Коли Холодний Яр стане національним парком?
Збереження та відтворення типових та рідкісних природних комплексів, біологічного різноманіття та неповторних ландшафтів надзвичайно актуальні для нашої держави. Сьогодні показник заповідних об’єктів в Україні становить всього 5 відсотків від загальної площі. Європейський показник заповідності, який вважається оптимальним, дорівнює 15 відсоткам. Ще менше територій, котрі оберігаються державою, у низці областей. Зокрема, на Черкащині всього 2,57 відсотка площ належать до природно-заповідного фонду.
Скарбниця української природи
Мальовнича Черкаська область, розташована у зоні Лісостепу, має дивовижної краси і розмаїття куточки природи. Гордістю Шевченкового краю називають Національний дендрологічний парк «Софіївка», Канівський природний заповідник, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів». Всього під охороною держави перебуває 208 заказників, 187 пам’яток природи, 51 заповідне урочище, 44 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
— Загальна площа заповідних об’єктів займає трохи більше 53774 гектарів, — інформує начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області Володимир Хоменко. — Якщо порівняти ці цифри із середньоєвропейським показником заповідності — це дуже мало. Нам необхідно якомога швидше збільшити обшири територій, які охороняються державою. Без цієї опіки чимало унікальних місць, котрі мають природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, опиняться під загрозою зникнення.
Особливо велике занепокоєння у природоохоронців, екологів, усіх небайдужих до рідного довкілля, викликає завтрашній день знаменитого урочища Холодний Яр. Ця комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення розташована на території двох адміністративних районів — Чигиринського та Кам’янського. Землекористувачами на ній є два лісництва — Креселецьке та Грушківське Кам’янського держлісгоспу.
За щільністю біологічних, гідрологічних, археологічних, історичних та інших наукових об’єктів Холодний Яр посідає серед заповідників одне з перших місць в Україні. На площі 553 гектарів учені нарахували понад 150 найменувань пам’ятних об’єктів. Дослідники знайшли у Холодноярському лісовому масиві матеріальні сліди всіх археологічних культур. Досі добре збереглися багатокілометрові земляні вали, котрі оточували древні городища-праміста доісторичних часів, сотні скіфських курганів, руїни підземних церков і печер. Скіфське городище, розташоване біля стін нині діючого Святотроїцького Мотронинського монастиря, занесено до переліку пам’яток культури, що мають міжнародне значення.
Справжнє захоплення викликає природний генофонд відомого урочища. Науковці підкреслюють, що рослинне і тваринне різноманіття Холодного Яру — це неоціненна скарбниця української природи. Тут налічується близько 467 видів трав’янистих рослин. Причому зустрічаються рідкісні, зникаючі представники флори, котрі занесені до Червоної книги України. Це булатка дволиста, бруслина карликова, тюльпан дібрівний, орхідея, горицвіт, гніздівка звичайна, анемона, лілія лісова. Серед «червонокнижних» рослин є такі, що збереглися від льодовикових часів, а також міжльодовикового періоду. Особливість пралісу — велика популяція цибулі ведмежої, барвінку хрещатого, підсніжника білосніжного та підсніжника складчастого, аналогів яких немає в центральній Україні.
— Протягом кількох років, щовесни, — ділиться завідувач філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк, — студенти-біологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького виїжджають в експедиції, щоб вберегти первоцвіти від знищення. Охорони від браконьєрів потребує також фауна урочища. Тут зареєстровано 32 види ссавців, 7 з яких занесено до Червоної книги України. У Холодному Яру зустрічається козуля європейська, кабан дикий, олень плямистий, горностай, куниця, зрідка, лось. Крім цього, з 140 видів птахів є такі, котрих потрібно оберігати як зіницю ока. Це чорний лелека, нерозень, степовий конюк, змієїд, сірий журавель... Втім, — зазначає Б. Легоняк, — тільки створення національного природного парку на цій території зможе реально захистити рідкісну флору і фауну від посягань недобросовісних людей.
Природоохоронці проти лісівників
— Найтиповішими для центральноукраїнського лісостепу є холодноярські асоціації грабового лісу волосистоосокового та грабово-дубового лісу яглицевого, — розповідає заступник начальника Державного управління охорони навколишнього середовища у Черкаській області Олена Дудник. — Втім, попри свою типовість, вони занесені до Зеленої книги України. Лісовий масив Холодного Яру — цінний залишок колись суцільної смуги лісів природного та напівприродного походження, який потребує ретельного і фахового збереження як еталон ландшафтів лісостепової зони.
На особливу увагу, переконані природоохоронці, заслуговує державна ботанічна пам’ятка природи «Дуб Максима Залізняка», який росте у Кириківському яру на хуторі Буда. Це одне з найстаріших дерев в Україні та Європі, віком понад 1000 років, обхват стовбура котрого сягає близько 9 метрів, висота — більше 30 метрів. Сьогодні велетом опікуються науковці Історико-культурного заповідника «Чигирин», до складу якого входить Кириківський яр. Однак вони історики, а не ботаніки. Дереву-патріархові, як людині, потрібне належне фінансування і спеціальний, фаховий догляд.
Це один з небагатьох масивів лісостепової зони, який зберігає типові риси ценотичної структури лісів і становить велику наукову цінність.
Отже, науковці, екологи, шанувальники рідної природи та історії переконані: розмаїття рослинного та тваринного світу Холодного Яру, неповторність рельєфу і ландшафту, багатство природних джерел та пам’яток минувшини можна зберегти за умови перетворення урочища та лісового масиву у національний парк.
— Наша позиція всім давно відома, — підкреслив Володимир Хоменко. — Ми наполегливо пропонуємо створити національний природний парк орієнтовною площею 5500 гектарів на території Креселецького та Грушківського лісництв державного підприємства «Кам’янське лісове господарство». До комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» увійшло б також заповідне урочище місцевого значення «Отаманський парк» та інші заповідні об’єкти.
Що ж перешкоджає здійсненню такого вкрай необхідного й важливого проекту? Відповідь прозаїчна: у появі національного природного парку не зацікавлені сьогоднішні землекористувачі території Холодного Яру — лісівники. Проте відповідно до статті 151 Земельного кодексу України та статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення об’єктів природно-заповідного фонду і вилучення земельних ділянок необхідне погодження саме з ними, первинними користувачами природних ресурсів. На лист Держуправління охорони навколишнього середовища в Черкаській області щодо створення національного природного парку, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства висловило своє заперечення. Лісівники вважають, що стан справ зі збереження та ефективного використання природних комплексів на території Креселецького та Грушківського лісництв не викликає занепокоєння. Більше того, вони, на противагу науковцям, не вважають територію Холодного Яру унікальною і переконують, що тамтешні ліси мають штучне походження, а тому не потребують особливого до себе ставлення.
З лісівниками категорично не погоджуються не лише державні природоохоронці, а й численні громадські організації. Тільки за останніх півроку активісти-екологи провели кілька «круглих столів» із залученням широкої громадськості, на яких обговорили і прийняли звернення до владних структур щодо збереження Холодного Яру і оголошення його території національним парком. Члени обласної громадської організації «Ресурсний центр АНГО» (асоціації недержавних громадських організацій) за підсумками кількаденної експедиції по урочищу і холодноярських сільських населених пунктах, підготували аргументований документ, в якому створення національного природного парку розглядається ще й як потужний чинник розвитку місцевих громад, залучення інвестицій, соціального підприємництва, туризму.
— Під час експедиції, — ділиться лідер «Ресурсного центру АНГО» Анатолій Рекун, — ми роз’яснювали місцевому населенню про переваги існування національного парку й збирали підписи на підтримку цього проекту. Було також обстежено туристично-рекреаційні об’єкти, стан джерел, струмків, річок, грунтів, встановлені вказівники до джерел питної води. Наступного літа ми продовжимо нашу експедицію — бажаючих взяти участь у ній дуже багато. Впевнений, спільними зусиллями унікальний природний, історико-культурний, духовно-патріотичний потенціал Холодноярського краю буде обов’язково збережено.
У це, безперечно, хочеться вірити. Як і в те, що лісівники зрозуміють хибність своєї позиції і приєднаються до пропозицій екологів. Адже вони так само люблять природу і хочуть передати її наступним поколінням в її чудовій красі.
, №242 (4742) 19 грудня 2009 р.
Джерело: Блог Степана Жабки
Автор
