Саме зараз вирішується питання, хто в наступному році очолюватиме національний парк “Гомільшанські ліси”. Нинішній директор парку, І. Северин за рік зміг зруйнувати все, що було зроблено його попередником. Внаслідок цього, більше 700 громадян із України, Білорусі, Росії й Франції виступили проти його перебування на цій посаді. Держлісагентство і Мінприроди, які вирішують долю цього нацпарку, всі ці протести отримали. І тепер доля Гомільшанських лісів залежить від того, до кого вони прислухаються – до “даху” Северина, або здорового глузду
та громадськості?

Перший національний парк в Харківській області, “Гомільшанські ліси”, був створений у 2004 році – і до 2012 р., за сім років свого існування, перетворився на одного з лідерів заповідної справи України: була налагоджена охоронна та наукова робота, врегульований потік відпочиваючих, почала зростати чисельність низки рідкісних видів (http://pechenegy.org.ua/ru/node/639).
Досягнення парку були визнані не тільки на національному рівні – 2 грудня 2012 року тодішній директор “Гомільшанських лісів” О.Д. Мотлях отримав від польського товариства “На користь всіх живих істот” (“Na rzecz wszystkich istot”) диплом “За видатний вклад в охорону природи Харківщини й України, а також реальні досягнення в інтеграції природно-заповідного фонду України в систему європейських стандартів охорони природи” (http://pechenegy.org.ua/ru/node/506).
Але рік тому, усупереч думці фахівців та громадськості, директором цього парку був призначений І. Северин – який за рік спромігся зруйнувати все, що було зроблено до нього – охорона території парку була припинена, науковий відділ, фактично, розігнаний, а на місце зоологів та ботаніків приймаються особи, які природні процеси розуміють на рівні сільського грамотія (http://pechenegy.org.ua/uk/node/983). Сама же адміністрація парку замість виконання своїх обов’язків тепер опікується рубками лісу та боротьбою із бобрами.
Обурені такими змінами в “Гомільшанських лісах”, громадські екологічні організації весь останній рік вели кампанію на захист цього парку від його директора. На початку квітня цього року, коли наблизився час перепідписання директорського контракту, ця кампанія переросла в кампанію проти керівництва парком І. Севериним. З 10 по 22 квітня відкрите звернення “Ні Северину І.О. на посаді директора національного парку “Гомільшанські ліси”!” (http://maidanua.org/2013/04/ni-severynu-i-o-na-posadi-dyrektora-natsionalnoho-parku-homilshanski-lisy/) підтримали 187 представників громадських оргÐ
�нізацій та окремі громадяни з України, Білорусі, Росії й Франції. Але на цьому кампанія не припинилася – за травень під цією вимогою підписалося ще 520 чоловік.
Поки йшла ця кампанія, адміністрація парку продовжувала працювати за своїми планами: двічі намагалася просунути в парку рубки (http://pechenegy.org.ua/uk/node/978, http://pechenegy.org.ua/uk/node/1002) та оголосила війну бобрам (http://objectiv.tv/260413/83701.html).
В парку ж в цей час в 71 кварталі Задонецького лісництва почалося знищення місць перебування занесених до Червоної книги плодоріжок та поліксени (http://pechenegy.org.ua/ru/node/997), а в 72 кварталі було знищено місце перебування також занесеної до Червоної книги України мідянки. За відсутності будь-якого контролю по парку вільно пересуваються моторки і квадроцикли.

Думку, хто має бути директором національного парку громадськість виловила більш ніж зрозуміло, “кола”, які підтримують І. Северина, думаємо, також. Тепер слово за Держлісагентством та Мінприроди – що вони з цього приводу думають? Торік слухати громадськість вони не стали, І. Северин був призначений директором, і чим це закінчилося, ми бачимо. Але чи винесли наші чиновники якісь висновки з цього?

С. Шапаренко
*
____________________

КОНТАКТ:
Сергій Шапаренко, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 387-46-81, [email protected]

Підготовлено ЕкГ “Печеніги”, членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.