В п’ятницю, 17 липня, в Івано-Франківському окружному адміністративному суді відбудеться третє засідання по позову національного природного парку “Верховинський” проти фінансової інспекції. Ним національний парк оскаржує вимогу акту Верховинської об’єднаної державної фінансової інспекції, відповідно до якої він повинен звільнити всю свою службу охорони, а його директор – компенсувати державі 6.177.924,31 грн., витрачені на фінансування служби охорони за весь період існування парку. На підставі цього ж акту обласна прокуратура порушила проти директора парку Михайла Нечая кримінальне провадження.

Фінінспекція вважає, що адміністрація парку порушила закон тим, що… охороняла свою територію! А вина директора полягає в “незаконному утриманні служби охорони парку”. Абсурдність ситуації очевидна.

На жаль, аналогічні проблеми мають майже всі новостворені “лісові” національні природні парки України. І причина цього у відмові лісгоспів передати їм землі – усупереч тому, що ця передача землі була передбачена Указами Президента про створення цих заповідних установ. Незважаючи на активність природоохоронної громадськості, яка декілька років стукається по цьому питанню у всі двері, ця проблема не вирішена і досі.

Один з авторів статті був особисто присутній на багатьох зустрічах з цієї проблеми, у тому числі, й з керівництвом Держлісагентства. І не раз чув дивну, як для державних службовців, позицію лісників – мовляв, “нам Міністерство екології обіцяло, що створить частину національних парків у нашому підпорядкуванні, а забрали всі собі. Тому, поки нам не повернуть обіцяне, ми й землю не дамо”. Про державний інтерес, судячи з усього, вони не чули. І якщо, в деяких аналогічних випадках, як наприклад в нацпарку “Кременецькі гори”, завдяки, в тому числі, активній позиції районної та обласної влади, парк землю отримав, то Верховинський вимушений відстоювати своє право на існування в суді.

Кому заважає Верховинський нацпарк?

Примітно, що за весь час свого існування Верховинський нацпарк не провів жодної суцільної рубки, та взагалі стосовно лісогосподарювання, на думку природоохоронців, майже ідеальний. І саме проти нього протягом останнього року була розгорнута ціла кампанія!

Весною автори статті (як і багато інших представників природоохоронних організацій України) отримали анонімку, де працівників Верховинського нацпарку та особисто директора звинувачували в браконьєрстві та “доставці ведмежого м’яса в Буковель”. Трохи пізніше парку погрожував “люстрацією” Правий Сектор. І – ось перевірка фінінспекції із відповідними наслідками.

Такі нападки на державну заповідну установу мають під собою підґрунтя. Ми наведемо два факти, котрі на нашу думку прояснять реальне становище.

По-перше за ініціативи та підтримки Франкфуртського зоологічного товариства, в рамках програми збереження пралісів Карпат, Верховинський національний парк заплановано розширити на 11675 га. Це дозволить зберегти залишки дикої природи Карпат, які Україна зобов’язалася охороняти згідно ратифікованих нею міжнародних угод – в тому числі, й від жадібності лісозаготівельників. Гроші на розширення та розвиток цієї заповідної установи надають міжнародні фонди (з 14.000.000 євро, які уряд Німеччини направляє на підтримку українських національних парків, значну частина планується спрямувати саме у Верховинський парк). Тому і нагляд за розвитком парку буде дуже серйозний, і тут стандартні лісівниківські штучки: “Дамо землю, а ви віддайте нам парк”, – вже не пройдуть!

По-друге, наразі в Коломиї австрійська кампанія “Хольціндастрі Швайгофер Гмбх” завершує будівництво лісопереробного комплексу-“мільйонника”. Згідно інформації румунських природоохоронців – ця австрійська фірма зовсім не веде бізнес у себе на батьківщині. Але активно працює в країнах Східної Європи. Настільки активно, що в Румунії масштаб рубок лісу примусив парламент прийняти спеціальний закон, який обмежував кількість лісу, який щорічно може закупати Швайгофер. А журналісти викрили австрійців у готовності купувати нелегально вирубану деревину, чим спричинили скандал на всю Румунію 

Враховуючи ці факти, можна зрозуміти позицію франківських лісників: з одного боку – державна установа, національний парк “Верховинський”, його розширення, та вливання мільйонів євро інвестицій в регіон… а з іншого – мільйони кубометрів деревини, що можна продати австрійцям, які не дуже переймаються законністю її походження… Ну, який в цій ситуації може бути захист державних інтересів?

Дії працівників лісу, що давно забули, де державне, а де – особисте, нас не дивують. А ось позиція Івано-Франківської обласної державної адміністрації, та її голови Олега Гончарука викликає обурення. Розширювати національний парк обласна адміністрація доручила… першому заступнику обласного управління лісового та мисливського господарства Роману Олійнику. Який, звісно виступає категорично проти розширення. І як один з основних аргументів проти наводить… вищезгаданий акт перевірки фінансової інспекції. Якого не було б, якби підпорядковані обласному лісовому управлінню ДП “Верховинський лісгосп” та ДП “Гринявський лісгосп” виконали Указ Президента. Коло замикається?

Територія Верховинського НПП – це переважно високогір’я. Де, згідно нині діючого мораторію , рубки головного користування проводити не можна. Поки що. Бо цього року з ініціативи саме Івано-Франківської ОДА в Мінприроди відбулась зустріч, на якій обласна адміністрація спільно з місцевими лісниками пропонувала відмінити мораторій на рубки. Бо ліс всихає та “пропадає”. На диво, Державне агентство лісових ресурсів зайняло державницьку позицію, і виступило на підтримку існуючого мораторію. Але це сьогодні. Що буде завтра – невідомо. Особливо враховуючи, що Швайгофер – не єдиний претендент на карпатський ліс.

Тому судовий процес проти Верховинського НПП (як і проти інших національних парків) – це не просто рядові “розборки державних органів”. Це удар по всій системі природно-заповідного фонду України. Ліквідувати парк, щоб потім продавати ліс – австрійцям, чи ще кому завгодно!

І хоча у Верховинського національного парку, на жаль, багато ворогів – але достатньо і друзів. Природоохоронна громадськість моніторить ситуації навколо, і готова надавати йому всю можливу допомогу.

Замість післямови

На жаль, для підприємств, якими керує Держлісагенція, плутати державні інтереси з особистими в порядку речей – тому захист державних інтересів, та навіть просто виконання норм діючого законодавства не про них.   Як приклад, можна навести незаконні рубки в об’єктах природно-заповідних об’єктах фонду . А на Волині такі дії закінчились для Цуманського лісгоспу судовим рішенням, яке зобов’язало його компенсувати державі шкоду в розмірі понад 100 тис. грн.

Тому автори статті сподіваються, що незважаючи на те, чим закінчиться суд за позовом НПП “Верховинський”, здоровий глузд та державний інтерес, все-таки, у івано-франківських лісників переважать спрагу поживи. А всі подальші рішення, такі як передача земель парку, погодження його розширення, будуть вирішуватися за столом перемов на користь нашої держави. Бо ми не тільки отримали Карпати в спадок від наших батьків. Ми ще повинні передати їх нашим дітям та онукам. І хотілося б, аби вони були вкриті віковічними смереками та буками. А не пеньками.

Петро Тестов тел. (068) 934-95-74, [email protected]

Олег Вяткін: тел. (066) 804-93-48, [email protected]