Українські екологи критикують зведення в Карпатах малих ГЕС. Через хибне планування під загрозою опинилась риба в гірських річках, заявляють захисники довкілля.
На гірських річках Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей планують збудувати більше півтисячі об’єктів малої гідроенергетики. На перший погляд ідея чудова: малі ГЕС покликані виробляти “чистий” струм, без шкоди довкіллю, на основі відновлювальних природних джерел енергії. Також природоохоронці наголошують, що вони аж ніяк не проти будівництва міні-ГЕС як альтернативного, “зеленого” джерела енергії.
Ідея гарна, але…
“Але ці добрі задуми в Україні перетворюють на загрозливі для природи проекти”, – застеріг у розмові з DW еколог Дмитро Скрильніков. Він вказує на відсутність стратегії в держави щодо зведення таких об’єктів, бо не можна будувати там, де заманеться інвестору, тим паче в Карпатах. За його словами, спочатку треба взагаі визначити оптимальну кількість міні-ГЕС, подивитись на яких саме річках чи ділянках можна будувати, а на яких категорично заборонено, зазначає співрозмовник.
“Відомо, що вже видано дозволи на будівництво чотирьох станцій в межах однієї території, у басейні однієї тієї ж річки – Білий Черемош, – наводить приклад Скрильніков. Об’єкти зводитимуть за типом деривації: встановлення греблі і відвідної труби діаметром до 3 метрів, якою спускатимуть воду на турбіну. Тобто, річку так би мовити “заганятимуть” у трубу. Експерт переконаний, що це негативно вплине на якість води, швидкість течії, в результаті на розмноження риби та інших водних організмів.
Одна з гідроелектростанцій, які планується звести на Білому Черемоші, – Голошинська мала ГЕС у Верховинському районі. ЇЇ будівництво фінансуватиметься частково за рахунок кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Еколог Всесвітнього фонду природи (WWF) Анатолій Павелко зазначає, що це “показовий приклад з цілої низки проектів, які несуть загрозу довкіллю”. Він піддав критиці той факт, що інвестори повністю проігнорували думку громадськості й експертів на етапі проектування. “Це неприпустимо, йде у розріз з європейською практикою, – обурюється Павелко. – Думку екологів спитали через місяць після того, як ЄБРР погодив проект”.
Екологічні загрози
Найбільше критичних зауважень у природозахисників виникнуло до побудови рибоходу, греблі та протипаводкових установок, які, на їхнє переконання, не відповідають стандартам. “У нас є заперечення щодо вибору ділянки, оскільки у цій місцині є цінні види риб, що занесені до Червоної книги Європи і України. Забудовник планує практично повністю перегородити Білий Черемош. А як мігруватиме риба? Запропонований рибохід не відповідає вимогам, і не забезпечить пересування риби, це підтвердили і науковці”, – аргументує Анатолій Павелко.
У компанії “Гідропауер”, яка є розробником Голошинської малої ГЕС, відкидають закиди екологів. Проект розроблено відповідно з українським законодавством, пройдено всю комплексну державну експертизу і науково-екологічну оцінку, заявили в компанії, відповідаючи на запит DW. Розробник наголошує, що замовляв навіть додаткові дослідження оцінки впливу будівництва на довкілля.
Висновки науковців ННЦ “Інститути біології” повністю враховано на етапі проектування, стверджують у “Гідропауер”: зокрема прийнято зміни в конструкції рибоходу задля пропуску риби і передбачено витрати води для забезпечення життєдіяльності відповідних видів риб. Генеруюче обладнання, за запевненнями розробника, буде закуплено в Німеччині і Чехії, яке за стандартами мінімально впливає на екологію. У компанії критику екологів називають неконструктивною.
Природозахисники пояснюють, що дозвільні документи на будівництво розробник отримав ще до того, як вніс зміни у проект рибоходу. Ці зміни не узаконено, повторної дозвільної процедури ніхто не проходив, каже Скрильніков. Відтак, додає він, розробник зможе спокійно будувати рибохід за старим проектом.
До критики долучилися й туристи, бо проект зачіпає і їхні інтереси. Річку Білий Черемош використовують спортсмени для сплавів, а будівництво водозабору абсолютно унеможливлює це заняття.
Є й позитивні приклади
Представник Всесвітнього фонду природи зауважує, що в Україні є і вдалі проекти малих ГЕС, до яких підійшли зважено, і які вже десятки років працюють без шкоди довкіллю. Приміром, мала ГЕС в Ужгороді, яку збудовано ще за радянських часів. “За цією технологією потік перекрито не повністю, лише певна його частина йде у канал, до турбіни і повертається у річку. Залишається жива річка, не порушується цілісність ландшафту. Але сучасні інвестори не хочуть переймати цієї практики, бо заробітки будуть меншими врази”, – каже Павелко.
Він переконаний, що нині в Україні є хибне трактування європейської практики впровадження малої гідроенергетики. Українські розробники наслідують ранні етапи встановлення міні ГЕС, каже еколог, методи, які наносять шкоду природі і від яких у цивілізованих країнах вже відмовляються.
Тим часом і в Івано-Франківській облдержадміністрації визнають, що при будівництві малих ГЕС таки порушуються норми. З ініціативи адміністрації навіть створили координаційну раду з повноваженнями експертизи проектів, а на будівництва наклали тимчасовий мораторій. “Нажаль у нас немає наукового підходу до будівництва малих ГЕС, – констатує заступник голови Івано-Франківської ОДА Василь Плавюк. – Виявлено грубі порушення щодо берегоукріплень і рибоходів”.
http://www.dw.de/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96-%D0%B3%D0%B5%D1%81-%D1%83-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85-%D1%85%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%97/a-16684244
