Не дамо знищити Кінбурн (матеріали прес-конференції)
Перш ніж читати цей матеріал, радимо подивитись фільм про "Кінбурнську косу".
1 квітня 2008 р., проходила прес-конференція
У прес-конференції взяли участь Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Перший лауреат Міжнародної премії за захист Чорного моря, натураліст Ярослав Мовчан;
Депутат Верховної Ради України, заступник голови Комітету екологічної політики ВРУ Іван Заєць; Голова Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України (м.Миколаїв), к.б.н., експерт у питаннях охорони природи Кінбурнської коси Олег Деркач;
Члени громадських організацій – Оксана Абдулоєва, Ганна Коломієць.
Майбутнє Кінбурнської коси, її природи, та й місцевих жителів, знову опинилось під загрозою. На ці унікальні, ще не спаплюжені людиною території претендують народні обранці та чиновники, які підрахували, що особисто для них прибутковішим буде продати чи присвоїти частину земель Кінбурну, аніж залишити його на радість наступним поколінням. Таке ставлення заявлене рішенням Миколаївської обласної ради, щодо правомірності якого триває судова тяганина. Позивачами виступають місцеві захисники природи та представники інтересів кінбурнських жителів.
От-от завершиться процес підготовки проекту приватизації земель коси, що знаходяться у прибережній зоні вздовж моря. Щойно почнуть видавати акти на землю конкретним людям, катастрофи не оминути…
Незадовільно виконується розпорядження прем’єр-міністра України дане органам місцевого самоврядування в ході візиту до Миколаївської обл. у 2007 р, сприяти та інтенсифікувати створення національного природного парку на косі, а також здійснювати контроль за успішністю цього процесу. Виконання такого розпорядження, очевидно, цілеспрямовано стримується.
Кінбурнська коса – унікальна територія для України та всієї Європи завдяки своїм, допоки - природним ландшафтам та рідкісному світу живої природи, тому вона має перебувати під охороною, контролем та науково обґрунтованим обмеженням господарської діяльності. Достатньо сказати, що тут перетинаються 4 екокоридори національного значення як елементи національної екологічної мережі України – Приморсько-степовий (Азово-Чорноморський), Дніпровський, Бугський та Чорноморський морський. Перетворення кінбурнських земель на господарську зону, приватизація значної частини цінних урочищ, запровадження стаціонарної рекреаційної забудови загрожує самобутності і унікальності природи, стану довкілля, умовам проживання та діяльності місцевого населення, знищить передумови для зеленого туризму.
Наявність багатьох правових актів, що передбачають природоохоронний статус значної частини коси, застереження експертів про небезпечні наслідки здійснення господарської діяльності на території парку не заважають місцевим органам влади виділяти ділянки та ініціювати реорганізацію природно-заповідного фонду. Всупереч екологічному законодавству та конструктивним рекомендаціям екологів, продовжується порушення міжнародних довкільних домовленостей політичного характеру та нехтування державними зобов’язаннями України щодо них.
Піщані рівнини, вкриті степовими травами, дикі тварини, лісові оази серед степу, цілющі озера, очеретяні плавні, де гніздиться безліч птахів, чисті піщані пляжі вздовж чистого моря, лагуни, наповнені морською водою, є ідеальним місцем для сімейного відпочинку, лікування, піших прогулянок і туристичних походів, збору грибів та ягід на тлі первісної природи. Кінбурн. саме з таким “лицем”, у поєднанні з помірними цінами та гостинністю місцевого населення, є і залишатиметься особливо привабливим для туристів з усіх кутків України, та й Європи, тому власне розвиток зеленого і “сільського” туризму може вирішити економічні, соціальні та природоохоронні питання одночасно. Розумною та правовою відповіддю суспільства та органів влади на актуальні пріоритети і завдання державної екополітики, поряд із забезпеченням національної безпеки, буде заохочення і стимулювання невиснажного використання природних ресурсів та зеленого туризму.
Розширені матеріали прес-конференції можнапрочитати