Білі плями Чорного озера
Озеро розташоване недалеко від Водяного у Чорному лісі. За що ж причислили озеро до найзагадковіших місць України ? Згадане Берестувате озеро має, принаймні так вважають, загальну площу 16 га. Але й досі мало хто може вказати точні кордони цього заказника, тому такий розбіг дає декому підстави для прихоплення окремих ділянок цієї заповідної території. Озеро має кілька таємниць. Одна з них – глибина озера, яке, як кажуть, не має дна! Неодноразові спроби виміряти успіху не принесли успіху. Існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками на опалим листям. Вода в озері дуже холодна, і має майже однакову температуру у всі пори року. Влітку вода в ньому дуже холодна, взимку воно ніколи не замерзає. А коли панує велика спека, то вона трохи прогрівається, але не глибше метра. Існують перекази, що озеро підземними каналами сполучається з рікою Інгул. А ще недалеко від озера знаходиться городище чорноліської культури, яке складається з трьох рядів валів, рвів та налічує навколо 265 курганів. За віком городища є ровесником давнього Риму. В ті часи коли ще нинішній ліс був степом, про що свідчать давні нори ховрахів знайдених при розкопках, тут існувало місто-фортеця з трьома лініями оборонних валів. Останні великі організовані розкопки велися на городищі ще в далекому 1949 році під керівництвом академіка Теленожкіна
Кажуть Що колись поруч було Ще одне озеро, що з часом перетворилося в болото.
В навколишньому лісі домінують такі дерева, як граб звичайний та дуб череватий. Поблизу озера ростуть береза пухнаста, вільха клейка, іва попельнаста, різні папороті та осоки. В цій місцині трапляються і реліктові рослини: осока парвська, в’язіль стрункий, бруслина карликова. Зустрічаються шість видів орхідних рослин, тобто орхідей: любка дволиста, коручка морозниковидна, коручка темно-червона, гніздівка звичайна, зозулинець болотний та коручка болотна. Серед інших цікавих рослин, що зустрічають навколо озера є живокіст Бессера, росянка, що ловить мух, мускарин та інші.
В озері живе лише один вид риби земляний карась. В більшості випадків він має золотистий колір, але трапляється і чорного кольору. Більшість поверхні озер покрита лататтям. Та є ще одна загадкова риса озера – на ньому є плавучі острови, на яких ростуть дерева та чагарники. На деякі з них, що ніби причали до берега можна потрапити зі спритністю еквілібриста по деревах що впали та з’єднали з берегом. «Земля» на островах, як і годиться на болоті коливається під ногами. На болоті як і годиться є багато пиявок та комарів.
Озеро та його околиці почали вивчати ще в далекому ХVIII столітті. Одним з перших його дослідників був німець Йоган Ганденштадт(1745-1781), що досліджував околиці озера в 1774 році та багато написав про нього. Серед інших дослідників були Арсеній Іваненко, Іван Бойко, Андрій Сапєгін, Володимир Достуровський та інші. Нині озеро вивчає, збираючи все по крихтам місцевий краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода, що працює над фундаментальним твором про озеро, його легенди і навколишню природу.
А серед легенд є й такі, що розповідають про затоплені скарби.
Про озеро багато писали в різних довідниках та брошурах. Офіційна назва озера «Болото Чорний ліс», і в 1975 році було оголошено пам’яткою природи, але з 14-16 га, що займає дзеркало заповідним оголошено чомусь лише 2 га.
На березі озера є колишня номенклатурна дача, що в часи незалежності не один раз переходила з рук в руки. Поруч в селі Водяне існує лісова школа заснована ще 1883 році, яка і досі готує спеціалістів для лісового господарства України.
Нещодавно загадкове озеро висунули від Кіровоградщини на здобуття звання одного з семи чудес України.