Екологічна проблема №1: масове будівництво ГЕС на річках України

Замість передмови

Коли немає аргументів, використовується відверта брехня та підтасовка фактів. Адже на кону – загроза майбутньому грошовому зиску від експлуатації природи. І це ще відносно поблажлива до ініціаторів загрози – громадськихекспертів – тактика: при її неспрацьовуванні наступними кроками можуть стати шантаж, дискредитація чи навіть погрози та їх здійснення. Правду кажуть, що для бізнесу, коли на горизонті маячать надприбутки, не існує бар’єрів для будь-яких правопорушень чи злочинів. Звісно, про моральну сторону тут навіть не йдеться. Помічниками в реалізації цієї тактики завжди знайдуться ретельно відібрані «науковці», «експерти» та «журналісти». Адже головною тут є фінансова ціна питання. А ціною у цій «гесівській» справі є дві економічні складові «гідроенергетичного буму» в Карпатах: «зелений тариф» вартістю від 182,99 коп./кВт-год. без ПДВ (МГЕС потужністю від 1 до 10 МВт) до 243,99 коп./кВт-год. без ПДВ (від 200 кВт до 1 МВт), за яким держава закуповує вироблену електроенергію на МГЕС, та звільнення цих підприємств від податку на прибуток строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року. Важко не спокуситись на такий надприбутковий бізнес, тож для досягнення мети можна не гребувати нічим.В результаті, на світ з’являються статті на сайтах і в солідних обласних газетах, в яких справжні «науковці» через «незалежних» журналістів безапеляційно і строго ставлять на місце «громадськість від екології» і так званих «зелених піонерів», котрі насмілились виступати проти масової забудови МГЕС на гірських річках Карпат. Та повернемось до початкової тактики – брехні й підтасовки фактів. Продовження →