Упродовж кількох днів я відповідав на безперервні телефонні дзвінки горохівчан, котрі обурювалися тим, що робить нова влада з міським парком, та просили редакцію газети втрутитися. Мовляв, ріжуть у парку дерева «без розбору». Чомусь однак здавалося, що тривога моїх співрозмовників є безпідставною, а те, про що говорять, – емоційним перебільшенням. Можливо, це прочистка парку від сухостійних чи пошкоджених вітром дерев? Адже від 1972 року парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. Але побував на місці і побачив, що зовсім не прочистка затіяна в парку

Тоді і зателефонував державному інспекторові екологічної інспекції у Волинській області Сергієві Чернецю, котрий опікується Горохівським та кількома сусідніми районами. Виявилося, що масове вирізування дерев у парку та біля деяких установ у місті для нього теж виявилося несподіванкою. Як і я, довідався про нього із телефонних повідомлень обурених мешканців. Даною йому владою роботи в парку наразі припинив, а за порушення існуючих природоохоронних норм наклав на декого із керівників штрафи. Але ж долю 226 дерев (з них – 144 безпосередньо у парковій зоні та ще 8 – довкіл розташованого у парку спортивного майданчика) вже вирішило засідання виконкому Горохівської міської ради, що відбулося 25 лютого. Вирішило її, як зазначено у прийнятому тоді документі, у відповідь на клопотання об’єднаного районного військового комісаріату, звернення директора Горохівської школи-гімназії № 2, директора Горохівської ДЮСШ, жителів будинку № 8 по вулиці Шевченка та у зв’язку із впорядкуванням території парку у відповідь «на численні звернення громадян міста». Як зазначено в документах виконкому міської ради, в даному разі ішлося про очистку парку «від старих, сухих, частково всохлих та повалених негодою», а також від «частково всихаючих, із внутрішньою гниллю» дерев. З’ясувала ж стан тих дерев ще на початку лютого утворена за розпорядженням міського голови Віктора Годика спеціальна комісія у складі заступника міського голови М. Ю. Ящукевича, інспектора муніципальної поліції М. Л. Коса, спеціаліста міської ради Н. І. Музики з участю представника структурного підрозділу міськкомунгоспу ТзОВ «Еталон» Г. П. Мельничук як головного виконавця робіт по впорядкуванню території.

Отже, комісія складалася виключно з осіб, напряму підлеглих міському голові. До складу її чомусь не ввели жодного представника громадськості міста, як і когось із авторів отих «численних звернень». І що особливо викликає подив – жодного спеціаліста в галузі садово-паркової справи, навіть і в галузі лісівництва, хоч на території міста розташований офіс державного підприємства «Горохівське лісомисливське господарство». Отже, долю загалом 152 дерев міського парку, площа якого і до сьогодні на папері становить 12 гектарів, хоч на місцевості такою вже не є, вирішували люди, абсолютно далекі за освітою як від садово-паркового мистецтва, так і від лісівництва.

Не дивно, що якесь дерево намітили до спилювання тільки через одну суху гілку, якесь через те, що в ньому, як видалося комусь із членів комісії, є ота «внутрішня гниль», а якесь віднесли і до розряду старих, хоч, простоявши 100 – 200 років, воно, судячи із оглянутих нами зрізів, могло ще рости і рости. То ж на підставі акта цієї комісії, яка безпосередньо в парковій зоні визнала стан 144 дерев різних порід і віку стовідсотково незадовільним, і було витребувано в управлінні охорони навколишнього середовища у Волинській області згоду на їх ліквідацію.

До речі, ніхто із працівників цього управління на місці не побував і в доцільності ліквідації такої величезної як для порівняно невеликого міського парку кількості дерев не пересвідчився. А керівництво ТзОВ «Еталон», узявши, як тепер модно говорити, «під козирок», негайно приступило до виконання рішення виконавчого комітету. Не одержавши навіть ордерів на вирубку дерев, чим теж грубо порушило існуючі вимоги.

Мабуть, через те, що рішення виконкому дозволяло заявникам та ТзОВ «Еталон» заготовлену деревину використати для власних потреб, рубку теж почали не із того, що направду струхлявіло та становить загрозу для людей, а із групи дерев у центрі парку, деревина яких, судячи з усього, була здоровою і придатною не тільки на дрова. Отже, не дивно, що п’ятнадцятиметровий приблизно стовбур струхлявілого дерева без вершка і жодної гілки, що не перший вже рік стоїть навпроти перехрестя вулиць Паркової та Лисенка, залишився. Натомість не стало мальовничої групи ясенів, котрі доти були тут окрасою, не стало і кількох білих та жовтих акацій, каштанів та на загал здорових з вигляду дерев інших порід, від яких в центральній частині парку площею щонайменше 0,5 гектара, залишилися одні пеньки. Хоч у парковій справі, тим паче у парках-пам’ятках, спилювати дерева тільки через якусь одну пошкоджену чи відмираючу гілку, як і через «старість», взагалі не прийнято.

Зрештою, щоби з’ясувати, навіщо була потрібна у парку суцільна вирубка, і зустрівся я з Віктором Годиком. Від нього почув: ідеться про те, аби облаштувати дитячий майданчик на зразок того, який зроблено у скверику в центрі міста. Мовляв, люди будуть задоволені. Але чомусь думається, що існуючої галявини для такого майданчика вистачало у парку і без додаткового вирубування дерев. То ж розкрилась і ще одна причина: у планах місцевої влади – створити у парку майдан для масових гулянь. Але хіба нема для цього іншого місця і чи варто було задля цього перетворювати на майдан (а його ж, мабуть, ще й асфальтом укриють) частину заповідної паркової зони? У відповідь на це від Годика почув, що хтось із вищих керівників порадив йому порушити клопотання, аби статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва з парку в Горохові взагалі зняти.

Так от і склалося враження: майдан для масових гулянь у міському парку – це лише пробний камінь, який має визначити реакцію громадськості міста на те, що без жодного вивчення громадської думки робить у ньому місцева влада. Промовчить громада – можна буде і таке клопотання порушувати. А там, дивись, зреалізується і мета, що випливає із підзаголовка акта згаданої комісії про зелені насадження (на парк-пам’ятку акт навіть не натякає), що «підлягають знесенню… у зв’язку із забудовою». Не буде парку – не буде і зайвих проблем із його прибиранням.

На фото: Такий ось вигляд мала центральна частина парку-пам’ятки “Горохівський” після проведеної тут суцільної рубки.

Петро БОЯРЧУК
Волинь, №1222 ЧЕТВЕР, 14 КВІТНЯ 2011р