Як рівненський бурштин перетворює чиновників на мільйонерів

Розслідування телепередачі "Дістало!" теми незаконного видобутку Бурштину на Рівненщині:

Після виходу цього матеріалу "Громадське радіо" взяло інтерв'ю у журналістки Тетяни Іванченко, яка готувала сюжет. 

Ірина Соломко: Як вам вдалось дістатись до місця видобутку бурштину?

Тетяна Іванченко: Це було нелегко, там є своя система сповіщення, спеціальні люди, що повідомляють про чужих людей. І ті, хто там працює, за 2 хвилини вже тікають. Там працюють молоді хлопці, навіть діти. Для мене було відкриттям, що тут, за розповідями місцевих мешканців, учні та вчителі кидають школи і ідуть мити бурштин.

Андрій Куликов: Наскільки ця територія контролюється українською владою?

Тетяна Іванченко: Є цілі райони, наприклад, Рокитнянський, де владу не визнають, туди навіть міліція не їде, а керівник СБУ області сказав, що не може нам гарантувати безпеку на цій території. Те, що ці райони контролюють бандитські угрупування, склалось історично, вони мають свої домовленості з місцевими органами. Ми дізнались, що це львівські і київські бандити з кличками «Морда» і «Кєпки», їх там знають усі.

Ірина Соломко: Коли вони там з’явились?

Тетяна Іванченко: Вони там були і раніше, але місцеві кажуть, після Євромайдану почалась «махновщина», кожен хоче увірвати свій куш. Є гучна справа з колишнім депутатом-регіоналом, яка тягнеться вже майже два роки, але він там фігурує лише як свідок. Місцевий прокурор розповідав, що йому пропонували 15 тис. доларів, щоб протягом 3 годин ніхто не заважав «помити» цей янтар.

Ірина Соломко: Прокоментуйте запис розмови з колишнім керівником СБУ, який зізнається в участі у схемі.

Тетяна Іванченко: Цей запис мені взагалі приніс кур’єр. Людина на відео — Олег Назарук, колишній заступник голови СБУ в Рівненській області. Усі називають його однією з ключових ланок цієї схеми, наразі він звільнений з посади, але не зі служби. На відео він розповідає, скільки коштують місце, помпа, називає суми зарплат робітників. Місцеві мешканці проте кажуть, що вони готові працювати легально і платити податки державі, але їм потрібен закон.

Андрій Куликов: Куди потрапляє бурштин з України?

Тетяна Іванченко: Це Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Китай і Польща.

Ірина Соломко: Ви віднесли докази в НАБУ.

Тетяна Іванченко: Так, ми віднесли усі наші матеріали, весь фактаж в НАБУ, буквально через кілька годин мені передзвонив Ситник і уточнив деякі дані. Хочеться вірити, що ці нові люди поза системою. Це дійсно система, яку важко зламати, бо вона веде у владні кабінети.

Андрій Куликов: Це редакційне завдання чи особистий інтерес?

Тетяна Іванченко: Я би хотіла зробити великий фільм на цю тему, щоб вирішити проблему глобально.

Бо зараз зникають матеріали по справах. Наприклад, з обласного управління міліції вкрали 138 кг бурштину, 80 тис доларів і блокнот з описом усіх схем. Це ж кілька мішків доказів! А переправити тонну бурштину в Білорусь — не проблема.

Ірина Соломко: Ви дізнавались, як пов’язані з цим прикордонники?

Тетяна Іванченко: Основні два канали — Одеса та аеропорт «Жуляни» в Києві. Прикордонники за покривання контрабанди отримують від 400 до 4000 доларів.

При цьому ця тема не нова, про неї говорять кожного року. І побороти систему може та верхівка, до якої тягнуться всі ниточки, була б воля.