Чіпування деревини як панацея?

Електронний облік деревини, на який покладають великі надії лісівники, на думку екологів, «рятівним колом» для наших лісів не стане Лісівники переходять на електронну систему обліку деревини — кожне зрубане дерево невдовзі матиме вживлений чіп, у якому буде зашифрована інформація про те, де, коли і хто його зрубав, а також довжина, діаметр та об’єм колоди. У трьох лісгоспах Львівщини електронна система має запрацювати вже цього року. А на решті підприємств управління лісового та мисливського господарства Львівщини, як і по всій Україні, — до закінчення 2012 року.

«Нововведення має попередити незаконний обіг деревини. Якщо якась колода не матиме чіпу, це автоматично викликатиме запитання, звідки вона. Тобто, значно спроститься робота для правоохоронних і контролюючих органів», — переконаний начальник управління лісового та мисливського господарства у Львівській області Анатолій Дейнека.

Електронна система обліку деревини передбачає кілька елементів, по-перше, проведення відводів і таксації лісосіки електронними вимірювальними інструментами. Ними міряють діаметр дерев і їхню висоту, аби у такий спосіб за таксаційними програмами розраховувати обсяг деревини, що надійде. Після цього у кожну колоду ділової деревини встановлять електронний чіп. Водночас, інформація закодована у кожному чіпі, буде подана в єдину Всеукраїнську базу даних.

Від нововведень на Львівщині очікують суттєвих результатів: «Стрийський лісгосп уже два роки таким чином маркує деревину, що заготовляє. Сьогодні незаконних рубок там практично немає. Якщо в сусідньому Старосамбірському районі за це півріччя ми виявили понад 1000 метрів кубічних незаконних рубок, то в Стрийському районі це лише приблизно 10 метрів кубічних», — стверджує Анатолій Дейнека.

Втім, обійдеться така система недешево. Лісгоспам потрібно закупити електронні прилади, які вимірюватимуть розмір колоди, чіпи та обладнання для їх вживлення, комп’ютерну техніку для оперативного вводу даних про зрубану деревину, а також зчитувальні пристрої для контролюючих органів. «У середньому для одного лісгоспу приладдя для введення нової системи обійдеться приблизно 150—200 тис. грн», — розповідає начальник управління. На Львівщині 16 державних лісгоспів. Отже, перехід на нову систему коштуватиме в межах від 2 млн 400 грн до 3 млн 200 грн. Втім, ця цифра порівняно невелика, адже, за даними управління лісового та мисливського господарства, лише минулого року в нашій області зафіксували приблизно 8 тис. м3 незаконних рубок, а це приблизно 12 млн грн втрат. Якщо додати до збитків від незаконних рубок ще й збитки, завдані повенями, деградацією ґрунтів і збідненням біорізноманіття, спричиненим незаконними рубками, то затрати цілком себе виправдовують.

Втім, ефективно система зможе працювати лише за умови переходу на неї всіх користувачів лісу. Натомість так звані колгоспні та військові ліси наразі на неї не переходять. «На електронну систему обліку деревини переходять лише ліси Державного агентства лісових ресурсів. Інші ліси нам не підпорядковані. Але я думаю, що Державне агентство перед Кабінетом Міністрів, перед засновниками, облрадами, буде ставити це питання і намагатиметься досягти порозуміння», — стверджує Анатолій Дейнека.

Натомість експерти з неурядових організацій не вірять, що перехід на електронний облік стане панацеєю, яка врятує українські ліси. «Перехід на електронний облік, однозначно, — передова європейська практика. Однак усіх проблем вона не вирішить. Скажімо, іноді лісівники опиняються в таких умовах, коли до деяких ділянок лісу немає достатньої кількості доріг, отже, немає доступу. Але вони мають план, і щоби його виконати та забезпечити заробітну плату, рубки потрібно проводити. Отже, іноді рубають там, де можна було б цього уникнути. Скажімо, до санітарних рубок відводять такі ділянки, які дуже умовно можна було вважати за санітарним станом такими, що їх би було варто рубати. Це одна зі схем, на яку електронний облік не вплине», — стверджує доцент Національного лісотехнічного університету України, експерт фінансованої Євросоюзом програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму європейської політики добросусідства та Росії» (ENP-FLEG) Ігор Соловій.

Загалом, коли йдеться про кількість незаконних рубок, то вона суттєво різниться залежно від того… хто рахує. «Офіційно статистику ведуть лише щодо незаконних рубок (самовільних), коли приходять до лісу, виявляють пеньки, і не відомо, хто їх зрубав. Або коли ловлять на гарячому дядька з парою зрубаних на дрова дерев чи бригаду з бензопилами, яка валить ліс без жодних дозволів. Натомість скільки дерев зрубано внаслідок порушення правил ведення господарства (перейшли за ділянку, забагато на ній вирубали) та в результаті корупційних дій, такої статистики немає», — стверджує Ігор Соловій. От і виходить, що підрахунки часом різняться на порядки (держагенція лісових ресурсів стверджує, що незаконно вирубають 0.5% загального обсягу заготовленої деревини, а за даними незалежних експертів, ця цифра сягає 15—20%. – Авт.).

«Електронний облік деревини справді може зменшити на певному етапі незаконні рубки. Але це стосується, здебільшого, тільки тієї частини, що в класичному розумінні державних структур є незаконною деревиною — рубки без будь-яких дозвільних документів, що, за різними підрахунками, становлять 10—15%. Це незаконні рубки, які здійснюють люди, відсторонені від лісового господарства. В Україні такі рубки не є домінуючими, оскільки значну частину деревини незаконно добувають за допомогою різних схем за згодою або за участю самих працівників лісового господарства — їх здійснюють на основі підробних дозвільних документів. Або на основі справжніх, але з порушенням законодавства: скажімо, коли виписують квиток на вирубування 10 м3 деревини, а вирубують 15, або рубають за межами лісосіки, або вартість деревини занижують, або рубки проводять у місцях, де вони заборонені тощо. А якщо лісівники мають стосунок до таких рубок, то вони, найбільш імовірно, зможуть встановити й електронні бірки», — розповідає член неурядової організації «Бюро екологічних розслідувань» Анатолій Павелко. Відтак, запровадження електронного обліку деревини торкнеться, здебільшого, селян, для яких незаконно зрубана смерека іноді чи не єдиний спосіб заробити, аби купити дітям взуття та зошити і відправити їх до школи. Натомість налагоджених корупційних схем зі значними оборотами деревини таким чином побороти не вдасться.

Аби навести лад у лісах України, необхідно більш ретельно добирати кадри, вважає Анатолій Павелко: «Необхідне чітке розділення бізнесу і тих, хто здійснює управління у сфері лісового господарства. Окрім того, має бути персональна відповідальність керівників лісової галузі за кадри, які вони призначають. У нас продукують багато антикорупційного законодавства, відповідно до якого треба декларувати статки родичів, близьких осіб тощо. Втім, така система не буде ефективною, доки кожен не відчує свою персональну відповідальність за тих, кого він призначив. Лише тоді керівник у лісовому господарстві добре подумає, кого він бере на роботу». Крім того, на думку Анатолія Павелка, вкрай необхідним є формування у лісівників екологічної свідомості і розуміння, що ліс це не лише певна кількість кубометрів деревини, які можна продати, але й складна екосистема.

Для порятунку лісу потрібно змінювати й законодавство. «Щоб позбутися нелегальних рубок, треба спочатку чітко виписати у законодавстві, що ж таке нелегальні рубки і що таке нелегальна деревина, — вважає голова «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський. — Треба навести лад у Кримінальному та Процесуальному кодексах, бо, з одного боку, крадії, які цуплять вагонами, уникають покарання, а з іншого, бабця, яка зрубала зломлену вітром тополину, йде під суд!

Хоча у наших законах є чимало хорошого, узяти бодай прописану там державну власність на ліси, як основну форму власності на цей ресурс. Але чимало треба й кардинально міняти – й у Лісовому кодексі, і у суміжних законах, і у постановах Кабміну, і в інструкціях і наказах Держагенції лісових ресурсів. Про це говорить чимало фахівців, це добре помітно і на підставі низки досліджень Світового банку. Слово зараз за Мінагрополітики, яке після проведення адмінреформи нині відповідає за лісову політику і має право законодавчої ініціативи у цій сфері», — стверджує Борис Васильківський.

Наталя Горбань, ratusha.lviv.ua