Литвин пропонує знищити всіх бакланів
Слід зазначити, що саме поняття "шкідлива" тварина в наше час є анахронізмом, що має аморальне і антиекологічне звучання. Тварин не можна розділити на "шкідливих" або "корисних", бо вони також мають право жити на цій Землі, як і людина. Тим більше ніхто не має права засуджувати їх до повсюдного знищення, навіть В. Литвин.
Підводячи економічну базу під свій законопроект, В. Литвин звинувачує великого баклана в масовому поїданні риби і поширенні заразливих хвороб.
Насправді баклани шкодять не рибному господарству, а приносять користь, поїдаючи в першу чергу хвору (так як її легко зловити, чим здорову і спритну), чим рятують здорову рибу від масових захворювань (глисти і тому подібне).
Баклани не розносять жодних епізоотій. Хвороби розносять щури і миші, які зараз масово плодяться в Україні з причини величезної кількості куп сміття, що залишається після туристів і відпочивальників. Потрібно вести боротьбу із сміттям, а не з бакланами.
Великий баклан якого хочуть занести в список "шкідників", дуже схожий на інші види бакланів, що мешкають в Україні - малого баклана і довгоносого баклана, занесених у Червону книгу України. В разі попадання великого баклана у список "шкідників", дозволених до повсюдного знищення, мисливці швидко перестріляють і останні особини інших рідкісних видів малого бакланів і довгоносого, дуже схожих на великого.
У разі гострої необхідності регулювання чисельності великого баклана в окремих регіонах його зовсім не потрібно заносити в список "шкідників" у Закон "Про мисливське господарство і полювання", ст. 33, оскільки згідно ст. 32 "Регулювання чисельності диких тварин Закону "Про тваринний світ", будь-який вид диких тварин можна регулювати за дозволом місцевого органу Мінприроди України і під його контролем.
Дивно, що спікер Верховної Ради України В. Литвин ніяк не проявив себе на законодавчому полі охорони природи де невирішених проблем більш ніж достатньо, зате наголосився як поборник видового терору, направленого проти "братів наших менших".
Хотілося б В. Литвину нагадати повчальну історію з китайськими горобцями, яких в 1958 р. Мао Цзедун наказав знищити, а потім горобців довелося за гроші завозити в Китай з інших країн, щоб врятувати поля з розмноженими гусеницями, яких раніше поїдали горобці.
Директор