Лісові пожежі на Херсонщині 2007 року
Хто ж дійсно винний?
За даними інспекції Голопристанського РВ ГУ МНС тільки за 2007 рік у районі виникло 64 пожежі. Херсонський ліс горів майже тиждень, ще майже тиждень пожежники гасили тліючі пеньки. Пожежа почалася 19 серпня, а за два дні в Голопристанському районі згоріло вже більше 2,5 тис. га. З найближчих сіл навіть збиралися вивозити людей. На одній із дач полум’я прихопило дах і хлів.
Дерева тут вкривають не більш ніж 50% території. Більшість із лісів — штучні, висаджені у 1960-ті роки. У Херсонській області їх призначенням було запобігати розширенню Олешківських пісків — місцевості, яка за всіма характеристиками нагадує пустелю. Тепер, коли ліси вигорають, піски наступатимуть. Гектари лісу, які вигоріли в Україні у серпні, відроджувати доведеться не одне десятиліття, адже як твердять біологи, обгоріле дерево вже ніколи не відродиться.
Пожежа завдала небачених збитків Херсонщині. Втрачено значну частину по-своєму унікальної флори й фауни, свіже повітря, цінні дерева та гриби, з яких жило чимало тутешніх жителів, а піщані суховії тепер ще дужче шкодять і без того скромному врожаю селянина.
Що ж стало причиною такого масштабного розгорання Херсонських лісових пожеж, коли менше ніж за тиждень згоріло більше ніж 10 000 га? Правоохоронні органи, та і деякі засоби масової інформації спираються на факти необережного поводження з вогнем, не кваліфікованості пожежників та занедбаного економічному стану галузі з боку держави. Можливо це в деякій мірі й так, це і внесло свої, певні, корективи в хід пожежі.
Інколи в нашій країні, журналісти, хоча і не всі, набагато правдивіше та ефективніше можуть провести розслідування, а ніж правоохоронні органи. Мало хто говорить вголос про версію надуманого підпалу збоку конкретних зацікавлених осіб, адже факти є незаперечними, а винуватців набагато більше.
Факт перший:
Невеликі лісові пожежі для жителів Голопристанщини вже давно стали звичайним явищем. За останні роки, влітку, пожежі спалахували чи не кожного тижня. Але їх вчасно локалізовували. В основному згорало щонайбільше до 2 га сосни. Більшість з них траплялися за навмисним підпалом, адже «ділова» Херсонська сосна давно користується широким попитом не тільки в Україні, а й за кордоном. Отримати дозвіл на санітарну вирубку лісу, який постраждав від пожежі, набагато простіше, дешевше та швидше. За лічені дні зникали гектари сосни, яка протягом десятиліть захищала Херсонщину від наступу пісків, утримувала найбільшу в Європі піщану пустелю та була місцем розмноження безлічі диких тварин.
Так в Малих Копанях, де й сталося перше загорання серпневих пожеж, в 2006 за декілька днів зникло 3 га лісу, завдавши збитків з екологічної точки зору на 2 000 000 грн. Коли ж селяни стали на його захист, намагаючись привернути хоч якусь увагу високопосадовців, випилка призупинилась, натомість пожежі почастішали. Невже крадії зробили «хід конем»? Цілком можливо - селян налякати та залишити з нічим, а собі отримати тепер безмежні площі згорівшого лісу. Тим паче, крадії планували залишитись набагато довше, в ліс неподалік села були направлені крани для погрузки деревини, грузова техніка, робочі бригади з усим необхідним інвентарем. Безперечно – селяни завадили їх масштабним планам.
Факт другий:
19 серпня 2007 року, коли за селом Малі Копані почав з’являтися чорний стовп диму, місцеві жителі повідомляють місцеве лісництво, про те, що за селом за 200 м від АЗС, за 30 м від соснового лісу горять сільськогосподарські угіддя, порощі вщент сухим бур’яном. Ті ж в свою чергу від виїзду на місце пожежі відмовляються, пояснюючи що їх територія – це сосновий ліс. Як наслідок, вже за пів години палало більше 1 га лісу, який безрезультатно гасила 1 пожежна машина, що і стало першим і вагомим поштовхом для подальшого масштабного розгорання сосни.
В той час, коли ліс розгорався, а працівники лісгоспу ще розмірковували над питанням про виїзд, пожежу почали гасити трактори небайдужих місцевих фермерів.
Факт третій:
Надвечір, коли горіла територія протяжністю вздовж меж сільської ради приблизно на 3 км, завширшки 0,5 км, в село прибуло з десяток пожежних машин Цюрупинського лісництва, та з десяток тракторів з дисками місцевих фермерів та сусідніх лісгоспів.
Вночі, коли під’їжджала нова пожежна техніка, шанси загасити пожежу рівнялися як 50/50, маючи при цьому збитки в щонайбільше 20 га сосни. Але з 3:00 годин ночі до 8:00 ранку Голопристанський РЕС з невідомих причин відключив електропостачання. Заправка машин зупинилась. Тліючий ліс, під силою вітру знову розгорівся, охоплюючи вранці близько 50 га лісу.
Коли електропостачання відновили, гасити пожежу декількома десятками пожежних машин було вже марною справою… Не маючи змоги підступитись до вогню, пожежні машини просто переїжджали з місця на місце, відступаючи від величезної димної хмари, яка вже потрохи починала накривати й самі Малі Копані.
В лісі, на розпечених пісках, температура сягала вище 500 С, зустрічалися галявини з 50-ти сантиметровим шаром вщент сухої опавшої хвої. Вогонь за декілька годин охопив територію трьох сільських рад.
Факт четвертий:
Високопосадовці ж визнали 1300 га палаючого лісу за пожежу, тільки в вівторок, на третій день, хоча вже 20 серпня масштаби пожежі транслювалась майже по всіх провідних телеканалах держави та обговорювалась в широких колах. На відмінну від високопосадовців бізнесструктури не стали зволікати. Ще під час горіння в села, які постраждавши від пожежі почали навідуватись незвичні для сільського побуту солідні особи, які цікавилися масштабами згорівшого лісу, діаметром стовбура сосни, місцем розташування «ділового лісу».
В цей же час місцеві жителі почали спостерігати інтенсивне займання сосни в окремих очагах, в 2-4 км від епіцентру пожежі, тобто в місцях, куди вогонь попросту не міг дістатись. До того ж прослідити хід пожежі в перші дні, в умовах невеликої задимленості, можна за допомогою супутникових знімків, на яких чітко помітні окремі палаючі ділянки.
Факт п’ятий:
Ще під час пожежі затримали «винуватця пожежі», жителя села Малі Копані, 1959 року народження, який зізнався в навмисному підпалі. Відповідно до інформації МВС, затриманий чоловік під час випасу корів на 63 ділянці лісництва Голопристанського району розпалив багаття, яке миттєво перекинулось на прилеглу територію. Палій намагався самостійно загасити пожежу, але через тривалу засуху й пориви вітру вогонь за кілька хвилин охопив значну ділянку й поступово поширився територією лісництва. За зазначеними фактами працівники Херсонської міліції розслідують кримінальну справу за статтею 245 частини 2 Кримінального кодексу "Знищення або ушкодження лісових масивів". «Винуватцю» в підпалі лісу світить від 5 до 10 років позбавлення волі.
Не дивлячись на переконання місцевих лісничих та жителів в тому, що вогонь займався одночасно в різних очагах, в обласному МВС вважають: «Винний діяв самостійно, маючи злий задум на місцевих жителів». Натомість місцеві жителі запевняють в тому, що пастух був людиною доброзичливою, спокійною, в конфлікти або сварки з місцевим населенням ніколи не вступав. А окремі загорання часто спостерігались вже після його затримання.
Не зважають чомусь працівники МВС і на факти, які наводять особисто свідки пожежі. Так, наприклад, в Цюрупинськом районі при ліквідації однієї з пожеж, на верхівках сосен були помічені згорівші пластикові пляшки з запальною сумішшю, до того ж їх загоряння добре було помітно з пожежного гелікоптера. В Голопристанському районі розбиті обгорілі скляні пляшки знаходили прямо під соснами.
А після пожежі, при допитах свідків пожежі, зокрема неповнолітніх дітей, працівники міліції при перегляді фото та відео матеріалів на мобільних телефонах дітей, напевно просто з необережності, стерли всі файли із зображенням пожежі.
Факт шостий:
Та й чомусь за фактом халатності та безвідповідальності до своїх службових обов’язків кримінальні справи не порушували не на працівників лісгоспу, які надали пожежну машину лише тоді, коли вогнем була охоплена територія приблизно в 2 га, що підтверджується безпосередньо свідками та відповідними фото- відеоматеріалами, а ні на працівників Голопристанського РЕС, які під час гасіння пожежі, з невідомих досі причин вимкнули енергопостачання майже на 10 год.
І хоча пожежу гасисили сам президент та очільник МНС, які пообіцяли по закону покарати винуватців, дані факти замовчуються та нікого не цікавлять.
По дорозі з Складовська, одного з найбільших в Україні експортних портів, щоправда без обіцянок, а для того, аби подивитись на діловий ліс, в село навідався тогочасний віце-прем’єр, міністр промисловості вирішив не заїжджати.
Через деякий час в місцевих лісгоспах почала з’являтися нова сучасна техніка та інвентар, самі ж працівники отримали «пристойний» заробіток та нові робочі місця. Тому невідомо, чи при наступній пожежі хтось відмовиться від такого солідного заробітку та чи погодиться виїхати на місце пожежі?
А ліс дедалі почав перетворюватись на покриту попелом пустелю, а колись зелена сосна - у величезні чорні складометри. Діловий ліс вантажили та вивозили навіть вночі. Обіцянки губернатора стали пустими словами, який обіцяв ні в якому разі не залишати селян без деревини, яку вони виростили й випестили.
Нажаль, уряд тільки тепер заговорив про охорону унікальної природи Херсонщини. Створення Національного парку «Олешківські піски» та відновлення статусу заповідника колишній філії Асканія-Нова, урочищу Буркути, безперечно є вагомим кроком на захист і самого лісу. Проте, якщо влада не поквапиться, то на Херсонщині, зокрема на Голопристанщині, скоро не залишиться нічого, навіть горілої сосни…