Боротьба з петлями та капканами під силу кожному!

Зимовий час для диких тварин є особливо небезпечним і підступним, і не з-за морозу або труднощів з харчуванням, які є природними регулюючими факторами здорового та рівноважного стану популяції. Зима є часом важким для тварин у зв’язку з посиленням активності браконьєрів, які не зупиняються перед найбільш вишуканими у своїй жорстокості методами, аби тільки здобути таку жадану для них дичину. Як тільки перші морози приходять у ліси, гаї, переліски та чагарникові зарості, в місцях, найбільш відвідуваних тваринами, одразу з’являються різноманітні пастки, петлі, та капкани. Від порівняно невеликих дротяних петель на зайця чи фазана, до більших зроблених з сталевого дроту на козулю, кабана і вовка, аж до величезних грубих петель, до півтора метра в діаметрі на оленя або лося. Нажаль в нашій країні, браконьєрство є дуже популярним, і, на жаль, кожний рік збирає дуже великі врожаї. В результаті цього явища гинуть тисячі козуль, диких кабанів, зайців, оленів та інших тварин. Тварина спіймана в пастку помирає жорстокою повільною смертю, задихаючись, зазнаючи каліцтв, розриваючи шкіру о сталевий дріт. Якщо тварина спіймана за ногу або талію, то вона роздирає собі шкіру аж до кісток і страждає багато годин або навіть днів, адже не всі браконьєри завжди приходять вчасно за своєю здобиччю.

Фото 1. Дружина в рейді.

Дружина охорони природи м. Києва «Зелене Майбутнє» вже давно співпрацює з Київським еколого-культурним центром на ниві виявлення та боротьби з торгівлею різного роду капканами та пастками. Але на боротьбу з поставленими на місцевості петлями в цей сонячний зимовий день 19.02.2012 р. виїхала вперше. До цього ми мали досвід боротьби з цими знаряддями в Польщі, де цим активно займається партнерська організація «Зелена свобода». Справа в тому, що від місцевого єгеря ми отримали інформацію про те що, в ліску неподалік с. Тарасівка Києво-Святошинського району невідомі браконьєри виставляють петлі. Домовилися з єгерем і разом з директором КЕКЦ В.Борейко та його людьми, і виїхали на місце. Одразу зауважимо, що ми не дарма назвали наш матеріал, «боротьба, яка під силу кожному», адже цього разу ми взяли з собою і наших дівчат.  Уважні очі, а не сила, тут головні. Адже петлі це пастки з дроту, які влаштовані за принципом ласо – тварина, яка туди потрапила, намагаючись вирватися ще більше затягує петлю на собі. Дріт петель тонкий, тож петлю зазвичай важко помітити. Треба набити око та орієнтуватися на те, що в зимовому лісі браконьєра видають його сліди на снігу. Окрім того петлі часто ставлять на звіриних стежках: поміж двох дерев, під коряжками та вітровалом. Тож вишукуючи їх треба не ловити гав, а уважно роздивлятися довкола та не поспішати. Зізнаємося з незвички спочатку петлі нам шукати було важко. Але потім справа пішла. Петлю не потрібно різати її можна обережно відкрутити та зняти. Минав час, а наплічник наповнювався петлями на зайця. Всі залишилися задоволені – і ми, і тварини, які в ці пастки не попадуть. Натомість наш знайомий єгер простежив по слідам звідки приходить браконьєр та пообіцяв влаштувати на нього засідку. Що ж, сподіваємося вона буде успішною. У такому випадку за браконьєрство належить сплатити чималий штраф.

Фото 2. Учасники рейду

Фото 3. За роботою – знімаємо петлі.

Наразі ми вирішили провести опитування серед лісників та мисливців на рахунок відомих їм місць постановки петель, щоб посилити цю доступну дружинникам без посвідчень громадських інспекторів природоохоронну діяльність.

 

Підготував І.Парнікоза

Опубліковано у Оперативна діяльність | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *