, щоб зважити на них.

Художнє оформлення цього матеріалу зроблено завдяки фотографіям, наданим Олександром Головачовим, за що автор йому дуже вдячний. Запрошую познайомитися з фотогалереєю пана Олександра за Інтернет-адресою – www.holovachov.com

Перспективи використання прикладових іменників у формуванні національної номенклатури птахів світу (на прикладі родини Колібрієвих (Trochilidae)

Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Ряд Горобцеподібні (Passeriformes). Частина 1

Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Ряд Горобцеподібні (Passeriformes). Частина 2

Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Негоробині. Частина 1

Назви родів у вітчизняному іменуванні птахів світу. Негоробині. Частина 2

Геннадій Фесенко

Запис створено 16 Червня 2016. Рубрики: Нове.