В Дніпропетровську вбито еколога Володимира Гончаренка

В Дніпропетровську був жорстоко вбитий відомий український еколог, керівник громадського руху України «За право громадян на екологічну безпеку", видавець газети «ЕКО Безпека", заслужений працівник промисловості України, академік Академії інженерних наук України і Міжнародної академії наук екології, безпеки людини та природи - Гончаренко Володимир Іванович.

Як повідомляють, під час поїздки на дачу його автомобіль був заблокований іншим автомобілем, кілька «братків» витягли його з машини і жорстоко побили. Від отриманих травм Гончаренко В.І. помер в лікарні.

Друзі та колеги однозначно пов'язують цей злочин з його професійною екологічної та громадською діяльністю. За їхніми словами, загрози з боку незвестно Володимир Іванович отримував неодноразово.

Серед питань, які регулярно піднімав еколог, такі як виробництво і утилізація компонентів автомобільних акумуляторів (свинцю та кислоти), тотальне забруднення водойм Україна і якість питної води, проблеми атомної енергетики, гірничо-збагачувальної промисловості, радіаційного забруднення, утилізація побутових та промислових відходів та інші. Звіти про проблеми, які готував Гончаренко, завжди базувалися на дослідженнях, які проводив особисто він і його науковий колектив і відрізнялися незаперечними фактами і залізною аргументацією.

- Найбільшим ворогом екології є байдужість і некомпетентність, а іноді й злочинна бездіяльність наших чиновників, відповідальних та контролюючих в нашій країні безпечну для життя і здоров'я людини довкілля, - говорив Володимир Гончаренко.

27 липня Володимир Іванович на своїй останній прес-конференції оголосив інформацію про знаходження в Саксаганському районі Кривого Рогу 180 тонн хімічно забрудненого і радіоактивного металобрухту, який потрапив у місто при явному потуранні влади і правоохоронців.

Матеріали останньої прес-конференції Гончаренко

У місті Калуш Івано-Франківської області довгі роки діяло хімічне виробництво, один з продуктів якого - гексахлорбензол - отрутохімікат 1-го класу небезпеки, використовується в сільському господарстві для труїння комах та грибків. При виробництві цієї отрути були задіяні теплообмінники.

З часом теплообмінники втратили технологічні функції, їх поховали на полігоні в Калуші. У 2005 році ці теплообмінники відкопали «металісти» і продали їх ТОВ «Укр-Євро», яке 26 лютого 2006 відвантажило їх на ПАТ «Міталл-Стіл Кривий Ріг».

У металевих конструкціях теплообмінників міститься 50% шламу з вмістом гексахлорбензолу. До нас в область потрапили три теплообмінника загальною вагою 183 тонни, в яких близько 90 тонн небезпечного шламу.

У квітні 2006 року, коли працівники заводу почали різати конструкції, у них відразу почалися запаморочення, пішла носом кров - це симптоми отруєння парами гексахлорбензолу. Після цього інциденту теплообмінники повернули «Укр-Євро».

Щоб приховати небезпеку металобрухту, «Укр-Євро» робить рокіровку - перевозить конструкції на підприємство «Югвторметпром» в Кривому Розі - мовляв, на зберігання.

Нічого не підозрюючи співробітники «Югвторметпрома» теж намагалися розрізати теплообмінники. Знову отруєння і госпіталізація. У 2010-му, коли «Югвторметпром» очолив новий директор Савицький, ситуація повторилася - робітники знову отримали отруєння.

Зробити можна тільки одне - утилізувати небезпечні конструкції, але це коштує чималих грошей - 26 000 за кожну тонну. І зробити це можна тільки за кордоном. Але займатися цим повинен власник - «Укр-Євро». Їм знову керує хтось Куценко, який тимчасово попрацював на «Югвторметпроме», а тепер (слідом за обмінниками?) повернувся на стару фірму. 9-10 липня теплообмінники вивезли.

Теплообмінники при нагріванні виділяють отруйний газ. Страшно уявити, скільки його потрапило в атмосферу, поки їх везли під палючим сонцем на вантажівках. Співробітники «Югвторметпрома» кажуть, що після того як вантаж виїхав, вони прибрали з майданчика 3620 кг шлаку. Скільки ж його виспалися по дорозі?

Про факт перевезення отруйного металобрухту через весь Кривий Ріг громадські активісти повідомили в усі контролюючі інстанції, тим більше що у «Укр-Євро» немає дозвільних документів на транспортування. У відповідь - мертва тиша.

На шляху нам не зустрілося жодного даішника. Таке відчуття, що після нашого повідомлення вони з переляку поховалися. Спочатку теплообмінники були вивезені за адресою вул. Джаліля, 24 - на ТОВ «Крівбассметпром». А коли громадськість надали в усі інстанції фото місця розташування смертельно небезпечного вантажу, його знову перевезли в район «техбази» в Саксаганському районі.

А місцеве МНС бадьоро відрапортувало, що такого вантажу в місті немає, та й перевезти його неможливо: «Виїздом на місце на вул. Степова, 2 встановлено, що слідів зберігання, вивезення металоконструкцій теплообмінника немає. Ширина проїзної частини не дає можливості для проїзду великогабаритної автомобільної техніки. За адресою Джаліля, 24 знаходиться ТОВ «Крівбассметпром». Металеві конструкції на території підприємства відсутні».

Але коли на місце знаходження теплообмінників в Саксаганському районі виїхала знімальна бригада одного з центральних телеканалів, МНСники прокинулися і прозріли. Повідомили нам, що таки виявили небезпечний металобрухт і навіть будуть брати проби на його радіоактивність.

Задумана злочинна схема проста: «металісти» поріжуть теплообмінники на підприємстві «Крівбассметпром» і маленькими партіями будуть підмішувати в металобрухт, поставляючи його на металургійні заводи. А залишки гексахлорбензолу, можливо, закопають десь в кар'єрах в Саксаганському районі.

Уточнимо, що поруч з майданчиком, де будуть різати теплообмінники, знаходиться Карачуновське водосховище, що забезпечує жителів міста питною водою. І таким ось чином 183 тонни отрути вступлять в контакт і з навколишнім середовищем, і з людьми.

Щоб ви розуміли масштаб катастрофи, повідомимо, що досить велика частина металобрухту для меткомбінатів області видобувається і поставляється з Чорнобильської зони. За даними СБУ, звідти протягом 20 останніх років щорічно вивозиться близько 100 тонн брухту, причому як з санкцій держорганів, так і силами «чорних» металотрейдерів.

Дніпропетровськ же цікавий «металістам» наявністю вантажного порту, звідки метал везуть за кордон. До речі, на початку 2011 року Туреччина вже заявила про те, що з України їй постачають партії металобрухту з підвищеною радіоактивністю. Туреччині такий металобрухт не потрібен. А Дніпропетровську? А Кривому Рогу?

За матеріалами, gazeta.dp.ua, texty.org.ua, blogger.com.ua

 
Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!