ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»
вул. Мушака 42, 79011 Львів, Україна
Tel: +38-0676633672, +38-067-3533813
[email protected] http://www.panda.org/uk
Прем’єр-міністру України Яценюку А. П.
Міністру екології та природних ресурсів України Шевченку І. А.
Міністру енергетики та вугільної промисловості Демчишину В. В.
В. О. Голови НКРЕКП Вовку Д. В.
ЗВЕРНЕННЯ
екологічної спільноти щодо
ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОРАТОРІЮ НА НАДАННЯ ЗЕЛЕНОГО ТАРИФУ ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
(малих, міні та мікро ГЕС)
у зв’язку з загрозою знищення природних річок,
оселищ рідкісних видів тварин
і рослин, забруднення водних басейнів
Вельмишановні панове!
Звертаємось до Вас з турботою про нашу природну та культурну спадщину – природні річки – важливу частину ідентичності, історії та природної основи держави. Загроза, щодо якої ми звертаємося, опосередковано походить від рішень органів державної влади, при прийнятті яких було недостатньо оцінено можливі наслідки, загрози та відповідність міжнародному і українському законодавству. Йдеться про надання «зеленого тарифу» об’єктам малої гідроенергетики – малим, міні та мікро ГЕС. Екологічною громадськістю в 2012 році проблема, пов’язана із руйнування природних річок малої гідронергетикою, була названа «екопроблемою №1» і її гострота з того часу зросла.
Дещо про корені проблеми. В Україні розвиваються альтернативні джерела енергопостачання, що є закономірним і своєчасним процесом. Для стимулювання цього процесу в Україні прийнято Закон «Про електроенергетику», яким введено «зелений тариф» – особливу вартість електроенергії для виробників, що використовують відновні джерела. Основною ідеєю «зеленого тарифу» є стимулювання виробниутва електроенергії у такий спосіб, котрий не завдає шкоди довкіллю. Такий тариф вигідний інвесторам, що будують «відновні» гідроелектростанції. В той же час, частина інвесторів і чиновників сприймають енергетику не як інструмент цивілізованого розвитку держави, а, насамперед, як засіб наживи, не турбуючись про її екологічність. Це призвело до чисельних випадків руйнування природних річок, знищення цінних екосистем, соціальних конфліктів і загрози пріоритетним напрямкам розвитку окремих територій.
Так, на території української частини Карпатського регіону планується спорудження понад 500 малих, міні та мікро гідроелектростанцій (мГЕС). Крім того, десятки мГЕС заплановано на рівнних річках в екологічно вразливих регіонах Півночі, Заходу і Центру України. Це призводить до великої кількості негативних наслідків для популяцій тварин, рослин та їх оселищ, ландшафтів, традиційного господарства та розвитку туризму:
- Під загрозу ставиться місцеве водопостачання, традиційно пов’язане з річками, тож йтиметься про ще одну соціальну проблему.
- Річки опиняються в трубах, перекриваються греблями, на значних ділянках відбувається повне руйнування природних річкових екосистем, що назавжди знищує естетичну цінність та ідентичність ландшафтів.
- Будівництво ГЕС знищує можливість міграції риби на нерест у верхів’я річок і молоді вниз за течією. Це означає, що більшість мігруючих видів риб зникне на кожній з річок після початку будівництва бодай однієї ГЕС на ній.
- Зміна гідрологічного режиму призводить і до деградації лісів та інших природних комплексів, оселищ рідкісних представників флори і фауни, включених до Червоної книги України, зеленокнижних угруповань, що зростають вздовж річок.
- Річки втрачаються як місця риболовлі та рафтингу, що цілком знищує можливості для розвитку туризму, пов’язаного з водними об’єктам, і регіон, жителі якого практично повністю живуть завдяки заробіткам в туристичній сфері, втрачає туристичну привабливість.
- Наростають загрози, пов’язані з підтопленням, зсувами, проривами гребель, сейсмікою.
На сьогодні збудовано кілька десятків мГЕС. На жаль, у багатьох випадках з мГЕС пов’язані серйозні порушення екологічного, земельного і містобудівного законодавства, а також соціальні конфлікти та руйнування природного середовища.
Громади гірських сіл виступають проти будівництва малих, міні та мікро ГЕС. Мала гідроенергетика ставить хрест на можливостях використання екосистемних послуг на користь місцевих громад і всієї держави.
Мала гідроенергетика у 2013 році виробила лише 0,16 % електроенергії, що не виправдовує шкоди, завданої природним річкам. Вона є вигідною лише для інвесторів, хоча завдає безпосередніх та опосередкованих збитків місцевим мешканцям, туристам та природі Карпат і, через «зелений тариф», лягає важким тягарем на економіку України.
Загальноукраїнська кампанія проти руйнування річок мГЕС триває вже понад 3 роки. Проблема неодноразово розглядалось в Україні на різному рівні. Крім громадських організацій, актуальність захисту карпатських річок від забудови гідроелектростанціями підтверджена низкою провідних наукових установ України (Інтитутом зоології ім. Шмальгаузена, Інтитуту рибного господарства НАН України, Інститутом екології Карпат та Західноукраїнським науковим центром). Проти руйнування річок виступили десятки місцевих громад Карпат. Проте досі керівництво держави не здійснило системних заходів, щоб принципово унеможливити руйнування природних річок таким будівництвом.
Звертаємо Вашу увагу, що нинішня діяльність із масового хаотичного спорудження ГЕС пов’язана із порушенням вимог багатьох конвенцій, Стороною яких є Україна. Зокрема, Карпатської конвенції (ініційована Україною і підписана в Києві в 2003 р.), Конвенції з охорони біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979), Рамсарської конвенції (1973), Бернської конвенції (Конвенції про охорону диких видів флори, фауни та середовищ їх існування в Європі), Європейської ландшафтної конвенції Ради Європи та інших.
Варто мати на увазі, що спорудження малих гідроелектростанцій часто відбувається з порушеннями багатьох українських нормативно-правових документів (зокрема Закон України “Про Червону книгу України”, Закон України “Про тваринний світ”, Закон України “Про природо-заповідний фонд України”, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Водний Кодекс України тощо).
Нагадуємо також, що Україна знаходиться на стадії наближення національного законодавства до законодавства ЄС, отже повинна враховувати, крім положень зазначених вище міжнародних і національних нормативнно-правових актів, ще й положення таких документів, як Водна Рамкова Директива ЄС, Директива про збереження природних типів оселищ та видів природної фауни і флори, а також інших природоохоронних актів ЄС, спрямованих на збереження природних річок і річкових екосистем, охорону водних ресурсів.
У зв’язку з цим просимо Вас запровадити мораторій на надання «зеленого тарифу» для малих, міні та мікро ГЕС в України до здійснення системних кроків щодо екологізації гідроенергетики. Такі кроки повинні спиратися на найкращу світову і європейську практику і передбачати, зокрема, виділення особливо цінних річкових ділянок, де будівництво мГЕС буде заборонено, а також вироблення і законодавче закріплення екологічних критеріїв, відповідність яким буде умовою надання «зеленого тарифу» для мГЕС. Це дозволить убезпечити від руйнування природні річки і створить відкриті і конкурентні умови розвитку малої гідроенергетики на ділянках, де розвиток можливий з огляду на екологічну і економічну доцільність.
В Україні діє Всеукраїнська громадська кампанія проти будівництва малих ГЕС, до якої приєднались науковці, туристи, представники місцевих громад та природоохоронні організації з різних регіонів України. Ми, як представники цієї кампанії, заявляємо про готовність співпрацювати над розробленням узгоджених вимог щодо можливого будівництва мГЕС, поліпшенням законодавства та екологічно-дружньої технічної та енергетичної політики держави.
З повагою, 16 квітня 2015 року
Анатолій Павелко, Дунайсько-Карпатська Програма Всесвітній Фонд Природи – WWF
Звернення підтримали:
Олексій Василюк, Національний екологічний центр України
Петро Тєстов, МБО «Екологія. Право. Людина.»
Оксана Станкевич-Волосянчук, РМГЕО «Екосфера»
Дмитро Скрильніков, ГО «Бюро екологічних розслідувань»
Галина Проців, Екологічний клуб «Край»
