У прес-центрі «Паритет» відбулося обговорення ганебних фактів порушення природоохоронного законодавства в національних природних парках «Нижньодністровський» і «Тузлівські лимани».

Як відзначив представник Київської дружини охорони природи «Зубр» Павло Швидун, перевірка провадилася в межах всеукраїнської кампанії «Національним паркам – заповідність».

Вона виявила близько 50 незаконних дач у зоні регульованої рекреації в районі села Маяки (територія Нижньодністровського НПП). Крім того, в 100-метровій прибережній зоні річки Дністер, на унікальних заливних луках, прокопано якісь канали, завезено ґрунт, встановлено будки. Усе дуже нагадує підготовку будмайданчика до початку робіт.

Ще гірший стан справ у НПП «Тузлівські лимани». Його межі дотепер не ідентифіковані на місцевості (немає шлагбаумів, немає вивісок із вказуванням цінності даної території), парк залишається без охорони у вихідні дні, коли спостерігається масовий заїзд мисливців та рибалок. Безпосередньо під час перевірки було затримано трьох нетверезих мисливців. Відстріл птахів і вилов риби на території парку відбувається практично безконтрольно. Влітку 2014 року невідомі заїхали на піщану косу, яка є заповідною зоною парку, і почали закладати мішками канал між озером Шагани та Чорним морем.

За словами Ірині Вихристюк (Екологічна організація «Відрод­ження»), триває масова забудова піщаної коси з боку Лебедівки.

– Попереднє керівництво Татар­бунарської райдержадміністрації, порушуючи закон, віддало ділянки піщаної коси в оренду на 25 років, – вважає Ірина Вихристюк.

На її думку, директор НПП «Тузлів­ські лимани» Ігор Вторенко нічого не робить, щоб зупинити беззаконня. Триває повзуча приватизація піщаної коси.

Відчутна шкода завдається і Дунайському біосферному заповіднику. Так, наприклад, у 1999 році там дозволялося виловити 120 тонн риби, у 2006 – 357, а у 2012 році – вже 1217 тонн риби! За даними вчених, щороку в сітках гине близько 800 червонокнижних птахів і 34 види тварин, занесених у список

№ 2 Бернської конвенції щодо захисту природної різноманітності.

Громадський екологічний інспектор Артем Ткаченко, який брав участь у прес-конференції, навів суми, що сплачуються фірмам, котрі одержали квоти, за право вилову кефалі і глоси. За сезон виходило по 450 і 600 тисяч гривень. Звичайно, без квитанцій або якихось інших платіжних документів.

Як справедливо відзначив Артем Ткаченко, будь-який місцевий бюджет одержав би відчутну підтримку, якби ці гроші законним чином надійшли до нього.

Керівник фонду «Природна спадщина», доктор біологічних наук Іван Русєв зачитав відкритого листа на ім’я голови облдержадміністрації Ігоря Палиці, який підписали представники п’яти екологічних громадських організацій. У ньому йдеться про необхідність вживання невідкладних заходів щодо зупинення незаконного будівництва на всіх заповідних територіях, зокрема і в безпосередній близькості від Одеського питного водозабору.

Наприклад, у межах Нижньо­дністровського НПП, в 100-мет­ровій зоні річки Дністер, йдеться про дві черги човнової станції ТОВ «Головбуд» зі значним обсягом каналізаційних стоків (по суті, про два котеджних комплекси), про суцільну бетонну дамбу довжиною понад 250 метрів і висотою понад 1 метр (від мосту автотраси Маяки – Паланка до в’їзду на човнову станцію).

У межах заповідного урочища «Дністровські плавні» теж масово будуються нові об’єкти. Наприклад, біля 49 кілометра автотраси Маяки – Паланка будується котеджний комплекс «Єгерський пункт «Хатки». Біля прикордонного поста «Маяки» також з’явилася огорожа, що повністю перекрила доступ до річки. Поки що невідомо, хто і на якій підставі збирається там починати будівництво.

У листі викладено вимогу зобо­в’язати Білгород-Дністровську та Біляївську райдержадміністрації розірвати договори оренди заповідних земель і земель у природоохоронній 100-метровій зоні річки як такі, що суперечать українському законодавству, накласти мораторій на незаконне будівництво і знищення заповідних земель у дельті Дністра. І, відповідно до Конституції України, забезпечити вільний доступ до річки місцевим жителям і гостям національного парку. А також надіслати заяви до Генеральної прокуратури та підрозділу щодо боротьби з організованою злочинністю СБУ з вимогою дати правову оцінку тому, що відбувається, та притягнути винних до відповідальності.

Рубрика: Екологія
Випуск: 07.02.2015
Автор: Світлана Комісаренко
Одеські вісті
http://izvestiya.odessa.ua/uk/2015/02/06/nacionalni-parky-sygnalyat-sos