Московський капітал у Києві або провал року

У 2007 році в останньому тогорічному номері журналу «Власти денег» подавався перелік росіян, в яких не вийшло реалізувати свої плани на території України. Серед них, провалом року назвали також пані Батуріну, дружину мера Москви Лужкова, голову ТОВ «Інтеко-Буд» - дочірньому підприємству ТОВ «Интеко» -  будівельної фірми, яка потроху окуповує м. Київ. Її ТОВ було задіяно у скандалі зі забудовою території військового училища ім. Богуна (справа доходила майже до скорочення персоналу навчального закладу), заплави Десенки, що біля села Троєщина і навіть Протасового яру та Батиєвої гори.
Саме заплаву Десенки намагалась забудувати пані Батуріна у 2007 році. На останньому клаптику природи Деснянського району мав вирости цілий мікрорайон, який мав називатись Московським. Чудова перспектива для Московського мосту – завдяки однойменному мікрорайону остаточно перетворитись на суцільну пробку. Адже, виїзд з цього житлового комплексу планувався саме на багатостраждальний міст. Варто сказати, що територія зарезервована під парк Троєщина у 210 га та трохи менший Всеукраїнський парк пам’яті борців за свободу та незалежність України у 120 га, що мав бути наче всередині першого.
Забудову планували почати у липні. Батуріна заручилась підтримкою влади в 2006 році, отримавши 90 га землі в оренду і зобов’язання впорядкувати Всеукраїнський парк пам’яті борців за свободу та незалежність України (все це подавалось як співпраця Києва та Москви).  Цинізм…(найдивніше те, що жодна з організацій, що виставляє себе націоналістичною, не відреагувала на цей загарбницький крок з боку московської будівельної кампанії).
Підтримка підтримкою, але в своєму бажанні роздерибанити, київські депутати, мабуть, страждають забудькуватістю. Інакше пояснити той факт, що на тій самій території було віддано скандальні 54 га ООО «Росичи», на мою думку неможливо (в результаті, площі усіх трьох фірм накладалися). Чиновники також не врахували, що ділянки роздані прямо на тій території, де село Троєщина випасає своїх корів, косить сіно, ловить рибу, а найголовніше – на яку поклало око як на майбутню власність. Дане село вже славне своїми протестами та неохочим віддаванням власної землі.
Загалом, ідея з мікрорайоном Московським з’явилась у засобах масової інформації ще десь у 2002 році. За різних причин вона не втілювалась у життя. Чому вона не реалізувалась у минулому році – достовірно невідомо. Однак, є багато підстав вважати, що в першу чергу завдяки небайдужості місцевого населення і ряду природозахисних громадських організацій та студентських об’єднань.
Що було зроблено? Проведено фотовиставки, прес-конференції, флеш-моб біля центрального входу до парку, інформаційну кампанію у ЗМІ, зібрано підписи, відіслано кіпу листів у всі можливі інстанції і навіть заповідано деякі старезні  дерева…
Однак, святкувати перемогу занадто рано. Так вже повелося в Києві, що забудовник має звичку раптово зникати на декілька років і так само раптово повертатись. По-друге, по праву руку від моста, якщо їхати в сторону ж/м Троєщини вже ведется будівництво, яке лобіювали ще десь з 1999 року. Як зазначено на «бігборді», на зруйнованій заплаві Десенки збираються звести житловий комплекс «Дніпровська пристань». Приблизно рік тому оголошення відкорегували, зробивши акцент на будівництві чергового мегамаркету «ОК». Варто сказати лише те, що власницею даної мережі магазинів є наша добра знайома пані Батуріна.
Отже, боротьба ще не закінчилась…

Шевченко Наталя