Ще цього місяця невеличке гірське село Мислівка Долинського району може збільшитися на 210 га за рахунок горганських лісів урочища «Йожефсталь». Рішення прийматимуть депутати обласної ради на черговій сесії. Охочих «освоїти» мальовничі гектари в долині Свічі поруч із вершинами Великий Пустошак і Великий Горгулят вишикувалася чимала черга. Інвестори обіцяють ледь економічне диво в окремо взятому районі. Тим часом скептики застерігають від масштабного земельного дерибану.

Між утопією й реальністю

Нещодавно призначений на посаду голови Долинської РДА Петро Шкутяк якось пообіцяв, що Долинщина стане прикарпатською «туристичною Меккою». Локомотивом туристичного бізнесу в районі мав стати амбітний інвестиційний проект у невеличкому «селі без сільради» Мислівці. Це село належить Шевченківській сільській раді, яку вже тридцять років поспіль незмінно очолює Іван Чудик. Ідеєю перетворити глухе депресивне село на престижний курорт пан Іван «хворіє» з 2004 року. «Ще в 1996 році Мислівка постановою уряду була визнана курортом. Ми просто прагнемо наповнити цю постанову конкретним змістом», - розповідає сільський голова. Втім, якраз із конкретикою тривалий час не складалося.

У Мислівці з 2004 року працює розкішна турбаза для VIP-ів «Бескид» та ще зо три заклади громадського харчування. «Бескид» належить ТОВ «Інвестиційна компанія «Укркапітал», яку пов'язують з братами Суркісами і екс-главою адміністрації президента Л. Кучми В. Медведчуком. У мріях сільського голови власники «Укркапіталу» зуміли розгледіти певний практичний сенс. І в 2006-2007 роках з'явилися прецікаві «Пропозиції по розбудові туристичної інфраструктури курортної зони "Мислівка». Цей документ можна було б назвати найсміливішою інвестиційною утопією, яка коли-небудь писалася в незалежній Україні...

Якщо коротко, то в «Пропозиціях...» інвестори обіцяли 33 підйомники, 136,5 км лижних трас, 20-25 тис. туристів за день, бальнеологічний курорт європейського рівня, 4-5 тис. робочих місць, 180 млн. грн. відшкодування за лісовтрати і щорічно 32 млн. грн. до бюджету за оренду землі. Словом, «п'ять «Буковелів» в одній невеличкій Мислівці... Втілити мрію в життя зголосилися 6 приватних компаній. Головна з них - згаданий «Укркапітал», решта - ТОВ «Регул», БПФ «Промінь» тощо, назви яких мало говорять прикарпатцям. Та є серед інвесторів компанія «Гаразд Кераміка», яку пов'язують з відомим в Івано-Франківську бізнесменом, керівником інвестиційно-будівельної компанії «Гаразд Україна» Костянтином Бородайком. Взамін за «економічне диво» ці інвестори просили тільки... 6,5 тис. га землі державного лісового фонду... Ясна річ, що такі неприховані апетити влада задовольнити не ризикнула.

Плече влади

Але в 2007 році влада в області змінилася. Губернатором Прикарпаття став Микола Палійчук, який, на відміну від свого попередника Романа Ткача, до ініціатив у Мислівці виявився значно прихильнішим. Не секрет, що вплив на губернатора має екс-мер Івано-Франківська, а сьогодні народний депутат Зіновій Шкутяк. Власне, в команді Миколи Палійчука працює не тільки син нардепа - Петро Шкутяк, а й зять - заступник голови ОДА Олег Коржак. Костянтин Бородайко своїм успіхом на будівельному ринку в обласному центрі також значною мірою завдячує Зіновію Шкутяку.

Правда, навіть попри лояльність нинішньої влади, «інвесторам» таки довелося стати обережнішими і скромнішими.

У березні цього року обласна містобудівельна рада й сільська рада Шевченкового затвердили генеральний план Мислівки, який передбачає долучення в межі населеного пункту 210 га - замість омріяних раніше 6,5 тисяч. Генплан на замовлення сільради розробила Івано-Франківська філія «Діпромісто». За словами Івана Чудика, документ обійшовся в 450 тис. грн., з яких 80 тис. грн. заплатила сільська рада, решту - інвестори, в тому числі й «Гаразд Кераміка». Вже за два місяці на основі генплану був створений і пройшов експертизу проект землеустрою.

Оперативність - подиву гідна. Швидше пройшов експертизу в 2007 році лише «заточений» під «Буковель» проект долучення 650 га до Поляниці - лише за 3 дні! Така незвична для чиновників працьовитість має просте і єдине пояснення - повне сприяння обласної влади й особисто губернатора Миколи Палійчука.

Однак навіть з позитивними висновками експертів проект землеустрою мав бути погоджений Долинською районною радою, в якій виявилося чимало опонентів проекту. Позитивне голосування депутатів вдалося забезпечити лише з четвертої спроби - на початку вересня цього року. Останнє слово - за депутатами обласної ради. Проект рішення про погодження долучення 210 га в межі Мислівки вони розглядатимуть вже за кілька тижнів. Якщо підтримають - цими гектарами розпоряджатиметься сільрада Шевченкового, яка давно пообіцяла їх згаданим інвесторам. І хоча законодавство вимагає відводити земельні ділянки виключно через аукціони, але практика доводить, що ці умовності легко обійти. Якщо влада на твоєму боці. Так, у 2008 році в Поляниці було з аукціону 336,7 га: вартість 1 га сягнула аж... 47,6 тис. грн. Це при ціні 1 сотки до 15 тис. дол.!

Ризики

Слід зазначити, що долучення 210 га планується лише як перший етап розширення меж Мислівки. Вже сьогодні в процесі розробки проект включення в межі села ще 610 га. І влада, і інвестори дуже сподіваються, що в разі успіху з першим долученнм другий етап проштвхнути буде простіше. Загалом, село площею 186 га планують збільшити на 1000 га - за рахунок земель лісфонду.

Як і 2-3 роки тому, бізнес обіцяє туристичний прорив - бальнеологію, витяги, інфраструктуру, податки, робочі місця, орендну плату за землю. «Ми сподіваємося на 1 млн. дол. інвестицій на 1 га корисної площі", - каже Петро Шкутяк. Голова РДА готовий забезпчити інвесторам «зелений коридор» і шкодує, що не в його повноваженнях спростити дозвільні процедури й надати податкові пільги - заради робочих місць і платежів до бюджету. Але не всі поділяють оптимізм Петра Шкутяка і голови сільскої ради Івана Чудика. Зрештою, останній також зауважив у розмові: «Не хотілося б, аби вийшло так, що землю дамо, а курорту не буде. Бо для села головне - аби проект запрацював».

Ризик, що масштабний мислівський проект може обернутися не менш масштабним земельним дерибаном, - високий. Мінімізувати його Іван Чудик збирається угодами про інвестиційні зобов'язання й участь інвесторів в соціально-економічному розвитку села. Землю бізнес отримає тільки в оренду, і договір може бути розірваний в разі ігнорування інвестором взятих на себе зобов'язань перед громадою. Але, на жаль, подібні запобіжники рідко виявляються ефективними: реальність свідчить, що в кращому разі такі угоди виконуються лише частково. У законодавстві чимало цілком легальних важелів отримати орендовану землю у приватну власність, скажімо, через рішення суду.

Замість прогнозу

Спрогнозувати непросте проходження рішення про долучення 210 га через обласну раду не важко. Суперечок не уникнути, визнає Костянтин Бородайко. «Більшість в облраді - люди, далекі від бізнесу, і вони схильні вбачати ризики в будь-якому рішенні. Надто мало прагматичних людей, які б старалися ці ризики зменшити, а не просто блокувати проект.

Ця ж земля не вивозиться, не викупляється... Вона здається в оренду. Ми поза межі правового поля не виходитимем».

Очевидно, що спробує переконати депутатів підтримати проект і губернатор Микола Палійчук. Це буде не перший «подарунок» Миколи Васильовича «дружньому» бізнесу: на останній сесії обласної ради в середині вересня адміністрація активно лобіювала передачу санаторію матері й дитини «Берегиня» в селі Татарові з обласної комунальної власності у сільську. Цей унікальний лікувальний заклад сьогодні орендує компанія, яку також пов'язують з Костянтином Бородайком, хоча формально він не входить до її засновників. Ймовірно, вже незабаром громадськість дізнається про приватизацію відомого колись санаторію. Натомість сільській громаді Татарова інвестор і обласна влада обіцяють нову школу. Власне, татарівський міні-проект може стати гарним тестом, який доведе чистоту намірів інвесторів. Або навпаки. Шанси на появу в Мислівці сучасного курорту приблизно такі ж, як на будівництво нової школи у Татарові...

Галицький кореспондент, джерело: www.pravda.if.ua

Читайте також:

Схожі статі:

• Охотники против расширения ландшафтного парка