Нас продовжують труїти. За підтримки Секретаріату Президента.

Про регулярні спроби закордонних та вітчизняних «підприємців» нагодувати українців виноградом з пестицидами, кропом, салатом та кабачками із конячими дозами нітратів, ковбасою із пліснявою та букетом хвороботворних бактерій ми уже інформували наших читачів («Їжте гидоту і мовчіть», СП №7 від 15.04.2008), як і про намагання Секретаріату Президента знищити і без того урізану до мінімуму державну сертифікацію – останній бар’єр на шляху цієї гидоти до нас, до споживачів.
Здавалося б, дивуватися уже нічому. Аж ні! Іще не все сказано остапами бендерами харчового ринку. І жага президентських соратників залишити нас із отрутою сам на сам теж не вщухає.

Згущеномолочний детектив

У лютому 2008-го фахівці науково-дослідного центру Укрметртестстандарту дослідили 9 зразків молока цільного згущеного з цукром (дата виробництва листопад 2007–січень 2008), придбаного в супермаркетах м. Києва. П’ять зразків жодних нарікань не викликали, а чотири (виробники: ВАТ "Ічнянський молочний комбінат", ТОВ "Городокконсервмолоко", ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат") виявилися не «згущенкою». Замість збираного молока, яке є основою цього продукту, у баночках знайшли від 20 до 95%... рослинних жирів. Хто сумнівається – може подивитися протокол обстеження харчової продукції №1249-1257/08-х від 21.02.2008.

Після того як кому і скільки треба залили гарячого лою, Держспоживстандарт вирішив зробити контрольну перевірку. У квітні–травні 2008-го представники його територіальних центрів відібрали, а специ знову ж Укрметртестстандрту дослідили 15 зразків згущеного молока та згущених вершків (дата виробництва березень–травень 2008 року) восьми різних виробників. Цього разу «пальонкою» виявилися тільки два зразки, де було не багато зайвого – від 10 до 20% рослинних жирів.

Так і хотілося заспівати «Всьо харашо, прекрасная маркіза». Виробники, які на початку 2008 року випускали фальсифіковану продукцію, виправилися і можна було б доповідати про успішну роботу. Але щось заважало державним контролерам спокійно спати, щось муляло. Невже ж у наш час безмежжя так легко вдалося перевиховати любителів заробити на рівному місці? Адже за оцінкою фахівців на одній банці молока згущеного з цукром фальсифікатор одержує гривню, а то й півтори неврахованого прибутку. А випускається «згущенки» 2–3 млн банок на місяць. От і порахуйте, на яку суму наживаються «хіміки».

І державна служба стандартів вирішила: а перевіримо чарівні бляшаночки ще разочок. У травні 2008-го представники Укрметртестстандарту в супермаркетах, невеликих магазинах та кіосках м. Києва, Київської і Закарпатської областей закупили 21 зразок (дати виробництва січень-квітень 2008 р.) молока цільного згущеного з цукром, вершків згущених з цукром і молока згущеного вареного 8-ми виробників і перевірили його.

Як кажуть в Одесі, «мам-ма дарагая»: рослинні жири – аж у 12 зразках! До 80–90%! І це знову ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" (2 зразки), ТОВ "Городокконсервмолоко"(1 зразок), ВАТ "Ічнянський молочний комбінат" (6 зразків), а також потрапив до цього списку і ЗАТ "Лозовський молочний завод" (1 зразок). Що цікаво: незалежно від того, де збувалася продукція, тенденція однакова.

Про фальсифікацію молочних продуктів (масла вершкового, молока згущеного, йогуртів, сиру) фахівці Укрметртестстандарту доповідали не раз і на різних рівнях. Та краще, як бачимо, не стало. І не могло стати! Бо з 25.09.2007 р. молоко згущене виключене з переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації! До цієї дати кожна партія «згущенки» перед відправкою на ринок мала отримати державний сертифікат. Тепер же цього контрольного пункту немає і фальсифікат вільно поступає на прилавки.

Безковбасна ковбаса

Не підлягає обов'язковій сертифікації чимало інших продуктів, зокрема, ковбаса. Тому маємо на прилавках «щось» довге й кругле, яке тільки називається ковбасою. Бо замість м’яса там «сидить» суцільна соя. Далі буде ще гірше, бо новими стандартами та технічними умовами, які вводяться в дію з 01.04.2009 року, застосування соєвого білка і його похідних дозволять офіційно – у ковбасах традиційних найменувань: варених, сосисках, сардельках, ковбасах напівкопчених (за винятком ковбас вищого сорту). Вміст соєвого білка у виробах 1–3 сорту буде дозволено від 10–20%. У ковбасах варено-копчених, сирокопчених і сиров’ялених традиційних найменувань використання соєвого білка заборонено. Але як і хто перевірятиме дотримання цих нових стандартів?

Проконтролювати, скільки сої поклали виробники у свій продукт, можливо лише на самому виробництві – під час перевірки закладки сировини відповідно до затвердженої рецептури. А у готовому виробі – ніхто не береться. Тільки лабораторія молекулярно-генетичних досліджень, використовуючи метод ПЦР (полімеразної ланцюгової реакції), здатна якісно визначити наявність чи відсутність соєвого білка в ковбасних виробах. Така лабораторія є в Укрметртестстандарті. При проведенні аналізу 13 зразків ковбасних виробів, придбаних у торговій мережі міста Києва, у 8 виявлено соєвий білок. Хоча маркування не містило інформації про його наявність! Причому у 4-х зразках виявлено не просту сою, а генетично модифіковану, у двох з них – у кількості понад 5%, що на думку багатьох фахівців робить такий продукт вкрай небезпечним.

Такі спецлабораторії потрібні не лише у Києві, а й у всіх регіонах України. Теоретично. Адже державну сертифікацію «орли» Президента пропонують геть відмінити. То для чого козі баян? Пхай у ковбасну шкірку (штучну!) хто що хоче, контролю ж – практично ніякого.

Триста «стандартівців». Зі зв’язаними руками

Триста спартанців змогли колись довго і успішно чинити опір цілій персидській армії. Відчутний опір неякісній продукції могли б чинити і нинішні «стандартівці» – працівники Держспоживстандарту, який має відділення в усіх областях України й доволі непогано оснащені лабораторії та навчених спеціалістів. От тільки так само як зрадник провів персів в обхід спартанського загону, так і Секретаріат Президента веде в обхід контролю неякісні товари, зокрема й харчі. Перелік товарів, які підлягають обов’язковій державній сертифікації на сьогодні скорочено до мінімуму. У ньому залишилося тільки 26 (із багатьох сотень, із тисяч!) позицій харчових продуктів – це здебільшого алкогольні вироби, продукти дитячого харчування, консервована продукція – та й то, як бачите, не уся. Але й цей куций перелік президент хоче відмінити.

Ось що сказав у відповідь на моє питання «Як сьогодні законодавство захищає українського споживача від неякісних товарів» заступник генерального директора ДП "Укрметртестстандарт" Віктор Ример:

– Не так давно Секретаріатом Президента було подано до парламенту два доленосних для України законопроекти. У разі їх прийняття вони могли зруйнувати існуючу в країні систему контролю якості продукції, яка виробляється у нас або імпортується в Україну. Законопроект 1363 передбачав скасувати узагалі таке поняття як «сертифікація» – в усіх законодавчих актах. Але ж сертифікація є одним з основних і – дієвих! механізмів оцінки відповідності стандартам якості продукції (зокрема, й харчової). Немає терміну «сертифікація» – немає й процесу сертифікації. Тобто цей важливий механізм контролю був би знищений. На щастя усіх споживачів, депутати не підтримали цей законопроект і тим самим поховали його (законопроект підтримали лише 80 депутатів – О.Л.).

А от другий законопроект – 1365, «Про державний ринковий нагляд» усе ще залишається на порядку денному. На жаль, він також як і перший, не враховує ні європейського, ні світового досвіду. Цей проект начебто має убезпечити мешканців України від недоброякісної продукції. Натомість він знімає контроль за цілою низкою товарів, у тому числі за харчовими продуктами. Тому сьогодні ми проводимо роботу з авторами законопроекту з надією, що знайдемо спільні позиції. Держспоживстандарт підготував свій варіант такого законопроекту – якраз із урахуванням європейського досвіду, який, зокрема, забезпечує відповідальність постачальників або продавців за якість продукції. Ще раз підкреслю, цей закон одразу наблизить нас до європейських норм. Якщо найважливіші положення нашого варіанта включать до законопроекту 1365, це стане його вагомим внеском у створення системи безпеки українських споживачів. Тож безпека споживачів має бути першочерговим завданням будь-якого чиновника, державного діяча.

Які «державні діячі», на жаль, працюють у Секретаріаті Президента знаємо. Тому за долю нового закону переймаємося всерйоз. І дай нам, Боже, помилитися у своїх вельми песимістичних прогнозах.

Олег Листопад
«Селяньска правда», 15 липня 2008