Рейд по боротьбі з мисливським і рибальським браконьєрством відбувся 4 грудня, на р. Снітинка Київської області. Річка зі ставками, поля і лісосмуги навколо неї давно стали улюбленими місцями для браконьєрів всіх мастей. Але не дають їм спокою оперативники нашої дружини і Київського еколого-культурного центру. Ось і цього разу ми вийшли на “тропу війни”, покласти край незаконному полюванню і рибальству.
Недовго нам довелось чекати пострілів. Йдучи на звук, ми вийшли на мисливця, яким виявився місцевий єгер. Людина, що має боротись з браконьєрством, сама не мала всіх документів. Її щастя, що з нею був хлопчина, який збігав в сусіднє село за ними. А постріли були спрямовані, за словами єгеря, по сорокам. Адже згідно нашого законодавства, на так звані “шкідливі види” – соєк, сорок, ворон, вовків, лисиць – полювання не обмежується протягом року і не потребує дозволів, більш того, є службовим обов’язком єгерів! Зрозуміло, що цією нісенітницею прикриваються нечестиві на руку працівники мисливського господарства при веденні полювання в заборонених місцях в заборонений час. Ось і цього разу, у єгеря сигарета не потрапляла до рота від хвилювання. Ба, бо підстрелив би зайця і трапився нам – вже б не відбрехався! А чого варте його пояснення, чому останніми роками тут поменшало зайців? Виявляється, в усьому винуваті сороки – зайців перетаскали. Повний брєд.
Фото 1. Браконьєр (в камуфляжі в центрі) в оточенні рейдової групи
Так чи інакше, але нам довелось відпустити єгеря.
Проте невдовзі ми натрапили на ще одну нечестиву людину – рибалка розставляв на озері сітки. Так як він був на човні, довелося робити засаду і чекати, поки той пришвартується до берега, де ми його і чатували. Але рибалка виявився бувалим, і до темряви так і не вийшов на берег. Вже під покривом темряви йому вдалося вислизнути від нас на машині, яку він викликав на допомогу.
Що ж, попри невдачу при затриманні рибалки, рейд несумнівно є успішним, адже ще довго йтиме в народі слух про інспекторів з Києва, що не зупиняються навіть перед єгерями)