У селі Базальтове знаходять агати й аметисти

Фото Олени ВЛАСОВОЇ30-метрові базальтові стовпи поблизу села Базальтове у Костопільскому районі на Рівненщині зовні нагадують закам’янілий водоспад, що має кілька каскадів. Розташовані стовпи на території Івано-Долинського кар’єру. Більше таких в Європі немає.

Дорога з обласного центру займає півтори години. Прямі маршрутки до Злазного ходять чотири рази на день. Квиток до села Базальтове коштує 11–12 грн. Далі треба йти пішки.

— Зручніше брати свій транспорт, щоб об’їхати усі п’ять кар’єрів, — радить 52-річний рівнянин-мандрівник Олексій Яценюк. — Стовпи усюди мають різну довжину — від 3 до 30 метрів.

Перш ніж їхати, варто повідомити керівництво кар’єру.

— Це треба зробити, бо у кар’єрах N2, 4 та 5 досі тривають вибухові роботи, — пояснює директор підприємства Галина Довжаниця, 42 роки. — Монолітний базальт підривають, переробляють на щебінь.

Стовпчастий базальт не підривають. Він відколюється правильними колонами 2–4 м довжиною. Найкраще стовпи видно у відпрацьованому кар’єрі N3. Нині він затоплений.

— Тут колись добували стовпи по 8–12 метрів, — розповідає 33-річний Микола Яцика, майстер гірничо-виробничого цеху.

Базальт — вулканічна гірська порода, що утворилася при виверженні магми на поверхню. Її вік — 620–650 млн років.

— Родовище добре збереглося, бо було перекрите пісками та крейдою, — пояснює геолог 46-річна Марія Криницька. — Гавайські острови, вулкани Етна та Везувій теж є базальтовими конусами.

Усі стовпи в кар’єрах — правильні багатогранники. Таку форму їм надала природа. Деякі мають 4 грані, інші — 6–8.

За переказами, першим базальтові стовпи відкопав чоловік із села Берестовець 1635 року. Селянин рив колодязь і зламав лопату об камінь. Уламки базальту він вбудував у хату. Бруківкою з костопільського базальту викладено майдани в Парижі, Варшаві, Брюсселі, Відні, Берліні, Красну площу в Москві.

— На основі базальту виготовляють навіть теплозахисне покриття для космічних кораблів, — пояснює геолог. — Ще роблять тканину для пошиття пожежних костюмів і скафандрів.

Під застиглою лавою досі знаходять мінерали-самоцвіти.

— Оце кварц, — Марія Криницька показує вивернутий шмат базальту. Роздивляється кристали у лупу з двома скельцями. — А ще трапляються агати, яшма, аметист, кристали кальциту, пейзажний камінь — берестовіт.

Агати та вода з кар’єру N3 мають цілющі властивості. Місцеві селяни купаються у ній, щоб оздоровити шкіру.

— У біблейській легенді купальня біля Овечої брами також була розташована у базальтовому кар’єрі, — пояснює Олексій Яценюк.

Посеред озерця розташований Острів кохання. Це кілька десятків метрів суші, рясно вкритої деревами та кущами.

— Закохані парочки часто запливають туди, щоб побути на самоті. Звідси і назва, — усміхається майстер Микола Яцика. — А ще з острівця відкривається найкращий вид на базальтові скелі.

У селі Базальтовому живуть заможно. На спецкар’єрі працює понад 200 місцевих робітників.
— Тут через хату люди мають по ”джипу” або іншій іномарці, — каже голова районної ради Віктор Талащук, 42 роки. — У цій місцині базальт добували ще за поляків, із 1861-го. Тому робота і гроші завжди були. У давнину село називали Яновою Долиною. Тепер від тої назви залишився Івано-Долинський кар’єр.

Олена ВЛАСОВА, gazeta.ua

Автор

Природа України – це спроба створити унікальний інтернет-ресурс, який би став епіцентром інформаційного середовища у сфері охорони природи та екології; виконував би роль головного новинарного та енциклопедичного джерела для всіх, хто небайдужий до своєї рідної української природи та землі; об’єднав би усіх зацікавлених та задіяних у сфері охорони довкілля у своєрідну соціальну мережу та став би осередком проведення всеукраїнських кампаній на захист природи ...далі


Приєднуйтесь!