Сім держав будуть оберігати незаймані ліси Карпат
У п'ятницю 28 травня в Братиславі представники семи країн підписали угоду, згідно з якою взяли на себе зобов'язання щодо захисту старовікових і незайманих лісів Карпат.
Карпати є загальним регіоном для семи країн Центральної і Східної Європи, чотири з яких є членами Європейського союзу. Міністри всіх семи країн - Чеської Республіки, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України підтвердили свою прихильність принципам сталого управління, підписавши Протокол зі сталого управління лісами регіону.
Міністри зібралися в Братиславі на 3-й Конференції Сторін Рамкової конвенції про охорону та сталого розвитку Карпат, відомої як Карпатська конвенція.
"У Міжнародний рік лісів, урядів семи країн Карпатського регіону взяли на себе зобов'язання захистити і зберегти для Європи найбільше з решти лісових скарбів, найбільший на континенті масив природних і незайманих лісів, за межами Росії, який гостро потребує захисту", сказав Андреас Бекман, директор Дунайсько-Карпатської програми WWF.
Протокол направлено для підтримки або збільшення лісового покриву регіону, а також поліпшення захисних функцій лісів, таких як запобігання повеней і зсувів, регулювання водного циклу, а також поглинання вуглецю.
Відповідно до протоколу завданнями першорядної важливості є ідентифікація і захист природних, особливо незайманих лісів. "Важливо, щоб ці зобов'язання враховувалися і виконувалися на практиці» - підкреслив Бекман.
Близько 300 тис.га старовікових і незайманих лісів, що збереглися в Карпатах - це лише невеликий острівець великого лісового покриву, який колись покривав всю Європу. Ця площа включає в себе райони південних Карпатських гір Румунії, які представляють собою найбільші не фрагментовані масив лісів у Європі. Проте, велика частина цих лісів може бути залучена в експлуатацію і вирубана, так як тільки 18% з 250 тис.га стиглих лісів Румунії знаходяться на територіях, що охороняються. До складу незайманих лісів включено і більше 10 тис. га букових пралісів Східної Словаччини та Західної України, які включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У Словаччині, тільки 0,47% лісів можна вважати старовіковими, повідомив Бекман, пославшись на дані детальних польових обстежень, проведених в 2010 році. До початку цих досліджень вважалося, що як мінімум два відсотки від загальної площі лісів Словаччини можна віднести до цієї категорії.
Крім того, Бекман підкреслив, що лісовий протокол підключає до охорони лісових скарбів Карпат нові законодавчі інструменти і політичні зобов'язання, такі як нове законодавство ЄС про нелегальних рубках, Директиви про охорону притулків і птахів. Нове законодавство вимагає від держав-членів ЄС вжити конкретних заходів по боротьбі з незаконними рубками, які були однією з основних проблем у Карпатському регіоні.
Інтерактивний інструмент для відстеження деревини, розроблений румунським агентством лісового господарства, Romsilva, може сприяти здійсненню Протоколу та лісового законодавства ЄС, стверджує Бекман, пропонуючи використовувати його в якості прикладу для інших країн.
Румунія є одним з піонерів в Карпатському регіоні на шляху впровадження відповідального управління лісами, близько 2 млн. га з яких сертифікуються за схемою FSC.
Карпати є важливим резервуаром для збереження біорізноманіття, і останнім притулком в Європі для великих ссавців, таких як бурий ведмідь, вовк, і рись. У гірських лісах регіону водяться зубр, лось, дика кішка, сарна, беркут, пугач, тетерук, і безліч унікальних видів комах.
Лісовий протокол, від імені уряду України підписав Голова Держлісагентства Віктор Сівець. Крім цього, Україна, поряд з Румунією і Словаччиною, подала заявку на розміщення центрального офісу програми на її території, - в Чернівцях.
На закінчення, слід підкреслити, що підписання Лісового протоколу накладає великі зобов'язання на Державне Агентство лісових ресурсів. Для їх втілення, на мій погляд, насамперед необхідно:
- провести польову інвентаризацію старовікових і незайманих лісів українських Карпат та скласти відповідні карти
- переглянути діючу систему поділу лісів за цільовим призначенням
- з урахуванням міжнародного досвіду переглянути нормативи, що регулюють лісокористування в Карпатах
- розробити ефективну систему протидії нелегальним заготівлях в Карпатах
Крім цього, безумовно, необхідно реалізувати прийняті плани будівництва доріг та технічного переоснащення лісозаготівельного сектора лісового комплексу Карпат.
М. Попков (з використанням матеріалів зарубіжної преси),
Автор
