Про сайт
На пропонованій електронній сторінці розміщено нариси та ширші матеріали, які містять дані головним чином про птахів України-Русі. Але в деяких з них подано інформацію і про птахів з інших куточків світу. Більшу частину описів укладено самим автором, лише окремі матеріали – у співавторстві з іншими орнітологами або журналістами, що проводили інтерв’ю.
Стиль викладу різний, від стисло-формалізованого у нарисах, підготовлених, зокрема, для енциклопедичних видань, і матеріалах, зроблених у формі інструкції або практичних порад, до художньо-образного, з лаконічними роздумами автора про проблеми співіснування птахів і людини. Переважає науково-популярний підхід у представленні майже усіх відомостей. Водночас на сторінці розміщено окремі суто наукові праці, зміст яких, як видається, може зацікавити ширше коло допитливих, а не тільки добірних науковців.
Основою для усього викладеного стали авторські спостереження і дослідження, перевірена інформація з оповідей колег, друзів-аматорів, приятелів, родичів, а також дані з друкованих першоджерел.
Більшість матеріалів, котрі розміщені на цій сторінці, були опубліковані в журналі «Біологія і хімія в школі» (потім «Біологія і хімія в сучасній школі», наразі «Біологія і хімія в рідній школі»). За незмінну професійну увагу до рукописів і згоду друкувати ці матеріали у журналі автор глибоко вдячний відповідальній редакторці Наталі Демиденко та головній редакторці Людмилі Величко.
Лише незначна кількість нарисів з цієї сторінки повторені на одній з ненатуралістичних інтернет-сторінок, яка за сутністю виявилася українофобською, а отже і русофобською. Шкода, що вони опинилися там через авторську необачність. А використання на інших інтернет-сторінках текстів з книжок «Птахи фауни України» та «Птахи садів і парків Києва» ніколи не було узгоджене з автором.
Бажання націлити увагу читача на птахів наштовхнуло на створення цієї сторінки, що стало технічно можливим завдяки Михайлу Петяху, якому автор щиро вдячний.
На цій сторінці повторені усі авторські матеріали, які надруковані у різних періодичних виданнях і розміщені раніше деінде в мережі Інтернет.
Художнє оформлення до кожного матеріалу зроблено у приємній співпраці з Григорієм Коломицевим. Висловлюю йому за це велике спасибі.
Супровідні фотографії залюбки надані колегами Наталею Атамась, Олександром Головачовим, Сергієм Домашевським, Ростиславом Журавчаком, Юрієм Семеновим, Євгенією Яніш, які є спеціалістами не тільки в галузі орнітології. Найбільше фотоілюстрацій використано з доробок давнього друга Олександра Архипова і Олексія Карпенка. Своїми фотороботами люб’язно поділилися допитливі натуралісти Віктор Волошин і Сергій Скрипчинський, а чудовими малюнками – відомий художник-авіаніст Ігор Землянських. Усім їм висловлюю велику вдячність. Буду вдячний й іншим доброзичливцям, хто погодиться, щоб їхні фотографії ілюстрували матеріали цієї сторінки.
Якщо Вам цікаво дізнатися докладніше про птахів – прочитайте матеріали цієї сторінки!
Ласкаво запрошую!
PS У представлених нарисах-оповідях читач неодноразово побачить використання назви «Україна-Русь» як означення сучасної нашої державної країни, і це не просто авторська образність думки, не метафора і не гіпербола. Кожен, хто хоча б трохи заглибиться у зміст істинних джерел з історії, щоб з’ясувати, стосовно якої країни правильно використовувати назву «Русь», зрозуміє, що такою єдиною країною є наша Україна. А кількастолітні зазіхання ординських загарбників, зокрема й сучасних, на горду назву «Русь» – то лише бажання прикрити нею власну меншовартість і намагання ввести в оману інших. Тільки Україна і є Руссю, а українська мова – це істинна руська мова.
Надії Прохорівні Масюк
Вкраїнська мова – мова руська
Пісенна, мелодійна, милозвучна,
Про мову українську каже світ.
Лірична, чарівлива, словом влучна,
Їй кілька сот, а, може, й тисяч літ.
Сколихана у пралісах Полісся,
Напоєна водою хвиль Дніпра,
Сповита шовком Степу, мова-пісня
Бажає людям щастя і добра.
Від Кия, Щека, Хорива і Діра,
Від Ольги й інших київських князів
Вона набрала сил, загомоніла
По всій Русі – від давнини часів.
Від Холма Руського на заході до сходу,
До річки з назвою Неруса, мова ця
Лунає з щирих уст мого народу,
Теплом, звитягою наповнює серця.
За річкою Нерусою земля неруська.
Назви річок промовисті й влучні.
А Чорна і Червона Русь і Білорусся
З родини Київської-Руської землі.
Пізніше обшир Києва й навколо
Вкраїною назвали сіячі.
Сплелись дві назви краю в нероз’ємне коло,
Як журавлів пролітних два ключі.
І в час Мазепи людність України
Народом руським звали писарі.
Ординець-москвофін – він із чужини,
З ворожим наміром до Руської землі.
Вкраїнська мова – мова руська.
Єдине ціле і єдина суть.
Будь-хто хай каже інше. Хоч і лусне,
Над правдою гори ніколи не здобуть.
Вкраїнська-руська мова – диво дивне.
Плекаймо нашу мову повсякчас!
Мрійлива і ласкава, легкоплинна.
Вона свята, в ній скарб життя для нас.
ГВФ 2007 р., 2016 р.