БІЛИЧАНСЬКИЙ ЛІС, ЯК ОБ’ЄКТ РЕЙДЕРСТВА?
Сьогодні відбулося закрите від громадськості засідання Постійної комісії Київради з питань екологічної політики під головуванням Д.Москаля. На порядку денному – обговорення зміни меж міста Києва. У тому числі за рахунок приєднання до нього смт Коцюбинське. Інакше кажучи – це питання про Біличанський ліс.
Загальна площа природного комплексу Біличанський ліс складає 5600 га. З 2007 року громадськість вимагає від держави надати йому природоохоронний статус. Проект Указу про надання Біличанському лісу статусу «національний природний парк» лежить (у очікуванні невідомо чого) в Адміністрації Президента України.
У той же час більше п’ятисот ділянок лісу, який знаходився під юрисдикцією Києва, депутатами Коцюбинської сільради уже приватизовано на користь «громадян України», частина з яких виявилась підставними. У перспективі – нові землевідводи на чотирьох тисячах гектарів лісу, яких селищна рада у 2008 році оголосила своїми «землями міської забудови».
Попередньо відомо, що Київрада, яка програла селищній раді судовий процес про зроблені сільрадою за межею селища землевідводи (що є типовим українським прикладом земельного рейдерства!), намагається розв’язати утворений таким чином територіальний конфлікт шляхом приєднання Коцюбинського до Києва.
При злитті Києва з Коцюбинським територіальний конфлікт між ними, дійсно, зникне.
Але постає питання про долю зроблених селищем Коцюбинське за своїми межами землевідводів. Сьогодні вони, незважаючи на наявність підтверджених судом державних актів про право власності на землю, розташовані на землях, що знаходяться за межею селища Коцюбинське. На території Києва.
У випадку приєднання селища Коцюбинське до Києва – межа міжобласного рангу, яка досі відділяє 87 га території селища від 4065 га Біличанського лісу, які селище запланувало під приватизацію та забудову і кількасот гектарів з яких уже роздало – зникне. А Київ стане офіційним правонаступником рішень щодо приватизації та забудови київського Біличанського лісу, прийнятих Коцюбинською селищною радою.
У зв’язку з цим виникає питання: які наміри щодо розданих Коцюбинською сільрадою ділянок Біличанського лісу виношує Київрада? Чи не будуть вони таким чином визнані остаточно?
А якщо вони не будуть визнані Київрадою, то чи готова Київрада, втративши підставу для їх опротестування, викупати земельні ділянки у власників за рахунок бюджету міста Києва?
Зараз на цих ділянках ще стоїть Біличанський ліс. Якщо їх забудують – то при відновленні лісу доведеться викупати ділянки, відшкодовувати витрати, понесені власниками на будівництво, можливо ще й сплатити моральну компенсацію? Гроші на це є?
А якщо ні, то взагалі, чи потрібен Київраді природний комплекс Біличанського лісу? Бо Києву – потрібен. І саме як природний комплекс, а не як чергова територія для роздачі «під забудову».
Не маючи можливості поставити ці питання перед комісією Київради (громадськість на цей раз допущена не була!), Громадський комітет за збереження Біличанського лісу ставить його перед Київрадою публічно. .
І відповідь на це питання буде стосуватися кожного.
Голова Громадського комітету
за збереження Біличанського лісу Вероніка Агеєва.