Місцева влада Харківщини прагне знищити національний парк, який не так давно визнали найбільш європейським в Україні. Замість директора, який вболівав за заборону рубок та охорону рідкісних видів, очолити парк пропонують людині, яка нещодавно публічно домагалась скасування самого нацпарку.

А тим часом, чиновники все сміливіше говорять про те, що заповідну природу очікують елітні забудови і масові рубки.

Гомільшанські ліси у Зміївському районі – одна з двох основних курортних зон Харківщини. Краєвиди Гомільшанських лісів, як правило, розміщують на сторінках державних сайтів Харківщини, присвячених природі.

Не дивно, що навколо цього місця давно зібрались бажаючі роздерибанити заплавні луки Сіверського Дінця під котеджі. Адже, тьху-тьху, на Харківщині поки нема своєї Конча-Заспи. Натомість з 2004-ого року Гомільшанські ліси стали національним парком і дерибанити його землю стало значно складніше.

Виділити бодай яку ділянку з нацпарку можна лише прийнявши відповідний Указ Президента: прекрасна ситуація для охорони природи і дуже незручна для бажаючих нажитись на дорогих земельних ділянках.

Кілька місяців тому природоохоронна спільнота вручала директору парку Олександру Мотляху польський диплом. Нацпарк, на думку польських екологів, найбільш “європейський” в Україні.

Це якраз і не подобається містечковим браконьєрам і деребанщикам. Бо дерибанити треба без журналістів, і без європейців. А тут їздять щотижня то з Києва, то з Харкова, а то й з далеких європейських країн. Бо ніде більше в Україні немає нацпарків, в яких би справді не рубали лісу.

Але на жаль, все прекрасне є кінечним. Для початку повернемось до подій дворічної давності, коли вперше в історії України відбувся випадок, коли місцевий мешканець, обурений наявністю в нацпарку охорони, публічно збирав підписи проти скасування національного парку.

17 травня 2010 року, мешканець с.Коропове – Северін Іван Олександрович, передав Голові Зміївської районної державної адміністрації Мураєву Євгенію Володимировичу звернення і підписи понад 250 мешканців населених пунктів прилеглих до національного парку.

Отож, ображений Северін, зібравши підписи інших мешканців, висловив своє ставлення до діяльності національного парку: “Такий парк нам не потрібний!”.

13 липня 2010, в селах Зміївського району відбулися збори сільських громад, на яких і мали обговорити претензії селян до нацпарку. Ключовим питанням, яке турбує місцеве населення, виявилося захоплення берегової лінії уздовж Сіверського Дінця різними приватними особами.

Проте рішення про передачу землі у користування будь-кому в компетенцію парку не входить, і всі виділення землі проводилися Зміївською державною районною адміністрацією. А отже біди людей – не від нацпарку, а від голови РДА. Тоді провокація не вдалась і жодне село не підтримало звернення браконьєра.

Кількома місяцями пізніше зазираємо до результатів місцевих виборів до Зміївської районної ради: Северін Іван Олександрович, освіта середня спеціальна, член Партії Регіонів, Державне підприємство “Зміївське лісове господарство”, майстер лісу. Отож сьогодні Іван Олександрович депутат.

Наступний персонаж – голова Зміївської РДА Євген Мураєв. “На сьогоднішній день було прийнято рішення комісією про те, що в такій формі парк існувати не може”, – заявляє в сюжеті Мураєв.

Все частіше лунають ініціативи Мураєва про власне потужне будівництво в Гомільшанських лісах! Євген Мураєв в своєму інтерв’ю “STATUS QUO” заявив, що бачить майбутнє парка в “елітній рибалці” та забудовах.

“Слобідському краю” Мураєв прямо каже, яким бажає бачити нацпарк: “…ми будемо презентувати туристичні маршрути, ті об’єкти, на які ми шукаємо інвесторів для будівництва на території національного парку туристичної інфраструктури: це і байдаркові станції, і козачі села, і елітна рибалка тощо”.

І от, 1 квітня 2012-го року директор нацпарку Олександр Мотлях прокинувся, а контракт у нього не продовжений. І ніхто продовжувати не збирається. І нарешті на початку травня, поки вся країна святкує букет весняних урочистих дат, поданням Зміївської районної державної адміністрації (тобто самого Мураєва) на посаду директора нацпарку був запропонований І. Северін!

Заповідні землі занадто дорого коштують, і відпускати з рук такий жирний шматок не бажає ні місцева влада, ні Державне агенство лісових ресурсів, якому підпорядковується національний парк.

Саме тому можновладці досі гальмують видачу “Гомільшанським лісам” державного акта на землю – адже тоді відривати потрібні земельні ділянки буде значно складніше.

Нацпарк існує вже 8 років, а передача йому його власної землі досі знаходиться на етапі райдержадміністрації.

Днями я й сам, прокинувшись у суботній ранок, почув фразу “Гомільшанські ліси” з радіоприймача. Підхопився, слухаю… “Про національний парк розкаже голова району Євген Мураєв”… а далі – ні слова про нацпарк, лише про будівництво стадіону і підготовку до Євро-2012.

Звісно, ніхто до початку “Євро” нічого робити не почне, та й Зміївський район знаходиться в зовсім іншій стороні ніж будь-які “євро-заходи” чи навіть “євро-дороги”.

Проте “євро-директора” нацпарку схоже вже підшукали, бо у місцевих чиновників уявлення про “європейськість” зовсім не таке як у поляків, які не так давно відзначали “Гомільшанські ліси” як найбільш європейський національний парк.

http://life.pravda.com.ua/columns/2012/05/14/102336/