Жуків хутір: пеньки замість дерев?

«Жуків хутір» (не плутати з «Жуковим островом»!) – лісовий заказник загальнодержавного значення, розташований у Києво-Святошинському районі неподалік Ворзеля. Заснований він був ще у 1985 році, і значно розширений у 1996 році. Нинішня його площа складає 622,5 га. Назва цього заказника має бути відома кожному, хто добре вчив у школі «київщину» чи природознавство, адже він завжди фігурував в якості прикладу заказників Київської області, наряду з болотом Видра та колонією чапель в Пірново. А враховуючи те, що предметом охорони в ньому є цінні дубово-соснові насадження віком від 110 до 160 років, де трапляються ледь не всі орхідеї Київщини, стає не дивно, що він опинився в полі зору нашої дружини. Небагато лишилося місць в околицях Києва, де можна полюбуватися 150 річним лісом, а ще й на 600-а гектарах. Але в силу тих чи інших причин до нього «не доходили руки», і ось нарешті ми зібралися перевірити стан справ у заказнику.
Дорога до заказника пролягала повз всі «блага» цивілізації: широкомасштабну котеджну забудову, якісь промзони, меліоровані річки із впадаючими в них рудими стоками важких металів, вонючі відстійники і т.д. У повітрі постійно вітав «аромат» якогось паленого сміття, на горизонті виднілася купа заводських труб. Найцікавішим моментом є те, що зовсім поруч розташований курорт обласного значення Ворзель. Цікаво, завдяки чому і що там можна вилікувати із таким приємним сусідством?
І тільки-но ми перейшли поле і ввійшли в ліс, що належить заказнику, як одразу перед очима факт порушення заповідного режиму заказника – суцільна вирубка старого соснового лісу. Причому судячи з розміру пеньків, сосни тут мали ледь не два обхвати завширшки! Ця ж перша побачена нами вирубка показала справжній стан справ у заказнику загальнодержавного значення. Ледь не найбільшим цинізмом стало те, що вирубка мала статус «лісовідновної» – тобто, вирубили старий повноцінний ліс, що являє собою сформовану природну екосистему, для того щоб посадити молодий сосновий шпильчак! Який, як ми бачимо на практиці, ще добрі півстоліття, а то й більше, лишатиметься жалюгідною сосновою монокультурою зі значно збідненим біорозмаїттям. На жаль, випадки такого знищення лісу під приводом фіктивної «втрати біологічної цінності» далеко не рідкість в Україні; але в рази прикріше бачити такі факти в заказниках, тим більше в тих, що мають загальнодержавне значення.

Фото 1. Лісосічний стовпчик. ЛВР – лісовідновна рубка

Фото 2. Лісовідновна рубка у віковічному лісі.

Подальше обстеження території заказника показало, що рубка тут велась в усі часи існування цього самого заказника. Поряд з лісовідновними, тут проводились санітарні рубки (як санітарні, так і суцільні). І проводитимуться – подекуди виднілися лісосічні стовпчики із «СРВ» – 11 – це означає, що цього року тут має пройти вибіркова санітарна рубка. Дивлячись на пишний ліс із соснами в півтора обхвати, задумуєшся: а чи не для того мають створювати заказник, щоб ми і в майбутньому могли милуватися цими деревами? Адже, як свідчить практика наших лісових виїздів, під вибіркову санітарну рубку потрапляють далеко не найгірші дерева…
Радувало те, що в заказнику досі можна знайти не тронуті рубками цілі квартали старих дубово-соснових лісів. Саме в них, як ніколи, відчувався заповідний дух. Можливо, це під впливом широких крон височезних дерев, під якими відчуваєш себе карликом, а можливо через наявність важкопрохідних хащ з бурелому і чагарників, який рідко трапляється за межами ПЗФ. В цьому лісі нам пощастило знайти гніздо малого підорлика.

Фото 3. Віковічний ліс з гніздом підорлика.
Якщо від вирубування статус заказника ліс не рятує, то забудову поки що, здається, стримує. Котеджі як гриби розростаються на полях по периметру лісу, але в ліс поки не заходять.
Втім, вирубування не є єдиним порушенням природоохоронного законодавства. На в’їзді в заказник відсутні інформаційні аншлаги, що мають попереджувати про перебування на території об’єкта ПЗФ. Крім того, обабіч дороги можна побачити цілі купи сміття, що аж ніяк не вписуються в природоохоронний режим.

Фото 4. Купи сміття в заказнику.
Ось таким виявився заказник загальнодержавного значення «Жуків хутір», де «охороняються» віковічні дубово-соснові ліси.
Скарга з виявленими порушеннями природоохоронного режиму була направлена у відповідні інстанції. Що ж, з немалим інтересом очікуємо на відповідь…