Крістерова гірка – відкрита заново перлина Києва

 Нещодавно київськими природоохоронцями була проведена перевірка тверджень представників місцевої громади по вул. Осиповського, що в Подільському районі міста Києва, що звернули увагу на цінність природних комплексів садиби Вільгельма Готліба Крістера. В результаті фахівцями-біологами був розроблений експертний висновок щодо цінності маловідомої серед широких верств перлини природи та історичного середовища столиці - Крістерової гірки.

Офіційно цю територію називають «комплекс залишків садиби лісовода В.Крістера». На даний момент існує значна загроза забудови даної території – наприклад, за словами місцевих мешканців, планується побудувати Свято-Сергієвський храм, що в будь-якому разі зачепить природні об’єкти гірки.

Між тим на території гірки є що зберігати. Фахівці Київського національного університету імені Т.Шевченка стверджують, що особливу цінність становлять території, на яких чагарники поєднані зі ставками, влаштованими за часів життя Вільгельма Готліба Крістера. Нині будується цілий житловий комплекс поблизу ботанічної пам’ятки природи «Крістерова гірка» (назва неточна, тому що справжня Крістерова гірка знаходиться поблизу, біля кінотеатру Шевченка). Лісові насадження біля кінотеатру Шевченка утворюють пам’ятку природи місцевого значення «Лісове урочище Крістерів» та аналогічну пам’ятку «Вікові дуби». Назва ця дана насадженню дубів, що мають вік понад 150-200 років та зростають поблизу кінотеатру Шевченка.

Як не дивно, хоча згадані ліси є найціннішою частиною узятих під охорону територій, більша їх частина не включена до природно-заповідного фонду. Не на заповідній території росте, наприклад, черешня висотою 15 метрів та віком 150 років, що має розрослася у багато стовбурів. Взимку тут зимують омелюхи та снігурі – пташки, занесені до Бернської конвенції, ратифікованої Україною. Живе тут, під кроною черешні-патріарха, і пташка під назвою «сірійський дятел» (до речі, теж під охороною тієї ж конвенції). Безпосередньо від старих дубів урочища залежить цикл життя жука-оленя, що також живе тут. Зустрічаються тут і рідкісні метелики - махаони.  

Сам по собі пам’яткою природи є дуб Крістера, вік якого фахівці Київського еколого-культурного центру оцінюють у 600-700 років.

Крім природних об’єктів, досі на Крістеровій гірці зберігся будинок Крістера 1889 року, побудований за проектом німецького архітектора Шилле. Садибу Крістерів під час перебування в Києві у 1859 році відвідував Тарас Шевченко.

Власне, господар садиби, В.Крістер, похований на території гірки разом зі своїми синами. На жаль, надгробки були свого часу знищені. Збереглися на гірці й відлуння подій ХХ століття – битви за Київ у листопаді 1943 року: траншеї та окопи.

Природоохоронці вже зараз вимагають розширення існуючої пам’ятки природи «Лісове урочище Крістерів» та включення до неї незаповідної території парку біля кінотеатру Шевченка (справжньої Крістеровї гірки – місця поховання Крістерів) та вікових дубів по вул. Красицького. Експертний висновок, на думку одного з його розробників Івана Парнікози, стане лише першим кроком у доброчинній справі збереження від новітнього варварства призабутої історичної перлини Києва.

Всеволод Андрієвський