Парк, що хаос в лісі зупинив
Уже сьомий рік на Косівщині діє Національний природний парк «Гуцульщина». Створювався він нелегко — це була довга й клопітка процедура, що тривала декілька років. Вкрай безгосподарне ведення лісового господарства в районі дійшло до такого стану, коли необхідно було приймати радикальні рішення, щоб зберегти унікальну природу Покутських Карпат. Про це на весь світ заявили учасники міжнародної науково-практичної конференції, яка відбувалася в рамках Міжнародного гуцульського фестивалю, що проходив у Косові 1993 року. Наукову експедицію, яка вивчала стан природних екосистем на Косівщині, очолювала тоді науковець зі світовим іменем — доктор біологічних наук один з авторів Червоної і Зеленої книг України Тетяна Андрієнко.
На численні звернення науковців, депутатів і громадськості 25 червня 1998 року районна рада одноголосно прийняла рішення про створення на території Косівщини Національного природного парку «Гуцульщина». Його підтримала й XI сесія обласної ради. Позитивні рішення щодо створення парку прийняли також Косівська міська та 30 сільських рад, території яких було запропоновано віднести до парку.
Створення НПП «Гуцульщина» було включено до обласної та загальнодержавної програм формування національної екомережі України на 2000-2015 роки. Лише після розгляду поданих усіх передбачених чинним законодавством документів 14 травня 2002 року президент України видав Указ № 456/2002 «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина».
За поданням облдержадміністрації міністр екології та природних ресурсів України своїм наказом призначив мене директором парку. Мені видали на руки цей наказ і сказали: «Працюй!».
Роботу починав з нуля. На словах обласна і районна влади декларували підтримку, проте на ділі її не було. Спочатку вдалося домовитися про оренду приміщення будівельної фірми, а потім почав створювати організацію. За короткий час, до кінця серпня 2002 року, був сформований колектив парку, який розпочав свою трудову діяльність.
Ми впевнено робили перші нелегкі кроки в природоохоронній галузі. На момент створення НПП «Гуцульщина» в Косівському районі діяло понад 160 приватних пилорам. Тисячі кубометрів ділової деревини щороку вивозили за межі області та експортували за кордон. На території, яка була передана паркові з вилученням у землекористувачів, ряд організацій і підприємств здійснювали майже безконтрольні рубки лісу. Їх потрібно було зупинити, адже масштаби суцільних вирубувань могли б становити щороку до 50 тисяч кубометрів, а це приблизно 170 гектарів оголених гірських схилів.
Колектив Національного природного парку зупинив цей хаос у лісі, навів порядок. Спеціалісти служби державної охорони налагодили контроль за дотриманням природоохоронного законодавства та розробили і запровадили комплекс природоохоронних заходів. На території НПП «Гуцульщина» було припинено рубки головного користування (суцільні рубки), які в умовах дуже порушеної вікової структури лісів району (на Косівщині є лише 5,9 відсотка стиглих лісів), призводили до негативних явищ у довкіллі, зокрема зсувів, повеней тощо. Санітарно-вибіркові рубки на території парку здійснюються виключно на науковій основі, а вся заготовлена деревина реалізується лише для потреб населення та організацій району.
Безумовно, своєю діяльністю Національний природний парк став на заваді нещадному використанню природних ресурсів краю. У першу чергу — необгрунтованому суцільному та протизаконному самовільному вирубуванню деревини, особливо — цінних пралісів та корінних гірських деревостанів. Зрозуміло, що такі обмеження лісогосподарської діяльності на землях, що, згідно з указом Президента України передавалися паркові, зустріли невдоволення певних бізнесових кіл, зацікавлених у продовженні та збільшенні масштабів суцільних вирубувань. Невдовзі навіть деякі колишні прихильники створення парку почали всіляко перешкоджати його ефективній діяльності.
Невдоволені бізнесмени і можновладці стали поширювати серед населення неправдиву інформацію про діяльність НПП «Гуцульщина» та намагалися різноманітними методами припинити нашу роботу. Незаконні референдуми — сільські і районний, десятки рішень сільських та районної рад, що також суперечили чинному законодавству, численні перевірки різних контрольних служб, на які припадає близько півтора року з часу заснування парку, навмисні підпали території та майна організації, судові тяганини — все це далеко не повний перелік того, що нам довелося пережити за ці роки. Але колектив вистояв, не спасував перед тими, хто хоче підпорядкувати собі всю Косівщину, зробити державне і народне своїм, приватним. І попри всі ці труднощі за цей, здавалося б, короткий час ми досягли певних успіхів. Сьогодні НПП «Гуцульщина» входить до п’ятірки найкращих природно-заповідних установ України.
Працівники парку посадили лісові культури на площі 26,4 гектара — це ті площі, які були передані нам від попередніх лісокористувачів незалісненими після суцільних вирубувань. Здійснено також доповнення лісових культур та введення недостатніх порід на майже 130 гектарах і створено сприятливі умови для природного поновлення на площі 15,5 гектара. В парку вирощено 170 тисяч штук лісоутворювальних та 55 тисяч штук декоративних порід дерев, заготовлено 1 436 кілограмів насіння. На двох тисячах гектарів проведено санітарно-оздоровчі заходи, на 40,5 гектара здійснено рубки догляду в молодих насадженнях та 786 гектарів лісових площ очищено від захаращення. Виготовлено і встановлено 43 годівниці й необхідну кількість солонців для диких звірів, майже 400 гніздівель для птахів і кажанів, збудовано кілька десятків перепадів на гірських річках.
Спеціалісти наукового відділу НПП «Гуцульщина» підготували і видали п’ять томів «Літопису природи». За попередніми матеріалами інвентаризації, флора природних ландшафтів парку нараховує 810 судинних рослин, 161 — мохоподібну, 204 — лишайників та мікроміцетів (вищих грибів). Тобто разом — 1 175 видів, з яких 51 вид занесено до Червоної книги України та 29 — до регіонального червоного списку. Фауна налічує 874 види, з яких 68 занесено до Червоної книги України. Більше десятка рідкісних природних середовищ та понад 180 таксонів флори і фауни включено до чинних для України міжнародних списків, конвенцій, угод. Описано 14 рідкісних природних рослинних угруповань, які занесено до Зеленої книги України, і тривають дослідження щодо створення продмусу — анотованого списку рослинності. Створено науковий гербарій, що включає понад 500 видів вищих рослин, фотоколекцію — понад 350 оригінальних світлин та започатковано фауністичну колекцію.
Спільно з Косівським відділом гірського землекористування Івано-Франківського інституту АПВ облаштовано й атестовано лабораторію екологічного моніторингу, яка постійно веде нагляд за станом водних ресурсів, ррунтів і біологічних об’єктів. Науковці парку розробили програму «Ренатуралізація раритетних видів рослин», мета якої — відтворення у природних ландшафтах видів рослин, які тут раніше зростали, а нині відсутні через нераціональне природокористування. З 2003 року виконується частина цієї програми — відтворення тису ягідного у лісових екосистемах, зокрема в різних біотопах закладено 12 ренатуралізаційних ділянок, на яких досліджуються умови й особливості відтворення цього цінного виду. В 2006 р. розпочато всебічні дослідження родини зозулинцевих (орхідних), які є предметом охорони в міжнародному масштабі. На території парку зростає 25 видів цієї родини.
За матеріалами наукових досліджень опубліковано чотири монографії та 58 наукових статей. НПП «Гуцульщина» проводить науково-технічні ради і науково-практичні конференції, семінари та успішно співпрацює з багатьма науковими установами України й інших держав. У парку діє центр еколого-освітньої роботи, в якому є бібліотека, фото- і відеотеки, розгорнуті фотоекспозиції та картографічні матеріали. Тут відбуваються семінари, тренінги з питань екології та наради з охорони, збереження і примноження природних ресурсів. У центрі проводяться також лекції та бесіди на екологічну тематику з учнями, відвідувачами і гостями парку, демонструються власні відеофільми й відеопрограми з питань охорони довкілля та про діяльність НПП «Гуцульщина». Підсумком шестирічної еколого-освітньої діяльності парку стало видання книги «Формування екологічної культури молоді», яку гідно оцінили фахівці.
У співпраці з відділами освіти, сім’ї та молоді Косівської райдержадміністрації, органами місцевого самоврядування і громадськими формуваннями організовано і проведено понад 100 екологічних акцій, конкурсів, свят, семінарів, нарад з проблем екологічного виховання молоді, в тому числі три міжнародні екологічні форуми. Парк успішно презентувався на V Всеєвропейській конвенції «Довкілля для Європи», був учасником інформаційно-туристичних виставок у рамках заходів до Днів Європи в Україні, «Євробачення–2005», Днів України в Німеччині (м. Лейпциг) під час чемпіонату світу з футболу в 2006 році та ін.
За час функціонування НПП «Гуцульщина» збудовано й упорядковано понад 20 місць відпочинку, створено шість нових еколого-пізнавальних маршрутів і ще три маршрути перебувають у стадії створення — «До сірководневого джерела «Волійця», «До Сріблястих водоспадів» та «До сірководневого джерела на горі Зіняків верх».
У 2002 році НПП «Гуцульщина» розробив і з того часу реалізує проект «Туристичний комплекс «Маєток святого Миколая». Відкрито перший будиночок туркомплексу, в якому облаштовано робочий кабінет святого Миколая та працює пошта святого Миколая. Сюди з усіх куточків України надійшло близько трьох тисяч листів від дітвори. У «Маєтку святого Миколая» відкрито майстер-клас дитячої іграшки та кімнату-музей новорічно-різдвяної іграшки, тут є також кімната-музей природи. Біля будинку працівники парку збудували для дітвори ігровий майданчик. Торік та нинішнього року протягом липня-серпня на території «Маєтку» працювали літні оздоровчі табори. А в перспективі тут планується спорудити ще й дитячий театр — підготовчі роботи з його будівництва вже розпочато.
Сьогодні в парку працює понад 100 чоловік, дві третини з яких мають вищу та базову вищу освіту, та двоє кандидатів наук. Половина нашого штату — це молоді спеціалісти. До складу НПП «Гуцульщина» входять три природоохоронні науково-дослідні відділення — Косівське, Шешорське і Старокутське. Основні рішення щодо діяльності та розвитку установи приймає науково-технічна рада, що налічує 25 осіб, 17 з яких — це доктори і кандидати наук. У складі ради — відомі вчені, краєзнавці та досвідчені фахівці.
Василь ПРОРОЧУК, директор НПП "Гуцульщина".
Автор
