Національний природний парк «Подесіння»
Наразі в Україні налічується 19 національних природних парків (далі – НПП), що складає 1,21% площі країни. Всі об’єкти природно-заповідного фонду разом складають 4,95% земель України. Планується створення ще біля 10 національних парків, та з кожним роком шансів їх створити стає все менше. Найцінніші території забудовуються або розпайовуються. Зміни земельного і лісового законодавства лише ускладнюють процес створення заповідних об’єктів. Втім, багато природорохоронців і науковців-біологів відчайдушно борються за заповідання природних перлин. Цим матеріалом ми розкажемо про один з майбутніх національних парків, створення якого планується на півночі України. Це НПП «Подесіння».
Найбільший національний природний парк, який ще можна створити в Україні, планують організувати вздовж річки Десни у Київській та Чернігівській областях. Головна причина створення НПП – сама річка. Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. Завдяки природному гідрологічному режиму, на значній частині протяжності річки, Десна утворює потужний водно-болотний комплекс, якому немає рівних в Україні. В минулому, значно більшу заплаву мав Дніпро; проте практично вся вона в наш час затоплена каскадом дніпровських водосховищ.
Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України і Всеєвропейській екологічній мережі. Справа в тому, що вздовж Десни пролягає Деснянський пролітний шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів. Крім того, місцевих видів тварин і рослин тут також дуже багато, адже заплава зберігається в природному стані ще з часів останнього зледеніння і ніколи не освоювалась людиною. Трапляються тут і види тварин, занесені до Червоної книги України, як наприклад, чорний лелека і орлан-білохвіст. Все це надає придеснянським лукам і лісам міжнародного, транскордонного значення. Крім цього, частину заплави науковці пропонують включити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Такі водно-болотні угіддя знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції.
Не слід забувати і те, що саме Десна є джерелом питної води в м.Києві і від збереження природного стану річки залежить водопостачання в оселях сотень тисяч киян, а отже, їх здоров’я.
Не зважаючи на очевидну цінність заплави Десни, вже зараз над нею нависає загроза знищення. І причина цього – сама її цінність. Десна – останній ласий шмат землі в рівнинній частині України, що зберіг незабудовані краєвиди на такій значній площі.
Вже зараз є місця, де, грубо порушуючи закони, заплавні луки нищать і забудовують приватними маєтками.
Будівельні роботи ведуться без жодної погоджувальної документації і навіть без земелевідведення. І це лише перша ластівка. Найближчим часом ми ризикуємо втратити цю останню природну заплаву, яких в Україні більше не залишилось.
Фахівці вважають, що вберегти природну територію на такій площі можна лише створивши на ній національний природний парк. «Фактично, заплава р.Десна є найбільшою природною територією в Україні, що досі не заповідана» - говорить заступник голови Національного екологіного центру України Олексій Василюк. Ідея створення НПП на Десні відома давно. Перші публікації та пропозиції науковців Національної Академії Наук України, в яких йшлось про необхідність створення такого національного парку з’явились ще в середині 1980-х років. Серед її прихильників є визнані класики природно-заповідної справи та охорони природи України, як Т.Л.Андрієнко, К.М.Ситник, Ю.Р.Шеляг-Сосонко, О.К.Ющенко та інші. В часи СРСР розроблялась і концепція ще більшої за рангом природно-заповідної території, «Деснянської заповідної зони», яка мала включити в себе всі природні масиви басейну р.Десни та її найбільших приток.
Але, попри пропозиції та застороги фахівців, заплава Десни досі не має природно-заповідного статусу і знаходиться під загрозою знищення. В разі створення НПП, охорона природи деснянської заплави зможе бути поєднана з традиційними формами господарювання регіону, що не порушують природну рівновагу та ландшафт долини Десни. На даному етапі заплава використовується лише для сінокосіння і випасу худоби. А це цілком сумісне зі статусом НПП.
У період 2005-2007 рр. співробітники Інституту зоології НАН України, Національного екологічного центру України, Національного університету імені Тараса Шевченка та Благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива» здійснювали експедиції в заплаву р.Десни, а також обстежили найбільший в Україні острів Любичів, який омивається р.Десною і її протокою Любич (площа біля 4500 га). Фахівці однозначно зробили висновок, що заплава Десни перебуває у природному стані і вже зараз розпочали ініціативну роботу по розробці концепції створення Національного природного парку з робочою назвою «Подесіння» у заплаві р.Десна.
«На нашу думку, деснянська заплава має бути збережена у повному обсязі – на всій її протяжності на території України. В найближчому майбутньому є сенс провести переговори і з російською стороною щодо створення особливо охоронюваної природної териториії в Брянській області РФ, звідки Десна втікає на територію України» - говорить Василюк Олексій.
Вже зараз ідею створення НПП «Подесіння» підтримали деякі сільські ради Київської області, чиї землі знаходяться в заплаві Десни, постійна комісія Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Голова Київської обласної ради В.Майбоженко, деякі депутати Верховної Ради України. Крім того, ідея активно підтримується багатьма громадськими організаціями в різних регіонах України, науковцями НАН України. Під
І ось тепер,
В наш час заплави річок нічим не захищені і навіть не є землями водного фонду. Законодавство дозволяє перегороджувати береги річок парканами. Таким чином, нікому не можна заборонити перекрити нам доступ до берега або збудувати котедж у заплаві» - вважає Володимир Колінько, віце-президент благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива». Відтак, учасники слухань вважають, що Верховній Раді України необхідно терміново розробити спеціальні законоавчі акти, які б гарантовано унеможливили зміну цільового призначення заплавних земель річок України, а також гарантували громадянам України вільний доступ до берегів річок.
Плануючи створення НПП на Десні, ініціативна група природоохоронців досліджувала розробки минулих років, коли ще в 1986 році, науковці прагнули захистити всю заплаву Десни. «В Деснянську Заповідну Зону, яку хотіли створити 20 років тому планували включити не лише всю заплаву Десни в Україні, а і заплави всіх її найбільших приток. А врешті не створено нічого. Буде добре довести їх справу до кінця. Тоді природоохоронці живописно називали цей край «Подесінням», краєм, навколо якого відбувалось становлення слав’янської культури. Тому ми і вирішили, що логічно буде саме так назвати майбутній національний парк» - підсумовує Михайло Богомаз, командир Дружини охорони природи м.Києва.
Тож лишається сподіватись, що найближчим часом назва «Подесіння» перестане бути просто живописним топонімом і стане цілком офіційною назвою найбільшого національного природного парку України.
Степан Жабка, кореспондент незалежного сайту «Природа України».
Матеріали по темі:
фотографії заплави Десни: