Діючі ГЕС не дуже поспішають розплачуватися за негативні для екосистеми наслідки – Закарпатдержрибоохорона

Цей тиждень особливий для всіх, хто має стосунок до риболовлі, відтворення водної флори й фауни і взагалі переймається довкіллям, оскільки у неділю святкуємо День рибалки. Безпосередній професійний стосунок до цієї події мають працівники управління охорони, використання, відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, яке віднедавна очолює Едуард Черногор.

Пане Едуарде, у новому статусі, тобто після реорганізації, ваше управління працює півроку. Роботи багато?

— Якщо в цифрах, то за півроку було зафіксовано 620 правопорушень, 49 випадків браконьєрства, вилучено 111 заборонених засобів лову. В основному це сіткоматеріали, в тому числі «китайки» — сітки, які завдають особливої шкоди водним біоресурсам. Були випадки браконьєрства з електровудками, причому самі браконьєри інколи ставали жертвами — зафіксовано смертельні випадки. Якщо уподобання й прийоми браконьєрства не змінилися, то рівень покарання значно виріс. Це варто б узяти до уваги всім, хто ще не усвідомив серйозність питання. Є навіть випадки, коли суди позбавили браконьєрів волі на різний термін. Причому, якщо раніше це було умовне покарання, то зараз дехто відбуває конкретні терміни. Крім того, збільшилися штрафи за незаконний вилов риби. Наприклад, за 1 кілограм виловлених лососевих (харіуса та ін.) «світить» штраф у 14 тисяч гривень.

До речі, як щодо відтворення лососевих?

— Діє відповідна програма, яка виконувалася в минулі роки і реалізується цього року. За підтримки громадських структур ми запустили у відкриті водойми 120 тисяч мальків лососевих. А з наступного року запрацює державна програма щодо підтримки й відтворення водних біоресусів, яка передбачає державні кошти. Тобто посилюються і охоронні заходи, і відтворювальні. Я сподіваюся, що вони принесуть очікуваний ефект.

Чи може управління вплинути на розвиток рибного туризму?

— Так, обов’язково. Останніми роками інфраструктура рибного туризму розширюється, виникають нові бази, де можна відпочити, зайнятися риболовлею. Проводяться змагання, зокрема з нахлисту, фестивалі. Вони відбуваються на базі водойм практично у всіх районах області.

Яким є ваше ставлення до можливого будівництва міні-ГЕС на закарпатських річках?

— Законодавство визначило чіткі функції нашого управління, тобто ми в цьому питанні маємо захищати водні біоресурси, слідкувати за тим, щоб не було завдано шкоди, вимагати передбачені законом компенсації на відновлення екологічного балансу. Реалії такі, що вже діючі ГЕС не дуже поспішають розплачуватися за негативні для екосистеми наслідки.

Як будете зустрічати свято рибалки?

— Скористаюсь нагодою і хочу привітати зі святом наш колектив, оскільки наші працівники докладають і знання, і досвід, і великі зусилля для збереження й розвитку біоресурсів закарпатських водойм. Бажаю міцного здоров’я, добра й злагоди у родинах всім, кому небайдужі наше довкілля, чистота закарпатських водойм, повноцінний розвиток річкової фауни й флори. І хай завжди щастить на риболовлі і в житті!

Василь Горват
http://zakarpattya.net.ua/Zmi/112302-Diiuchi-HES-ne-duzhe-pospishaiut-rozplachuvatysia-za-nehatyvni-dlia-ekosystemy-naslidky-%E2%80%93-Zakarpatderzhrybookhorona

Опубліковано у Новини | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *