Перед початком щорічної кампанії із збереження первоцвітів, вирішив оцінити інформаційний простір, і вивчити попередній досвід роботи з журналістами.
Свою минулорічну статтю про торгівлю підсніжниками журналіст газети “Блік” Тетяна Грещишена (посилання на статтю: http://www.blik.ua/content/view/28805/ ) починає із захопливої розповіді про свіжий подих весни, що втілився у початку торгівлі підсніжниками, і зазначає, що букетик коштує “усього 5 гривень”. Проілюстрований такий опис фотографією журналістки поруч із торгівцем, з підсніжником у руках:
Ведь получить такой милый подарок – все равно что почувствовать дыхание мартовского леса
Красиво і невимушено описано переваги нелегальної та незаконної торгівлі видами, що занесені до Червоної книги України. І це незважаючи на щорічну боротьбу природоохоронців із ганебним явищем нищення підсніжників, яка відбувається на протязі кількох років, їх публічними зверненнями до журналістів, проханнями сприяти дотриманню закону.
Звичайно, журналіст має всебічно висвітлювати питання і показувати всі точки зору: і про те, кому і що вигідно – говорити не заборониш. Формально – у статті є все, навіть коментар еколога і правоохоронця, констатація факту незаконності торгівлі, що поміщено нижче за текстом.
Нехай природоохоронці візьмуть на озброєння такий досвід: журналісти можуть бути такими самими вузькочолими, як і рядові природоохоронці, тому не забувайте озвучувати, що свідоме посібництво злочину теж є злочином.
Джерело http://gryko.cv.ua/2011/02/zlochynna-neprofesiynist-zhurnalistiv-blik/