Міністерством екології та природних ресурсів України розглянуто та схвалено клопотання Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18.04.2011 №01/294 – 11 щодо створення Канівського біосферного заповідника на базі Канівського природного заповідника у Черкаській області.

На даний час на 5 областей у центрі України (Вінницька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська) є лише один природний заповідник – Канівський у Черкаській області. Нинішня його площа становить 8642,6 га (разом із ділянками, визначеними для передачі заповіднику згідно Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010p.).

Цього зовсім недостатньо для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Тому в заповіднику не повністю представлені природні комплекси, характерні для Середнього Придніпров’я. Давно назріла необхідність значного розширення території заповідника та надання йому статусу біосферного з включенням до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Середнє Придніпров’я, і особливо Канівщина, характеризуються гармонійним співіснуванням унікальних природних та історико-етнографічних комплексів компактно сконцентрованих у великій кількості на відносно невеликій чітко окресленій території. Разом з тим, в соціально-економічному плані цей район характеризується депресивністю, відсутністю значних покладів корисних копалин, прогресуючою деградацією ґрунтів і, як наслідок, незначним інвестиційним потенціалом.

Створення Канівського біосферного заповідника допоможе вирішити цілий ряд природоохоронних та соціально-економічних проблем. Він може стати об’єднуючим базовим елементом сталого розвитку кількох районів Черкаської області.

Передумови створення біосферного заповідника на базі Канівського природного заповідника:

1. Канівський природний заповідник має, згідно чинного законодавства, найвищий природоохоронний статус і розташований як вузловий елемент на перетині двох екологічних коридорів – Дніпровського і Галицького-Слобожанського.

2. Це один із найстаріших заповідників України, який має великий практичний досвід комплексної охорони природних еталонів та історичних пам’яток, що підтверджується кількома тисячами наукових праць, а також розробками стосовно біосферного заповідника.

3. Наявність кваліфікованих наукових кадрів, здатних в короткий термін реалізувати проект створення біосферного заповідника.

4. Можливість залучення до створення біосферного заповідника найкращих вчених провідного вузу країни – Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

5. Економічна доцільність, оскільки створення біосферного заповідника на базі природного не потребує формування нової адміністрації та суттєвого збільшення наукового підрозділу, а наявна інфраструктура заповідника лише частково має бути посилена штатом служби державної охорони за рахунок штату бюджетних працівників лісового господарства, що нині обслуговують лісові масиви, визначені для передачі заповіднику.

6. Відсутність у районі ефективно функціонуючих національних природних парків та регіональних ландшафтних парків, здатних приймати на себе зростаюче рекреаційне навантаження та залучати інвестиції в туризм.

Існуючий нині природний заповідник не може в повній мірі репрезентативно охороняти типові та унікальні природні комплекси Середнього Придніпров’я. Крім того, статус природного заповідника у відповідності до чинного законодавства не дозволяє здійснювати зонування території, рекреаційні та деякі регуляторні заходи на підтримання максимального біорізноманіття. Деякі високопродуктивні екосистеми, зокрема дніпровські луки, сформувалися під тисячолітнім помірним антропогенним впливом, а тому переведення їх в статус абсолютно заповідних призведе до деградації цих ділянок і зникнення цілого ряду рідкісних видів.

Таким чином, Канівський біосферний заповідник стане своєрідним буфером навколо Шевченківського національного заповідника, здатним комплексно формувати розвиток регіону із залученням інвестиційних проектів (в т.ч. міжнародних) для максимального задоволення зростаючих рекреаційних і туристичних потреб, базуючись на невиснажливому і ефективному використанні унікальної природи і історії.

Проектований Канівський біосферний заповідник знаходиться у межах Канівського, Черкаського та Золотоніського районів Черкаської області.

Першим кроком до створення Канівського біосферного заповідника має стати формування заповідних ядер кластерного типу (див. картосхему). Кластерний тип зонування обумовлений високою густотою населених пунктів, розчленованістю ландшафтів, різним рівнем збереженості природних екосистем.

До заповідної зони Канівського біосферного заповідника доцільно включити перш за все територію Канівського природного заповідника разом із ділянками, приєднаними згідно Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010 р.

1. Територія Канівського природного заповідника у старих межах – нагірна частина, острови Круглик і Шелестів на Дніпрі, Зміїні острови на Канівському водосховищі. Загальна площа 2027 га.

2. Трахтемирово-Бучацький масив на півночі Канівського району в адміністративних межах Григорівської сільської ради. Загальна площа 3265 га.

3. Острів Просеред на Дніпрі та безіменний острівець біля нього. Острови знаходяться нижче за течією від заповідного острова Шелестів, загальна площа 158 га. Землі відносяться до територій Прохорівської і Пекарівської сільських рад.

4. Урочище Склярове із прилеглими ділянками, яке знаходиться на лівому березі Дніпра біля с. Бубнівська Слобідка на території Канівського та Золотоніського районів в адміністративних межах Прохорівської і Бубнівсь-ко-Слобідської сільських рад. Загальна площа 2266 га.

5. Канівсько-Яблунівська дача. Ліси Канівського лісництва Канівського лісгоспу, які безпосередньо прилягають до території Канівського природного заповідника. Знаходяться в адміністративних межах Яблунівської та Хмілянської сільських рад Канівського району. Загальна площа 1236 га.

6. Урочище Вовчі Скоти та прилегла земельна ділянка. Ділянка площею 63,6 га безпосередньо прилягає та вклинюється в масив Канівського природного заповідника. Крім того до заповідної зони доцільно включити ще кілька ділянок, важливих у природоохоронному та науковому відношенні.

7. Урочище Перуни і прилеглий масив лісово-болотних земель у гирлі р. Рось. Дана територія знаходиться на півночі Черкаського району в адміністративних межах Софіївської сільської ради. Землекористувач – Канівський лісгосп (Михайлівське та Софіївське лісництва). Загальна площа 1796 га.

8. Загальнозоологічний заказник місцевого значення “Острів Плавучий”. Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища біля с. Хрещатик Черкаського району. Площа – 400 га.

9. Ландшафтний заказник місцевого значення “Рогозинські острови”. Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища біля с. Тубільці Черкаського району в адмінмежах Будищенської сільради на землях водного фонду. Площа – 660 га.

10. Ботанічний заказник місцевого значення “Пташині острови”. Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища в адмінмежах Домантівської та Коробівської сільських рад Золотоніського району на землях водного фонду. Площа – 7500 га.