Пошматована Жуківка

«Жуків острів — це куточок раю на землі», — говорить Ванда Ковальська, жителька Корчуватого, яка вже декілька років намагається боротися проти знущання над її улюбленою Жуківкою. Коли пані Ковальська разом з чоловіком 50 років тому обирали місце для власного житла, вони вибрали прилеглу до острова територію. Їх полонила особлива краса жуківських лугів, водні заплави, неймовірне багатство рослинного та тваринного світу, що навіть в зоопарку не часто зустрінеш. Нині ж Ванда, показуючи сотні власних фотокарток, розповідає про те, що Жуківка перетворюється просто на переїжджий майданчик...

ПРИРОДНИЙ ЗАКАЗНИК ЗМЕНШИЛИ ... В 9 РАЗІВ!

Втомившись від постійного безладу на прибережних територіях Жуківки, пані Ковальська разом з своїми друзями обирають для відпочинку тільки найвіддаленіші куточки, де можна помилуватися красою квітучих ланів, неймовірною флорою та фауною.

«Саме на Жуковому острові можна побачити видру, горностая, орлана білохвостого, ті рідкісні види, які занесені до Червоної книги України. І сьогодні, — з тремтінням в голосі каже пані Ковальська, — цю глибинку в нас хочуть забрати».

22 серпня 2007 року Київська міська рада прийняла рішення про «уточнення» меж заказника «Острів Жуків», урізавши його територію — з 1630 до 196 га. Таке рішення було прийнято не випадково: ні для кого не секрет, що Конча- Заспа зараз — це найелітніша земельна ділянка, де сотка землі коштує сотні тисяч доларів (ще з 2001 року на її периферії було розпочато гідронамив і будівництво котеджних містечок, а Жуків острів — це її невід’ємна частина). Отож, можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому Ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Жуків» перетвориться на багатоповерховий район Києва.

Минулорічне рішення київської влади для всіх екологічних та громадських організацій та жителів міста стало тим громом серед ясного неба, на який ніяк не очікували. Ніхто не сумнівався, що на «Острів Жуків», який є об’єктом природно-заповідного фонду, безпосередньою частиною Національної екологічної мережі України, частиною Дніпровського екологічного коридору національного та загальноєвропейського значення, не посміють посягнути. Проте така аргументація не стримала 67 депутатів Київської міської ради прийняти доленосне рішення про зменшення території Жуківки майже в 9 разів.

ЕКОЛОГИ ХОЧУТЬ ВСЕ «ПОВЕРНУТИ НАЗАД»

«Острів Жуків — спадщина майбутніх поколінь» — це назва виставки картин і фоторобіт відомих українських художників, яку небайдужі люди організували, аби привернути увагу киян до проблеми.

— Цей унікальний природний куточок міста повинен бути убезпечений від забудови і збережений у первозданному вигляді для майбутніх мешканців Києва, — переконано говорить Анатолій Коваленко, голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики. Він наголосив, що заповідна територія має складати не менш як 1630 га, оскільки брати за основу 196 га, як «уточнила» Київрада, а потім нарощувати рекреаційні території заповідника — просто безглуздо. Такої ж позиції дотримується і Світлана Берзіна, президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета»:

— Торік у липні ми написали колективне звернення до Президента України, а нещодавно відправили з метою підтримки лист до низки міжнародних організацій, — повідомила вона.

Нагадаємо, Україна підписала ряд міжнародних документів, які мають убезпечувати території від неправомірного «розкрадання» — зокрема, Конвенцію про охорону диких видів флори та фауни в Європі (Бернська конвенція), Конвенцію про охорону мігруючих видів у Європі (Боннська конвенція), Міжнародну угоду про охорону афро-євроазійських мігруючих видів птахів (AEWA), Конвенцію про охорону кажанів Європи.

Світлана Берзіна впевнена, що шанс врятувати Жуків острів ще є: «Потрібно не сидіти склавши руки». Правда, такої впевненості бракує представникам Державної екологічної інспекції, яка, за словами Сергія Комарчука, заступника начальника Управління екологічного контролю земель, надр, біоресурсів та природного заповідного фонду Державної екологічної інспекції України, «не має відповідних документів, затверджених рішень стосовно власників земельних наділів». «Одним словом, нам бракує інформації стосовно даного питання», — додає пан Комарчук. Хоча в одному він впевнений на 100% — «необхідно вирішувати дану проблему радикальним шляхом, оскільки саме таким чином можна буде «відвоювати» Жуківку».

ДЛЯ КОГО РОЗПАЮВАЛИ ПРИРОДНИЙ ЗАКАЗНИК?

У представників Державної екологічної інспекції зникли деякі питання, коли, після численних звернень до Київради, був опублікований неповний список власників земельних наділів на Жуковому острові.

Ось ці майже власники елітної землі: ТОВ «Юнга» (1,23 га), ТОВ «АВ-Медгруп» (6 га), ТОВ «Оздоровчий центр «Сесіль» (7,58 га), Курашов О. Л. — 0,65 га і т.д. При цьому постають питання: «На якій підставі? Чому саме такі наділи і саме цим представникам?» На жаль, відповідь на ці питання сьогодні не може дати, за словами пана Комарчука, жоден представник Київської міської ради.

Володимир Трокоз, начальник Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради , приміром, знає, як і більшість, що «Жуків острів повинен бути парковою зоною з підвищеним природоохоронним статусом», але для нього ще й досі залишається загадкою, як це фахово втілити в життя.

Будемо сподіватися, що науковці й екологи не думатимуть занадто довго. Як кажуть, потрібно рятувати, поки ще є що рятувати. А це — різнобарвні квіти та трави, рідкісні птахи, кришталево чиста вода, в якій відбиваються промені сонця, веселкові метелики... Саме така природа «живе» на картинах Олени Леус, Владислава Метьолкіна, Сергія Позняка, Валерія Сюрхи, Панаса Тітенка, які підготували свої роботи спеціально до відкриття виставки. Безперечно, багато приватних осіб хотіли б побудувати там своє житло, і якщо ми втратимо час, то вже не зможемо нічого вдіяти. Наші діти, онуки нічого цього не побачать», — наголошує Олександр Дорошенко, член Національної спілки художників, заслужений художник України.

Ірина ЛИСАК , День

 
Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі



Приєднуйтесь!